Цього тижня Верховна Рада України прийняла закон, який значно розширить регуляторні повноваження уряду над ЗМІ. Прихильники закону кажуть, що це допоможе країні відповідати критеріям Європейського Союзу для членства. Але українські журналісти й міжнародні організації, що захищають свободу преси, попереджають, що він загрожуватиме свободі слова, пише журналістка Анушка Патіл у статті в The New York Times.
Як зазначає видання, щоб документ набув чинності, його має підписати президент Володимир Зеленський, адміністрацію якого неодноразово критикували за порушення свободи преси. У 2019 році він розпорядився розробити законопроєкт, який посилює регулювання ЗМІ, але наразі президент ще не повідомив, чи підпише він документ, ухвалений парламентом.
Якщо законопроєкт стане законом, державний регулятор українського телерадіомовлення, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, розширить свої повноваження на онлайн- та друковані ЗМІ. Регулятор отримає повноваження штрафувати медіа, відкликати їхні ліцензії, тимчасово блокувати певні онлайн-медіа без рішення суду, а також вимагати від платформ соціальних мереж і пошукових гігантів, таких як Google, видаляти контент, який порушує закон, повідомляють українські ЗМІ.
Цей документ Верховна Рада схвалила у вівторок разом із низкою інших законопроєктів, які, за словами законодавців, мали на меті допомогти країні виконати законодавчі умови Європейського Союзу для членства. Законопроєкти, зокрема, передбачали заходи щодо захисту прав національних меншин.
«Ми відкрили шлях до початку переговорів про повноправний вступ України до Європейського Союзу, які можуть розпочинатися вже з нового 2023 року», – заявила віце-спікерка Верховної Ради Олена Кондратюк.
Але українські журналісти заявили, що новий статут ЗМІ виходить далеко за рамки вимог Європейського Союзу, і звинуватили уряд у використанні зобов’язань щодо членства як привід для посилення контролю над пресою.
Попередні версії законопроєкту про медіа, коли проходили через парламент, викликали внутрішню та міжнародну критику. В липні генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес назвав положення законопроєкту «примусовими» та «гідними найгірших авторитарних режимів».
А Комітет захисту журналістів, некомерційна організація, яка відстоює свободу преси в усьому світі, у вересні закликала українських законодавців скасувати законопроєкт, заявивши, що він посилює «державний контроль над інформацією в той час, коли громадяни потребують її найбільше».
Зміни до законопроєкту вносилися на закритих засіданнях парламентських комітетів, а список поправок до 959-сторінкового тексту був оприлюднений буквально за день до голосування у вівторок, повідомила Національна спілка журналістів України.
Спілка у своїй заяві перед останнім голосуванням в парламенті попереджала, що законопроєкт сприятиме обмеженню свобод, які «відрізняють суспільний устрій України від режиму диктаторської Росії». У середу спілка заявила, що сподівається, що пан Зеленський поверне законопроєкт до парламенту на повторний розгляд.
Заступниця голови комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук заперечила звинувачення у використанні прихильниками законопроєкту вимог ЄС як прикриття для спроби обмеження свободи преси, стверджуючи, що кардинальні зміни до медіа-законодавства України назріли.
«Звісно, цей законопроєкт навіть ширший, ніж директива Євросоюзу, бо нам потрібно було змінити й осучаснити наше медійне законодавство, яке не змінювалося 16 років», – заявила вона після ухвалення законопроєкту. – Воно було ухвалене ще тоді, коли не було інтернету взагалі».
