Непроста ситуація, яка склалася на медіаринку внаслідок економічної кризи, викликаної російською агресією, поставила на грань виживання чимало локальних українських ЗМІ. Серед них – буковинська газета «Хотинські вісті», яка раніше була виданням районної ради. Сьогодні «Хотинські вісті» потребують негайної допомоги держави та міжнародних донорів, щоб вижити і працювати далі.
– Раніше нас рятувало те, що ми мали непогану передплату, в тому числі й на весь 2022 рік, – розповіла пресслужбі НСЖУ головна редакторка газети Тетяна Коваль. – Але річ у тім, що передплатна ціна формувалася ще торік у серпні, а вартість друку постійно, щомісяця зростає, адже папір тепер завозять не з Білорусі, а з Європи, при цьому курс гривні значно упав. У цій ситуації найбільше тривожить непередбачуваність майбутнього, неможливість спланувати подальші дії.
Видання співпрацює з місцевими громадами – ті подають вітання, оголошення, деякі матеріали в межах висвітлення своєї діяльності. Але це не надто рятує, бо суми дуже невеликі порівняно з тим, що зараз потрібно, аби вижити. Незважаючи на те, що в Чернівецьку область переїхала певна кількість виробництв зі сходу і півдня України, це не пожвавило рекламний ринок, адже підприємства орієнтуються не на маленький місцевий ринок, а переважно на закордонних споживачів.
– Якщо держава, журналістські організації або міжнародні донори активно не підтримають українську локальну пресу – закриється багато газет, – каже Тетяна Коваль. – Думаю, держава могла б виділяти якісь кошти на висвітлення важливих питань, інформування населення, щоб і людям надавати корисну інформацію, і газети підтримувати. Або хоча б нам надали якісь податкові пільги, податкові канікули…
«Хотинські вісті» намагаються брати участь у всіх можливих ґрантових програмах. Зокрема, у проєкті НСЖУ «Ми з України». Також отримали від спілки певну грошову допомогу на серпень і вересень. Тетяна Коваль каже, що журналісти дуже вдячні за цю підтримку, проте ситуація залишається важкою.
Видання має власний інтернет-сайт і сторінку в фейсбуці, але заробити на цих ресурсах не вдається.
– Ми не впевнені, що сайт «відпрацьовує» навіть ті кошти, які ми сплачуємо за його підтримання, – каже редакторка. – Практика показує, що рекламники не зацікавлені в такому невеличкому охопленні аудиторії, яке мають локальні сайти на районному рівні.
Економічний стан видання болісно відбився на колективі. Двох працівників – прибиральницю і водія – довелося звільнити. Із тих шести осіб, які залишилися, п’ятеро мусять працювати на пів ставки.
– Троє працівників у нас – пенсіонери, і вони, маючи пенсію й 3 тисячі гривень, які отримують на руки, ще можуть вижити. Із молоддю важче: одна журналістка повідомила, що в жовтні поїде на заробітки в Європу, бо вижити на те, що вона отримує в нашому виданні, вона не може, – каже головна редакторка. – Я її розумію, але… сподіваюся, що вона повернеться, бо вирішила не звільнятися, а взяти відпустку, а далі – відпустку за власний рахунок. Можливо, до Нового року щось зміниться… Аби лиш у кращий бік.
Не знаючи, що буде далі, «Хотинські вісті» не наважилися оголошувати річну передплату, хоча раніше саме вона давала неабиякий позитивний ефект.
– Річна передплата була в нас пільговою. Це давало можливість читачам заощадити, а нам – здобути певну стабільність, – каже Тетяна Коваль. – Але зараз для нас загадувати на рік уперед – неможливо. Ми оголосили передплату тільки на перше півріччя 2023 року й при цьому були змушені підняти ціну на 70 відсотків. Це необхідно, щоб вийти хоча б на собівартість, не видавати газету у збиток. Побачимо по передплаті – чи готові люди сплачувати ту ціну, яку ми запропонували. Якщо готові – працюватимемо далі. А якщо побачимо, що передплата занадто низька, – будемо закриватися. Таке рішення ухвалив наш колектив.
