Кліматичні зобов’язання України передбачають зменшення обсягу викидів парникових газів підприємствами паливно-енергетичного комплексу, у тому числі – через відмову від викопного палива. Про це йшлося під час вебінару для журналістів «Економічна та соціальна трансформація вугільних регіонів» у четвер, 17 грудня.
Вже сім європейських країн оголосили про відмову від використання вугілля. Україна має намір до 2050 року значно скоротити використання вугілля у тепловій генерації, заявив під час вебінару заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков.
У Міністерстві енергетики завершили розробку Концепції реформування вугільної промисловості, розраховану на три роки. Водночас Міністерство розвитку громад і територій України розробило Концепцію Державної програми трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Таким чином, ідеться про комплексне вирішення низки проблем – економічних, соціальних, екологічних.
Заступник міністра запевнив, що трансформація вугільної галузі не передбачає «жодних шокових заходів», і відбуватиметься в діалозі з місцевою владою, шахтарями і профспілками. Мета – поступово скоротити державну підтримку вугільних підприємств, і при цьому – створити нові робочі місця для працівників галузі.
Вугледобувна галузь на підконтрольній українському уряду території має 29 державних шахт, підпорядкованих Міністерству енергетики,одну державну шахту, що є об’єктом незавершеного будівництва , 6 державних шахт, які перебувають в оренді, та 12 приватних шахт. На окупованій території знаходяться 95 шахт, з яких 67 – державної форми власності. Собівартість видобутку українського вугілля за останні 5 років зросла на 81%.
«В цілому від роботи шахт залежить життя 70 міст і понад мільйона. Саме тому, коли ми говоримо, що закриття, ліквідація шахти – це важкий процес, ми перш за все думаємо про цих людей, їхнє майбутнє, як їм дати нову роботу через те, що шахта буде закрита. І це є елементом нашої справедливої трансформації, про яку йдеться», – наголосив Ярослав Демченков.
За словами посадовця, міністерство прагне залучити кошти міжнародних організацій для швидшої трансформації вугільних регіонів, а також пропонуватиме потенційним інвесторам розгортати нові виробництва на базі шахт.
«Чому ми думаємо, що це спрацює? Вугільні підприємства традиційно мають під’їзні шляхи, залізничні колії, підстанції, електромережі. Тобто інфраструктуру, яка вже існує. Можна приходити, вкладати кошти, створювати підприємства, але без використання вугілля. Можна використовувати метан, шахтні води, інші виробництва на базі шахт», – переконаний заступник міністра.
Про роль вугледобувних підприємств у соціально-економічному розвитку регіону розповіла заступниця директора департаменту розвитку базових галузей промисловості – начальник управління вугільної промисловості та енергетики Донецької обласної державної адміністрації Тетяна Тараненко.
«Протягом останнього часу спостерігається тенденція до занепаду державних вугледобувних підприємств. Збільшується потреба у бюджетному фінансуванні, проте зростає заборгованість із заробітної плати перед шахтарями. Має місце відтік кадрів з державних шахт, до того ж усі державні вугледобувні підприємства області є збитковими, а дві третини одиниць основного стаціонарного устаткування вже відпрацювали свій нормативний термін експлуатації», – зазначила представниця Донецької ОДА.
За словами Тетяни Тараненко, сьогодні назріла необхідність у структурній перебудові вугільної галузі та соціально-економічній трансформації вугільних регіонів. «Завданням влади є мінімізація можливих негативних наслідків для економіки та населення вугільних регіонів у процесі майбутнього закриття вугільних шахт, які здебільшого є основним джерелом працевлаштування та наповнення місцевих бюджетів», – наголосила заступниця директор департаменту.
Державний експерт експертної групи фінансово-економічного аналізу, бюджетного планування та оцінки фінансових результатів Міністерства енергетики України Михайло Законь представив аналіз роботи вугільної галузі за останні п’ять років. За словами експерта, обсяг видобутку палива зменшився, збитковість – збільшилася, а кількість працівників галузі скоротилася на 15 тисяч осіб.
«Це люди, які просто звільнилися, тому що їхній роботодавець неконкурентоздатний. Один із проявів такої неконкурентоздатності – те, що в цілому заборгованість із зарплати на державних підприємствах зазвичай висока. І це – природний результат збитковості підприємств. Скільки би ми не фінансували шахти з бюджету, ми не вирішуємо цим фінансуванням існуючих проблем», – констатував експерт.
Михайло Законь докладно розповів про засади формування Концепції реформування вугільної промисловості. «З одного боку, ми поєднуємо перспективні шахти з «Центренерго» для того, щоб вони могли нарощувати видобуток і вийти з кризового стану. З іншого боку, ми пропонуємо роздержавлення галузі. Якщо ж процедура приватизації не була вдалою, ми включаємо такі підприємства до програми реконверсії вугільних регіонів. Ця програма забезпечить достатню кількість робочих місць, яка могла би компенсувати вивільнення шахтарів», – запевнив представник Міністерства енергетики.
Виступаючи перед учасниками вебінару, медіатренерка, редакторка інформаційного порталу «GREENefficiency» Лариса Білозерова проаналізувала висвітлення теми трансформації вугільних регіонів у загальноукраїнських та місцевих медіа, а також навела перелік джерел інформації для журналістів. Крім офіційних сторінок міністерств і відомств, медіаекспертка порадила використовувати профільні сайти, які пишуть про енергетику, інформаційні ресурси міжнародних медіа і фондів, колонки експертів, тематичні форуми, сторінки місцевих органів влади шахтарських регіонів тощо.
Участь у вебінарі взяли понад 30 журналістів місцевих і загальноукраїнських медіа.
Вебінар було проведено в рамках освітньої ініціативи «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній журналістиці», яку Національна спілка журналістів України виконує в рамках грантової діяльності USAID Проєкту енергетичної безпеки. Метою ініціативи є забезпечення прозорості та технічної грамотності у висвітленні в медіа тем, пов’язаних з енергетичними реформами, та сприяння посиленню енергетичної безпеки України шляхом ефективної комунікації.
