Як підготуватися до поїздки на фронт, як вибудувати маршрут відрядження, як поводитися в зоні бойових дій – про це йшлося у вівторок, 28 лютого, під час тренінгу «Фізична безпека журналістів в умовах війни», який провела в Києві мережа Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України. Спікером став відомий український фотожурналіст, більд-редактор видання «Graty» Станіслав Юрченко.
Як наголосив, відкриваючи тренінг, голова НСЖУ Сергій Томіленко, нинішня війна, на жаль, має ту особливість, що російські агресори ігнорують всі міжнародні конвенції, які захищають журналістів як представників мирної професії. Тож напис «Press» не стримує окупантів від нападу. Більше того, журналісти часто стають для російських військових бажаною мішенню.
– Загарбники розуміють, що незалежні медіа для них – загроза, – сказав Сергій Томіленко. – Адже журналісти виводять українців і самих росіян із пропагандистської бульбашки, яку створюють російські так звані ЗМІ. Тому питання безпеки журналістів є пріоритетними для Спілки.
Очільник НСЖУ наголосив, що в цей важкий час для України важливо, щоб українська, європейська, світова спільноти були добре поінформовані про те, що відбувається в нашій державі, на фронті, поблизу фронту, на деокупованих територіях. Й Спілка покликана допомагати медійникам у цьому. Але важливо, щоб така необхідна інформація створювалася все-таки не ціною життя журналістів, щоб ризики було мінімізовано, адже життя – понад усе.
За сприяння міжнародних організацій на майданчиках Центру журналістської солідарності НСЖУ було створено мережу прокатних пунктів, де будь-який працівник медіа (як українського, так і іноземного), котрий виїжджає у відрядження в гарячу точку, може безкоштовно отримати в користування комплект захисного спорядження: бронежилет, шолом і тактичну аптечку. Наразі НСЖУ отримала від міжнародних партнерів 250 бронежилетів найвищої якості.
– Один із важливих аспектів безпеки журналіста – це знання, – наголосив Сергій Томіленко. – Тому ми проводимо для українських колег серію навчальних тренінгів з циклу «Безпека журналістів». На ці заходи ми запрошуємо авторитетних тренерів із великими, здобутими практикою, знаннями і вміннями. Сьогодні проводиться тренінг із фізичної безпеки. Він адаптований до відряджень журналістів у гарячі точки, й сьогоднішній наш тренер, Станіслав Юрченко, має в цій сфері величезний досвід.
Розпочинаючи тренінг, пан Станіслав передусім дав загальні поради для тих журналістів, які виїжджають працювати в небезпечні райони України.
– Найнебезпечнішими для журналістів, крім власне лінії фронту, є прифронтові й деокуповані території: вони перебувають під постійними обстрілами, – сказав Станіслав Юрченко. – Раніше таким місцем був Миколаїв, тепер – Херсон, Харків, по яких гатять і будуть гатити ракетами С-300. Їх важко перехопити силами ППО, вони долітають до цілей, тобто мирних українських міст. І практика показує, що росіяни будуть продовжувати такі обстріли. До такої роботи треба готуватися і фізично, і морально.
За словами фотожурналіста, на сьогодні, приміром, у Херсоні та Бахмуті такий рівень небезпеки, що по місту не варто ходити без бронежилета і шолома. У Харкові, Запоріжжі ходити без захисного спорядження можна, але необхідно реагувати на кожну повітряну тривогу. Проте всім журналістам, які виїжджають у ці міста, потрібно мати з собою захисне спорядження.
– Якщо ми йдемо знімати місця, де був «приліт» до відбою повітряної тривоги, необхідно бути в бронежилеті та шоломі. Взагалі-то вони захищають не лише від куль: на вас може впасти скло, цеглина… Захисне спорядження врятує вас, – сказав Станіслав Юрченко.
Журналіст наголосив, що відпрацювати навички користування захисним спорядженням потрібно ще вдома. Слід навчитися самостійно вдягати бронежилет, шолом, рюкзак, походити в спорядженні по сходах, посидіти, полежати.
– Не варто робити ці вправи вперше, наприклад, десь під Бахмутом чи в Херсоні. Ви маєте ще вдома зрозуміти, наскільки ви витривалі, – каже Станіслав Юрченко. – Ви їдете працювати в зону бойових дій. А чи зможете ви це робити, якщо фізично не готові? Наприклад, у шоломі не рекомендують ходити більше трьох годин. Це правильно. Але якщо ви їдете в Бахмут, ви маєте розуміти, що там ви можете бути в ньому і 12 годин, а то й цілу добу.
Важливо, щоб бронежилет відповідав вам по розміру, пластина в ньому була на своєму місці.
– Порада: використовуйте все спорядження, яке маєте. Захищайте, очі, вуха, голову, тулуб, майте аптечку, вмійте накладати турнікет. Це ваше життя. Тактичні окуляри, навушники, бронежилет, шолом, аптечка – все це обов’язково має бути у журналіста, – наголосив Станіслав Юрченко.
Тренінг викликав схвальні оцінки учасників.
– Хоча журналісти – це представники мирної професії, проходити тренінги, які дозволять і у воєнний час ефективно виконувати свою роботу, дуже важливо, – переконаний херсонський журналіст Владислав Гладкий. – Я надзвичайно вдячний НСЖУ за цю серію безпекових тренінгів – з мінної безпеки, тактичної медицини, фізичної безпеки журналіста під час роботи у воєнний час. Ці знання дозволять нам навіть під час війни застосовувати наші професійні: зробити інформативне фото, створити репортаж, і при цьому не наразити на небезпеку ні себе, ані оточення.
– Тренінг дуже цікавий, ефективний, – вважає редактор сайту «Нова Каховка.city» Олександр Гунько. – Для мене особисто така інформація дуже корисна, бо я чекаю на деокупацію рідного міста – Нової Каховки. Знатиму, як мені підготуватися до повернення, які документи робити. Передаватиму нові знання своїм колегам по редакції й колегам зі свого міста, свого району, які також готуються повернутися додому.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
