Як зупинити давню «зброю» війни – сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом? Як ефективно підтримати постраждалих від СНПК, що зробити, аби винні були покарані? Ця проблематика звучала в журналістських матеріалах, поданих на оголошений Національною спілкою журналістів України конкурсу “Висвітлення сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом”.
22 серпня у НСЖУ підбито підсумки конкурсу і нагороджено переможців. Визначити їх було непросто, адже на конкурс подали достойні роботи 26 учасників з національних, міжнародних, місцевих медіа у текстових, фото та відеоматеріалах з різних регіонів України: Дніпра, Києва, Полтави, Харкова, Миколаєва, Вінниці, Одеси, та інших міст.
Висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом – непроста тема, її досить складно розкрити без спеціальної підготовки.
Досі далеко не всі медійники беруться за таку важливу й актуальну тематику СНПК.
Перепони окреслило соціологічне дослідження «Висвітлення теми сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом», проведене у форматі фокус-групи в лютому цього року у межах проєкту “Сприяння соціальній інтеграції постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та порушення ланцюгів стигми”, який реалізовує Національна спілка журналістів України за підтримки Фонду Муквеге.
Зокрема, серед проблем, які заважають журналістам висвітлювати тему СНПК – зокрема, власне незнання теми, психологічне навантаження та складний пошук потерпілих, згодних на інтерв’ю. Для зміни ситуації потрібна комплексна освітня кампанія серед населення, і медіа мають стати її частиною.
Також, на думку учасників, проблема сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, не є проблемою тільки потерпілих від СНПК. Це проблема і членів їхніх родин, близьких людей, друзів. Вони також відчувають психологічний тягар від травматичного досвіду, якого зазнала їхня близька людина.
Учасники дослідження прогнозують появу високої кількості історій від постраждалих щодо сексуального насильства під час конфлікту на територіях, які наразі є окупованими.
Думки підкріплюють історіями героїв та героїнь своїх сюжетів про випадки сексуального насильства з боку російських військових на окупованих територіях.
«Таких оприлюднених історій зараз замало тому, що не всі жінки й чоловіки, які пережили СНПК, готові говорити про те, що з ними відбулося. Наша журналістська місія – проводити таку роботу, щоб якомога більше людей, які пережили СНПК, були готові свідчити про свій досвід, аби зло було покаране» – підкреслила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Для журналістів, які зацікавились розкриттям проблематики СНПК, Національна спілка журналістів України разом з експертами, зокрема, міжнародного Фонду доктора Деніса Муквеге, громадською організацією SЕМА-Україна, психологами, іншими фахівцями провела низку навчань.
У різних регіонах України було проведено сім тренінгів «Висвітлення сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом: що потрібно знати журналістам?». Понад 120 журналістів із 10 областей пройшли тренінги. Медійники отримали практичні поради й навички спілкування з людьми, котрі пережили СНПК. Багато з них використали набуті знання для підготовки конкурсних матеріалів.
На допомогу журналістам, які висвітлюють тему СНПК, було видано брошуру «Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: що потрібно знати журналістам» підготувала Національна спілка журналістів України спільно з міжнародним Фондом доктора Деніса Муквеге. У брошурі вміщено низку фахових практичних порад і рекомендацій які стануть у пригоді медійникам – про те, як збирати інформацію про злочини СНПК, не завдаючи водночас додаткової моральної шкоди своїм візаві, як грамотно, максимально повно й коректно працювати з такою чутливою темою. Також у брошурі є контакти організацій, які можуть надати постраждалим безоплатну правову, соціальну та психологічну допомогу. А ще – приклади кращих матеріалів, опублікованих в українських медіа тощо.
Все більше медійників почало звертатися до цієї теми. І нинішній конкурс показав, що проблематика СНПК все частіше опиняється у фокусі уваги медійників, що виливається у глибоку, непересічні матеріали, які знаходять відгук у читачів, глядачів і слухачів.
