Ситуація в Україні стає дедалі небезпечнішою і для журналістів, наголошує найбільший медіапровайдер Австрії – суспільний телерадіомовник ORF (Österreichischer Rundfunk). У «зоні смерті» — до 25 кілометрів за лінією фронту — російські дрони цілеспрямовано атакують репортерів. Найсвіжішим прикладом є напад на команду кореспондента ORF Крістіана Верштюца понад тиждень тому. Експерти у коментарях ORF.at говорять про «цілком некеровану» ситуацію.
На небезпеки, що загрожують незалежній журналістиці, постійно звертає увагу і організація «Репортери без кордонів» (RSF). У суботу організація відзначила своє 40-річчя. Генеральний секретар «Репортерів без кордонів Австрія» (ROG) Мартін Вассермайр вбачає в російській загарбницькій війні в Україні не лише військові дії: «Росія таким чином поширює свою агресію також проти свободи преси», — сказав він ORF.at.
Кремль намагається унеможливити незалежну журналістику через цілеспрямоване вбивство журналістів. Крім того, президент Володимир Путін порушує цим міжнародне право, адже «убивство кожного журналіста — це воєнний злочин», — зазначає Вассермайр.
«Бойові дії перемістилися в повітря»
Що робить роботу у зоні бойових дій такою небезпечною останнім часом — це спосіб ведення війни. Нині загроза технологічно значно досконаліша і непередбачуваніша, ніж на початку війни, каже в коментарі ORF.at голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко. «Бойові дії перемістилися в повітря», — зазначає він, маючи на увазі зростання кількості смертельних атак дронів на репортерів та цивільних.
Загалом за верифікованими даними НСЖУ з початку війни під час виконання професійних обов’язків був убитий 21 журналіст. 3 жовтня французький фотожурналіст Антоні Лаллікан був убитий російським дроном на Донбасі — за даними Міжнародної федерації журналістів (IFJ), це був перший випадок, коли журналіст загинув безпосередньо внаслідок атаки дрона.
Дрони з оптоволоконним керуванням у використанні
Близько тижня тому кореспондент ORF Верштюц і його команда також стали мішенню російської атаки дрона. Все обійшлося, однак, за словами військового експерта Маркуса Райснера з Бундесгеру, це було «величезним везінням», що дрон помітив один із попутників, і ще залишався час діяти.
У межах 20-25 кілометрів від фронту в «зоні смерті» практично немає безпеки для журналістів. Найбільшу небезпеку тут становлять насамперед невеликі, прості FPV-дрони (FPV означає «First Person View» — укр. приблизно: «вид від першої особи»). Якщо спочатку такі дрони використовувалися для розвідки, то тепер вони спрямовуються пілотом дрона безпосередньо в ціль і несуть невеликі вибухові пристрої або щось подібне.
Такі дрони зазвичай можна «заглушити» за допомогою глушилок. Однак і Росія, і Україна, за словами Райснера, дедалі більше використовують дрони з оптоволоконним керуванням. Вони розмотують під час польоту котушку з оптоволокном і таким чином можуть залишатися непоміченими. Такі дрони можуть вміщати до 50 кілометрів оптоволокна. Військовий експерт говорить тут про вже «цілком некеровану» ситуацію.
Мало часу на реакцію при «сплячих дронах»
Використання таких дронів суттєво змінило ситуацію з безпекою для всіх журналістів в Україні, вважає голова НСЖУ Томіленко. Його організація, зокрема, підтримує воєнних кореспондентів, які працюють у містах біля фронту. Томіленко також надав ORF.at звіт Володимира Павлова, досвідченого місцевого продюсера, який регулярно працює з міжнародними командами на фронті.
За його словами, оптоволоконні дрони є особливо небезпечними, коли вони перебувають у режимі «засідки» чи «очікування». Військовий експерт Райснер також називає їх «сплячими дронами». Такий дрон може довго чекати в засідці — оскільки через оптоволокно він не випромінює радіосигналів, його ще важче виявити — «тому залишається дуже мало часу, щоб відреагувати і вибратися в безпечне місце, коли натрапляєш на нього», — пише Павлов.
Кілометрові протидронові сітки
Наскільки серйозною стала ситуація з дронами в Україні, показують також протидронові сітки, натягнуті у великих масштабах у прифронтовій зоні. Вони можуть досягати 50-60 кілометрів у довжину, каже Райснер. Загалом вони забезпечують хороший захист: «Однак на перехрестях або там, де вітер пошкодив сітки, дрони можуть легко проникнути», — пояснює військовий експерт. Перше мало місце і у випадку з Верштюцем.
Атаки на людей, позначених як журналісти
Останнім часом почастішали повідомлення про те, що Росія за допомогою дронів цілеспрямовано полює як на цивільних, так і на журналістів, чітко позначених як такі. Томіленко підтверджує це ORF.at. Рекомендація НСЖУ — не використовувати поблизу фронту каски, жилети чи транспортні засоби з написом «Преса». «Для російської армії такі позначення радше сигнал до атаки, ніж вказівка на захист», — каже президент НСЖУ.
Генеральний секретар ROG Вассермайр «шокований» такими повідомленнями. Якщо десятиліттями раніше ще можна було сподіватися, що навіть на війні діють певні правила, то сьогодні це вже давно не так.
Німецька воєнна фотографиня Йоганна Марія Фітц ще в серпні говорила ORF Topos, що вона та її колеги дедалі більше відчувають, що позначатися в Україні як журналіст — невигідно.
Воєнна журналістика є необхідною
Томіленко, посилаючись на думку досвідчених воєнних кореспондентів в Україні, очікує, що атаки дронів на журналістів продовжуватимуть зростати. «Так звана „зона смерті” поширюється далеко за межі традиційних ліній фронту, і загроза розвивається швидше, ніж нинішні захисні заходи», — говорить голова НСЖУ.
Вассермайр також бачить дедалі більший ризик для журналістської роботи в Україні. Він, однак, продовжує сподіватися на максимальну безпеку для воєнної журналістики, щоб зробити її можливою і в майбутньому. «Вона має бути, щоб жертви на місці взагалі мали можливість бути поміченими», — зазначає генеральний секретар ROG.
Крім того, у воєнній журналістиці йдеться про набагато більше, ніж просто зафіксувати, як стріляють дві гармати одна в одну: «Радше йдеться про розуміння взаємозв’язків, щоб пояснити, як війна вписується в повсякденне життя і як мирне співіснування може підтримуватися у воєнних буднях», — каже Вассермайр.
Флоріан Амелін, ORF.at
Дискусія з цього приводу: