«Бути журналісткою в Україні: долати барʼєри і стереотипи» – такою була тема круглого столу, організованого Національною спілкою журналістів України, який відбувся на базі виставки «Розстріляна свобода слова», що нині експонується на території Національного музею історії України у Другій світовій війні.
У круглому столі взяли участь медійниці, дослідниці, експертки, активістки громадських рухів, студенти і студентки столичних вишів, зокрема, Київського міжнародного університету. Під час заходу йшлося про різні аспекти діяльності журналісток, та про проблеми і виклики, які їм доводиться долати. Під час повномасштабного вторгнення медійницям доводиться долати нетипові для них виклики, пов’язані з робочими і одночасно родинними питаннями.
– Жінки-журналістки під час повномасштабного вторгнення беруть на себе відповідальність за рідних й близьких, які від них залежать. Часто цей факт призводить до того, що вони залишаються в окупації або залишаються в небезпечних умовах на лінії фронту, піддаючи себе ризику і продовжуючи працювати, водночас несучи відповідальність за близьких, — відзначила під час заходу перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Цю думку підтвердили і медійниці, яким довелося зазнати жахів війни і вибиратися з окупованих територій – головна редакторка бахмутської газети «Вперед» Світлана Овчаренко та головна редакторка видання «Наше слово» з Волновахи Донецької області, журналістка Медійної ініціативи за права людини Лідія Тараш. Їхні відеоісторії, які прозвучали під час круглого столу, нікого не залишили байдужими.
Зокрема, Лідія Тараш три тижні ховалася у вогкому підвалі розміром 2 на 3 метри разом з дітьми й батьками. Загарбники пропонували медійниці працювати на них, проте вона відмовилася. Виїхала з Волновахи, щойно обстрілів поменшало. Важкий і довгий був шлях на підконтрольну Україні територію. НСЖУ допомогла Лідії на кілька днів поїхати до Польщі, аби прийти до тями.
– Я дуже вдячна Сергію Томіленку і Ліні Кущ, завдяки яким це сталося. Там я відновились, нові зв’язки з’явилися, нові сили, натхнення на те, щоб надалі продовжувати журналістську діяльність», – розповіла у своїй історії Лідія Тараш.
Тему жінок, які потрапили у російський полон, підняла правозахисниця, колишня політична ув’язнена, директорка з комунікацій СЕМА Україна Людмила Гусейнова. Їй самій довелося пройти крізь усі жахи полону й тюрем, тож нині вона бореться за звільнення тих, хто потрапив до рук загарбників, зокрема, цивільних заручників, серед яких немало жінок.
![У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 18 У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 1](https://nsju.org/wp-content/uploads/2023/10/img_3554-1024x683.jpg)
Людмила Гусейнова розповіла про те, через які муки доводиться проходити полоненим, про тюрми і знущання… Також вона зауважила, що медійникам, які беруться висвітлювати тематику українців у російському полоні, варто пам’ятати, для чого вони це роблять. Адже головне – не хайпова тематика, а ідея солідарності з полоненими і докладання зусиль зі свого боку для їхнього визволення.
Журналістка, експертка з комунікацій, засновниця ГО «Український жіночий батальйон» Альона Данілова об’єднала жінок, аби разом допомагати нашим захисникам на волонтерських засадах. Тож вона мала чим поділитися з учасницями круглого столу. Жінки-волонтерки стали надійним тилом для військових, які наближають перемогу над ворогом. А ще це організація, що готова відстоювати права, цінності та свободи людини. Діяльність організації різнопланова. Один з головних напрямків – допомога захисникам у забезпеченні військовими речами. Також ГО «Український жіночий батальйон» запускає медіапроєкти, аби показати всьому світові життя українців під час війни, надає психологічну допомогу жінкам, які постраждали під час війни тощо.
![У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 19 У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 2](https://nsju.org/wp-content/uploads/2023/10/img_3329-1024x683.jpg)
Свою історію розповіла також Олена Калайтан, яка до повномасштабного вторгнення рф в Україну очолювала редакцію Маріупольської газети «Приазовський робочий».
![У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 20 У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 3](https://nsju.org/wp-content/uploads/2023/10/img_3502-1024x683.jpg)
Про роботу над масштабним дослідженням, до якого долучилась НСЖУ, розповіла Валерія Пархоменко, дослідниця опитування «Дискримінація медійниць під час роботи», асистентка Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
![У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 21 У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 4](https://nsju.org/wp-content/uploads/2023/10/img_3753-1-1024x683.jpg)
Так, експертна група Європейської федерації журналістів з питань гендерної рівності та різноманітності (GENDEG) вивчає становище працівниць медіа в країнах Європи для напрацювання заходів із подолання дискримінації на робочому місці. Команда НСЖУ, доєднавшись до роботи, запропонувала всім охочим журналісткам пройти анонімне опитування: «Дискримінація медійниць під час роботи».
В опитуванні взяли участь представниці всіх типів медіа, які представлені в Україні: радіо, телебачення, друкованих та онлайн медіа. Серед респонденток 70% – журналістки, які створюють інформаційний контент. Під час круглого столу були оприлюднені попередні результати дослідження.
– У відповідях не надійшло повідомлень про конкретні випадки дискримінації під час виконання професійних обов’язків, і це непоганий сигнал. Ми запитали у журналісток про серію робочих ситуацій, які можуть свідчити про дискримінацію медійниць через те, що вони жіночої статі. Третина опитаних відповіла, що не зустрічалися з таким, – зазначила Валерія Пархоменко.
Однак дослідження виявило і низку негативних моментів. Найбільше медійниці відчували на собі:
- публічне та/або приватне знецінення власної особистості, здібностей, технічних навичок;
- зазнавали сексистських та принизливих виразів;
- отримували некоректні доручення на робочому місці;
- чули на свою адресу хейт за кар’єрний ріст.
– Втім, учасниці опитування зазвичай очікували, що це само вирішиться та про це забудуть, бо найбільше вони боялися залишитися без роботи. В окремих випадках після звернення до певного відділу або особи, кривдник був покараний, але таку відповідь ми маємо одну з 37. За нашими припущеннями, багато ситуацій журналістки не сприймають як такі, що дискримінують їх. Тому важливо підвищувати обізнаність жінок-журналісток про те, як розпізнавати порушення і як на них реагувати, – підкреслила Валерія Пархоменко.
![У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 22 У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 5](https://nsju.org/wp-content/uploads/2023/10/img_3790-1024x683.jpg)
Результати повного дослідження стануть відомі до засідання експертної групи GENDEG у листопаді 2023 року напередодні Міжнародного дня боротьби з насильством щодо жінок.
![У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 23 У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 6](https://nsju.org/wp-content/uploads/2023/10/img_3667-1024x683.jpg)
![У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 24 У Києві оприлюднили попередні результати дослідження «Дискримінація медійниць під час роботи» 7](https://nsju.org/wp-content/uploads/2023/10/img_3420-1024x683.jpg)
ДОВІДКА. В основу виставки «Розстріляна свобода слова», яку було відкрито Національною спілкою журналістів України в Національному музеї історії України у Другій світовій війні, лягли свідчення українських журналістів про воєнні злочини росії. Організатори виставки: Національна спілка журналістів України за підтримки правозахисної організації Civil Rights Defenders (Швеція); Мережа Центрів журналістської солідарності, яка діє за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО; Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Інформаційна служба НСЖУ