Членами журі було водночас запропоновано надати сертифікати за участь тим журналістам, чиї роботи увійшли в 10 кращих робіт:
Вікторія Маньковська, Ґвара Медіа, Харків
«Мене зґвалтував російський військовий». Сексуальне насильство як воєнний злочин
У статті описана історія жінки з деокупованої території Харківської області, яку зґвалтували російські військовослужбовці у 2022 році. Вона не розповідала про зґвалтування правоохоронцям, адже думала, що цей злочин не вартий документування. Ба більше, жінка вважала себе винною у зґвалтуванні. Своєю історією вона вперше поділилась з журналісткою восени 2023 року.
У матеріалі, окрім історії жінки, є також інтерв’ю з психологинею та юристкою.
Мета статті — розповісти жінкам, чоловікам і небінарним людям, що сексуальне насильство під час війни — це воєнний злочин. Люди, які постраждали від нього, мають право на допомогу і захист, а не засудження й ігнорування.
Поборуєва Юлія, керівниця проєкту Starlight Media
Випуск проєкту «ДНК.Свої» під назвою «Лікар з Каховки» – це разюча історія про військового медика Юрія Армаша, який врятував у полоні десятки українських життів, у тому числі та зґвалтовану окупантами неповнолітню дівчину. Програма підіймає тему сексуального та фізичного насилля, повʼязане з війною. Мета випуску — надати розголосу воєнним злочинам росіян та привернути увагу міжнародних експертів, аби винні були покарані.
До короткого списку також увійшли роботи:
Стебловська Анна, Рубрика
Зґвалтовані в окупації: як українка створює документальне кіно про наслідки трьох війн
Дипломи спецномінацій
Валентин Хорошун, Вісті Придніпров’я
Сексуальному насильству – STOP! Законодавці, хід за вами!
Оглядова аналітична стаття про ситуацію та проблеми у сфері надання допомоги людям, які постраждали від СНПК: про актуальність теми СНПК для України, про необхідність більш активного висвітлення цієї теми в ЗМІ, про можливості отримання допомоги людьми, які постраждали від насильства, та про наявні проблеми в побудові потужної державної системи підтримки постраждалих. Головна мета статті — акцентувати на недостатній активності в законодавчому регулюванні проблеми, попри наявність цілої низки законопроєктів, поданих до парламенту у 2019-2023 роках. Супутні цілі — допомогти людям зорієнтуватися, куди і як звертатися по допомогу, і показати, що в Україні вже вибудувано комплексну систему надання допомоги громадськими та державними структурами.
Олександра Горчинська, НВ
«Не всі постраждалі готові говорити». Як в Україні впроваджують нові підходи до розслідування сексуального насильства під час війни
Сексуальні злочини, вчинені російськими військовими щодо цивільних під час повномасштабної війни — справжній прецедент для України. Для більш ефективного розслідування таких злочинів процесуальне законодавство та підходи правоохоронців мають бути реформовані, розповідають експерти.
Олена Бадюк, Олександр Янковський, Новини Приазов’я
На Херсонщині російські військові скоїли найбільшу кількість злочинів сексуального характеру. Про це 30 вересня у своєму телеграм-каналі повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, Росія використовує сексуальне насильство як тактику війни, зброю та інструмент приниження та придушення українського народу. Омбудсмен зазначив, що це найбільш замовчуваний та найменш засуджуваний злочин.
Що відомо про випадки сексуального насильства, яке вчинили російські військові у Херсонській області? У чому складність розслідування таких воєнних злочинів? Які механізми притягнення злочинців до відповідальності? Чи звертаються постраждалі за допомогою? Хто їх може підтримати? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
III місце:
Діденко Наталія, Душка В’ячеслав, Громада Груп, Харків
Катівня для однієї родини із циклу фільмів Сліди/Scars
У сім’ї Олени Гапоненко із селища Козача Лопань Дергачівської громади росіяни забрали в катівню всю родину – її, сина з невісткою та дочку. За те, що Гапоненки не приховували своїх патріотичних поглядів, їх звинуватили в коригуванні вогню на користь ЗСУ та відвезли до місцевого вокзалу, де перебували й інші ув’язнені мешканці. «Я шкодую, що насправді ми не були коригувальниками, – каже Олена. – Зараз все було б інакше…». Вона розповіла про катування електрострумом та сильні побиття, про наслідки нелюдського ставлення до українців. «Син у мене був чорного кольору, дочка з вирваним волоссям, з пробитою головою, з вирваними нігтями, невістка теж була синього кольору. Струмом катували мене, сина, це точно. Дочка не зізналася. Після деокупації дві тріщини в черепі, знімок зробили. Вона казала, мамо, мене по голові вдарили 74 рази. Після звільнення два тижні вона пила тихенько чай і мовчала. Просто мовчала. Лягала йшла. І не заходьте, і не підходьте, і не чіпайте мене. І невістка так само», – згадує Олена Гапоненко.
