• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Четвер, 16 Жовтня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    Гранти Кабінету Міністрів України можуть отримувати редакції друкованих видань. Є перший досвід «Голосу Посулля»

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Тетяна Іванова: «Пропаганда – не завжди гучна, але завжди небезпечна. І найкраща їй протидія – це факти»

НСЖУ НСЖУ
11 Серпня, 2025 / 11:15
рубрика Новини
0
Тетяна Іванова: «Пропаганда – не завжди гучна, але завжди небезпечна. І найкраща їй протидія – це факти»
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Журналіст має працювати над «імунізацією» аудиторії фактами – це найкраща протидія пропаганді. Таких висновків дійшли учасники менторської сесії, яку провела медіаекспертка, медіа- та бізнестренерка, доктор наук, професор, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна Іванова в межах проєкту «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією».

Пов'язанітеми

Платформа європейської пам’яті та сумління присудила премію 2025 року Ірині Данилович

Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

Під час сесії редактори та журналісти прифронтових медіа говорили про сутність пропаганди, шукали відповідь на питання, чому люди вірять пропаганді. А також  вчилися її розпізнавати та протидіяти. Усе це – на практиці, в інтерактивній і навіть ігровій формі.

«Апатія реальності»

«У нашої аудиторії через засилля фейків, напівправди виникає такий стан, який має назву «апатія реальності». Люди настільки зневірюються у слові медіа, що вони всюди бачать фейки і починають шукати інші канали інформації. Тому, щоб повернути довіру до професійних медіа, нам і потрібно навчатися медіаграмотності. Адже медіаграмотність – це про відповідальність і професіоналізм журналіста», – зазначила Тетяна Іванова.

Чи може журналіст дати однозначну відповідь на запитання, що є найнебезпечнішим для життя людини – теракт, землетрус, авіакатастрофа чи басейн? Чи варто цитувати відомих людей (не будучи впевненими на сто відсотків, що ті чи інші слова дійсно їм належать)? Чому не треба поспішати навіть із «дуже хорошими новинами»? Відповіді на ці питання учасники шукали в ході виконання практичних завдань.

Медійники відзначили: через прагнення до оперативності ЗМІ також можуть припускатися помилок.

«Журналісти – теж споживачі інформації, і ми не завжди можемо розрізнити, де чорне, де біле», – додала головна редакторка газети «Вісті Зміївщини» Тетяна Логвіна.

Утім, як прокоментувала медіатренерка Тетяна Іванова, гіперінформованість суспільства змінює підходи до журналістських стандартів:

«Раніше оперативність була одним зі стандартів журналістського матеріалу. Але зараз, якщо ти не перевірив інформацію, швидкістю мусиш поступитися».

Отже, кілька правил, про які мають памʼятати медіаграмотні журналісти:

1. Долаємо стереотипи: журналісти не мають бути категоричними. Немає чогось «найбільшого», «найнебезпечнішого» тощо, завжди існують якісь додаткові критерії.

2. Усвідомлюємо сучасний інформаційний стан «апатія до реальності». Люди настільки зневірюються, що підсвідомо шукають когось, кому можна довіряти.

3. Перевіряємо цитати навіть відомих авторитетів та справжню фаховість експертів.

4. Бережемо довіру споживача до нашого медіа. Достовірність важливіша за швидкість інформації.

5. Поки не побачиш картину цілком, не можна недооцінювати невідоме і невидиме.

Тетяна Іванова: «Пропаганда – не завжди гучна, але завжди небезпечна. І найкраща їй протидія – це факти» 1

Журналісти – не пропагандисти, але і не нейтральні в умовах війни

Де факти, а де думки, оцінки та емоції? Наступне практичне завдання було присвячене відокремленню фактів із загального контексту.

«Журналісти мають знатися на такій темі, як психологія комунікації – як люди споживають інформацію. Часто, не усвідомлюючи цього, ми разом із фактами подаємо якісь свої оцінки чи емоції», – зауважила Тетяна Іванова.

Згідно з дослідженням, яке представив американський психолог Альберт Меграбян наприкінці 60-х років минулого століття, лише 7% інформації люди передають словами. 38% ­– через міміку, а 55% – невербально, через контекст, емоції, пози тощо.

Тетяна Іванова: «Пропаганда – не завжди гучна, але завжди небезпечна. І найкраща їй протидія – це факти» 2

«Ми живемо в часи, коли інформації дуже багато, мозок просто перевантажений. Кожен хоче достукатися до споживача і навіть новини хочемо подавати емоційно. Звичайно, з одного боку, така інформація більш цікава, але виникає пастка у достовірності, точності, збалансованості. Тому маємо памʼятати головне правило медіаграмотності – це правило усвідомлення жанрів. Емоції припустимі в таких жанрах, як аналітичні, художньо-публіцистичні. Але й тут має працювати правило 80% фактів і лише 20% емоцій. А от інформаційних жанрах жодних емоцій бути не може. «News not views»: новини, а не погляди», – прокоментувала медіатренерка.

«Пропаганда має багато облич і кольорів»

Чи завжди пропаганда емоційна, а правда містить сухі факти, інформує про ризики та ні в чому не переконує? Насправді ні. Це – висновок ще одного практичного завдання менторської сесії.

«У складній ситуації вирішальну роль можуть відіграти маркери, до яких ми звикли. Ми думаємо, що спокійний виважений тон, цифри, факти, це правда, а все решта – пропаганда. Але пропаганда має багато облич та кольорів», – наголосила Тетяна Іванова.

