Щоб розібратися з нормами закону про медіа, що набув чинності 31 березня, у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ організували тематичний семінар.Роз’яснення та поради редакторам регіональних друкованих видань надала представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області Олена Демченко. До діалогу також доєдналися колеги з Харківщини та Сумщини.
Відкриваючи семінар, голова Правління ДОО НСЖУ Олексій Ковальчук наголосив, що новий закон вже почав діяти, але його впровадження не відбудеться за один день. Тому у Дніпровському Центрі і надалі організовуватимуть експертні зустрічі, щоб медійники могли отримати фахові консультації.
– З перших тижнів дії Закону у друкованих медіа постало питання реєстрації та переєстрації. Тому сподіваюся, що після нашої зустрічі редактори газет зрозуміють, якими мають бути їхні перші кроки, – зазначив Олексій Ковальчук.
За словами Олени Демченко, Національна рада розуміє, наскільки значущою для громад є місцева преса. Жодне національне медіа не зможе замінити регіональні газети, сайти, радіо та телебачення. Вона зазначила, що не всі положення нового закону з 31 березня для друкованих медіа є обов’язковими. Впровадження закону розтягнуте у часі.
– 2023-й зосереджений саме на роботі Нацради. За цей рік друкованим медіа потрібно перереєструватися. Що це означає? Це означає, що газетам потрібно подати відповідний пакет документів, але тільки тоді, коли Нацрада цей пакет документів розробить. Про це регіональний представник Нацради проінформує редакторів через email-розсилку. В друкованих медіа буде рік, щоб вивчити ці документи, завантажити і заповнити їх, – зазначила експертка.
Документи, продовжила вона, подаються через електронний кабінет. Для цього редактор чи інша уповноважена особа на бланку медіа подає лист з проханням створити і надати доступ до електронного кабінету.
– Якщо у видання раптом змінився головний редактор, засновник, юридична особа, структура власності, ви оформлюєте документ, де все це прописуєте. Наступний крок – завантажуєте цей документ в електронний кабінет. Про ці зміни друковане видання повинно проінформувати Нацраду протягом 30 днів. Якщо ці терміни недотримуються – на видання накладається штраф, – підкреслила Олена Демченко.
Водночас представниця Нацради звернула увагу на сайти, які працювали при друкованих виданнях.
– Сайт газети належить до числа онлайн-медіа, – каже фахівчиня. – Відповідно потрібно дві реєстрації: і для друкованого медіа, і для сайту. Якщо ж сайт входить до вашої структури, але не зареєстрований, то ви не можете оформлювати на нього співробітників, не можете брати участь в тендерах чи отримувати гранти. Це дуже звужує ваші можливості. Варто запам’ятати, що скасувати реєстрацію можна в будь-який час також через електронний кабінет.
Серед іншого Олена Демченко радить вивчити уважно такі статті: 36 – щодо обмеження змісту інформації; 42 – щодо захисту дітей; 43 – про право на відповідь та спростування; 49 – про захист прав користувачів; 48 – про облік і зберігання програм і примірників друкованих медіа.
– 36 стаття – це так званий виключний перелік. Тобто не можна поширювати тільки те, що зазначено в законі. Раджу звернути увагу на його 14 пунктів. Вони зрозумілі навіть інтуїтивно. Наприклад, заклики до насильницького повалення державної влади, висловлювання, що розпалюють ненависть та інше. Подібні норми регулює не лише Закон «Про медіа», а й інші закони та кодекси. Відповідно, таким чином знімаються всі побоювання щодо обмеження свободи слова. Національна рада не має жодного відношення до контенту видання. Вона не може вказувати, що публікувати, що знімати з друку, – підкреслила Олена Демченко.
Під час семінару порушили питання і створення органів співрегулювання. Планується, що це буде умовно етичний комітет, який розробить етичні кодекси роботи кожного виду медіа. Це принципи, з якими медійники звірятимуть «стандарти журналістики». Представники медіа можуть взяти участь у створенні органів співрегулювання, внести свої пропозиції, аргументувати свої думки.
Фахівчиня звернула увагу й на те, що планових перевірок друкованих медіа не передбачено. Позапланова перевірка призначається тільки за результатами скарги, яка доведена і має підстави.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 096 208 67 88 (Наталія Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