Але доля багатьох в’язнів цієї катівні, як і десятків інших, досі залишається невідомою. Не одні росіяни, розповідає Олена, катували її родину, але щодо жорстокості росіянам не було рівних. Повірити в те, що все це з українцями чинили ті, кого ще десять років тому тут вважали добрими сусідами, було важко…
II місце:
Ольга Іващенко, The Globe and Mail (Canada)
Sexually assaulted by Russian soldiers, survivors in Ukraine break silence to seek justice
Матеріал на тему, як українські дівчата, що вижили, прагнуть справедливості після того, як зазнали сексуального насильства з боку російських солдатів під час окупації.
Цей матеріал був надрукований на першій шпальті однієї з найвпливовіших газет Канади, а також йому був присвячений цілий розворот (folio) в міжнародній рубриці.
Наша мета — привернути увагу міжнародної спільноти до проблеми сексуального насильства в Україні в ході цієї жорстокої війни. Через особисті історії дівчат, якими героїні наважились поділитись з нами в подробицях ми намагаємось показати все те, через що доводиться проходити українкам та українцям в цій війні.
Цей матеріал також про мужність дівчат, яким довелось пережити зґвалтування від російських солдатів. Дівчата намагались зберігати спокій і не показувати своїм рідним, що з ними сталось до останнього, щоб не наражати на небезпеку свою родину. І тільки після деокупації їхніх населених пунктів змогли це розповісти родині, а також Генеральній прокуратурі та міжнародним інстанціям, щоб добитись справедливого суду. Цей матеріал про боротьбу, яка продовжується й досі, через два роки після цих жахливих подій.
Над цим матеріалом працювала команда дівчат, що допомогло героїням репортажу почувати себе достатньо відкрито під час розповідей. Також ми робили фото таким чином, щоб героїні, які на той час не були готові показати своє обличчя світу, почували себе комфортно.
І місце:
Олена Кущенко, фрілансерка, Жінки — це 50% успіху України
Сила творчості: як трансформувати біль і нагадати світу про воєнні злочини
Привернути увагу до СНПК, як воєнних злочинів. Показати, що вцілілі перш за все особистості, які можуть бути цікавими героїнями матеріалів не тільки в контексті насильства. Надихнути жінок, які пережили насильство, на творчість і посттравматичне зростання.
Гран-прі
Оксана Гриниченко, Кременчуцький телеграф
«Зґвалтували не тіло, а душу» — сповідь жінки про події початку війни, що відбувалися влітку 2014-го
Це історія редакторки одного із місцевих ЗМІ, яке працювало на Донбасі у 2014 році, яка постраждала від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, десять років тому. Жінка наважилася розповісти про те, що пережила, про загрозу життю, про пропозиції “гарно провести час в бані” й про інше заради того, щоб показати постраждалим жінкам, що щасливе життя можливе й після травми. Ця жінка постраждала за свою проукраїнську позицію, вона вимушена була покинути рідне місто, рідну домівку заради особистої безпеки та безпеки своєї родини.
Вона й досі не пережила ті події, тому продовжує працювати з психологами. Але на своєму прикладі хоче показати іншим, що є багато можливостей для повернення до звичайного життя. Є багато організацій, спільнот, які допомагають в реабілітації тощо.
Мета матеріалу — на конкретній історії довести інформацію про СНПК, про види СНПК, про тих, до кого можна звертатися по допомогу.
Захід проводиться у межах реалізації проєкту “Сприяння соціальній інтеграції постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та порушення ланцюгів стигми”, який виконує Національна спілка журналістів України за підтримки Фонду доктора Деніса Муквеге.
Інформаційна служба НСЖУ