Та чи кожна пропаганда – це зло? Для того, щоб розібратись із цим питанням, учасники розглянули її види.

Отже, існує біла, сіра та чорна пропаганда.

Біла пропаганда – це соціальна реклама, маркетингова реклама, PR. Її мотиви зрозумілі, а ціль та впливи не приховуються.

Сіра пропаганда, або так звана тактика підштовхування, «навіювання», покликана надати думкам потрібний напрям. Сіра пропаганда – це скоріше, технології та методи впливу, за допомогою яких людина сама робить «потрібний» висновок.

Серед методів сірої пропаганди варто виокремити такий прийом, як «метаімунізація». Простими словами, коли промовець починає свій спіч із «запобігання» можливій критиці. Приміром, «зараз дехто знову скаже, що це фейк, але…».

Також сіра пропаганда – це пропаганда, яка здійснюється за допомогою впливу на підсвідомість засобами мистецтва, літератури, кіно.

Чорна пропаганда – це усвідомлена маніпуляція і брехня. Використовується для переконання суспільства, створення хибного уявлення про щось, очорнення персони, країни і тому подібне.

Чорна пропаганда завжди використовується ворогом під час війни, щоб демотивувати ворога та дискредитивувати країну, з якою він воює зокрема, і зараз її активно застосовує росія проти України.

Тетяна Іванова: «Пропаганда – не завжди гучна, але завжди небезпечна. І найкраща їй протидія – це факти» 3

Чому люди вірять пропаганді?

Не люблять думати.

Не усвідомлюють вплив пропаганди.

Приваблює форма подачі інформації.

Пропаганда створює ілюзію приєднання до більшості.

Пропаганда дозволяє зрозуміти, чого хоче влада. Дає «причетність без співучасті».

Тетяна Іванова: «Пропаганда – не завжди гучна, але завжди небезпечна. І найкраща їй протидія – це факти» 4

«Журналісти під час війни не мають права займатися пропагандою чи контрпропагандою. Основне завдання журналіста – це «імунізація» достовірними фактами своєї цільової аудиторії. У журналіста єдиний метод працювати на країну – це давати достовірну інформацію. Утім, війна змінює стандарти журналістики. І все ж таки, працювати так, щоб дискредитувати ворога та демотивувати ворога воювати проти нашої країни – потрібно. І тут є декілька шляхів: є така технологія «cherry picking». Її суть полягає в тому, що журналіст може обрати ті факти, які показують героїзм ЗСУ та всього українського народу  і при тому є правдивими. І саме їх можна подавати більш акцентовано, системно й послідовно. А деякі моменти, якщо вони не є принциповими та системними, можна обійти, або прослідкувати тенденцію. І саме це може стати одним із засобів протистояння ворогу з боку журналіста. Але в жодному разі журналіст не повинен відповідати фейком на фейк, емоцією на емоцію», – підсумувала Тетяна Іванова.

Проєкт «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією» фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.

Тетяна Іванова: «Пропаганда – не завжди гучна, але завжди небезпечна. І найкраща їй протидія – це факти» 5
Теги: Головне
Попереднє

«Ніхто не міг її зупинити»: у Києві попрощались із закатованою в російському полоні журналісткою Вікторією Рощиною. ФОТОРЕПОРТАЖ

Наступне

Запорізький журналіст став лауреатом Міжнародної премії «Голос Миру через цінності та об’єднання»

Схожі новини

Платформа європейської пам’яті та сумління присудила премію 2025 року Ірині Данилович
Новини

Платформа європейської пам’яті та сумління присудила премію 2025 року Ірині Данилович

15/10/2025
Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади
Новини

Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

15/10/2025
Ганна Красноступ: “Навіщо потрібні дослідження медіаспоживання та чи варто змінювати підходи”
Новини

Ганна Красноступ: “Навіщо потрібні дослідження медіаспоживання та чи варто змінювати підходи”

15/10/2025
Як говорити про війну й не зламатися: поради журналістам про етику та стійкість
Новини

Як говорити про війну й не зламатися: поради журналістам про етику та стійкість

15/10/2025
Наступне
Запорізький журналіст став лауреатом Міжнародної премії «Голос Миру через цінності та об’єднання»

Запорізький журналіст став лауреатом Міжнародної премії «Голос Миру через цінності та об’єднання»

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Перший день Donbas Media Forum-2025: У Києві зібралися понад 1000 учасників, щоб говорити про правду під час війни

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Другий день Donbas Media Forum-2025: Як побудувати фінансову стійкість та зменшити залежність від донорських коштів?

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Регіональні медіа у час війни: як редакції трансформуються задля сталого розвитку

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Платформа європейської пам’яті та сумління присудила премію 2025 року Ірині Данилович

Платформа європейської пам’яті та сумління присудила премію 2025 року Ірині Данилович

15/10/2025

Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

15/10/2025

Ганна Красноступ: “Навіщо потрібні дослідження медіаспоживання та чи варто змінювати підходи”

Ганна Красноступ: “Навіщо потрібні дослідження медіаспоживання та чи варто змінювати підходи”

15/10/2025

Як говорити про війну й не зламатися: поради журналістам про етику та стійкість

Як говорити про війну й не зламатися: поради журналістам про етику та стійкість

15/10/2025

«Литовський досвід підтримки медіа може працювати і в Україні», – Сергій Томіленко

«Литовський досвід підтримки медіа може працювати і в Україні», – Сергій Томіленко

15/10/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання