Наприкінці липня минулого року Національна спілка журналістів та Міністерство цифрової трансформації України уклало меморандум щодо реалізації спільних освітніх проєктів, спрямованих на підвищення рівня цифрової грамотності журналістів, цифрову трансформацію регіональних ЗМІ та заохочення використання електронних форматів комунікації українськими медіа.
Під час підписання цього документу заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан підкреслила, що завдяки цифровому інструментарію традиційні регіональні медіа можуть вийти на якісно новий рівень значущості та впливу. А голова НСЖУ Сергій Томіленко зазначив, що використання онлайн-інструментів у журналістській практиці є необхідністю, яку неможливо ігнорувати. «Суттєва зміна поведінки людей у споживанні контенту підштовхує регіональні ЗМІ мати і власні сторінки в соціальних мережах, і сайти, а журналістів — використовувати цифрові технології. Наша спільна з Мінцифрою задача — пришвидшити процес перетворення традиційних регіональних ЗМІ на сучасні мультимедійні проєкти, допомогти їм у цих трансформаціях» – сказав він. Через пів року після події ми попросили пана Сергія розповісти, яке продовження мало укладення липневого меморандуму. Відтак – слово голові Національної спілки журналістів України:
– Позитивом є вже те, що Міністерство цифрової трансформації стала одним з небагатьох відомств, які визнали необхідність підтримки засобів масової інформації та зробила якісь конкретні кроки. В рамках нашого меморандуму ми зафіксували певні пріоритетні цілі, для досягнення яких ми хочемо докладати спільних зусиль. Однак на сьогодні ще передчасно говорити про якийсь великий прогрес в цьому напрямку. В самої Мінцифри немає власного бюджету, який би вони могли використовувати для реалізації окремих суспільних проєктів, тож зараз йдуть переговори з донорами, насамперед – Програмою розвитку Організації об’єднаних націй та USAID. В перелік проектів, на реалізацію яких Міністерство просить виділити допомогу, включені і ті, що спрямовані на цифрову освіту журналістів та діджиталізацію медіа. Також в рамках меморандуму ми передаємо Мінцифрі наші напрацювання в рамках попередніх навчальних проектів. Зокрема, в минулому році НСЖУ спільно з Програмою розвитку ООН в Україні втілило проєкт «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії коронавірусу COVID-19», куди входила і серія вебінарів з діджиталізації.
Проводили ми й опитування та дослідження потреб місцевих медіа у цій сфері, відтак сформували фідбек щодо потреби в цифровізації, нових технологіях та перебудові організаційних процесів в місцевих редакціях з відповідними рекомендаціями. За результатами дослідження приблизно дві третини видавців місцевих газет сьогодні вже чітко усвідомлюють, що більше не можуть обмежуватись розвитком лише друкованих версій і відповідно перебудовують свою діяльність, намагаються розбудовувати свої ЗМІ на всіх доступних цифрових платформах. При цьому ключовим стає економічне питання, так як організація цифрової діяльності потребує певних інвестицій. Зокрема, для придбання певного технічного обладнання. В умовах бідності наших ЗМІ й економічної кризи це досить непрості кроки, які, з одного боку, робити необхідно, а з іншого – для цього складно знайти якісь внутрішні ресурси. Хоча половина колег, які брали участь в опитуванні і вебінарах, зазначили, що вони все-таки знаходять можливості для інвестицій в такий розвиток. Разом з тим керівники місцевих редакцій відзначають велику потребу в знаннях щодо цифрової трансформації. Так, в інтернеті можна знайти окремі навчальні курси та розгляд певних практичних аспектів. Однак якогось цілісного курсу чи комплексних рекомендацій в цьому плані, які б показували, як саме потрібно трансформувати діяльність локальних медіа в Україні та як досягати оптимальних економічних показників, особливо в умовах карантину, немає. Тому вже досягнуто попередньої домовленості з Програмою розвитку ООН в Україні про те, що найближчим часом стартує новий річний освітній проект, спрямований саме на наші місцеві регіональні медіа. В його рамках пропонуємо і регулярне проведення вебінарів з фахівцями з цифрової трансформації, медіа тренерами та тренерами в галузі захисту прав людини. Водночас це буде дієвий майданчик спілкування та обміну досвідом для наших колег з районок, а також можливість для них отримати консультації і презентації щодо усіх тих головних тенденцій, які відбуваються в нових медіа, та способів, як їх можна заземлити до локальних ЗМІ.
Нинішній час як ніколи вимагає від редакторів локальних медіа наполегливості і прагнення змінювати, модернізувати свою діяльність. Правда, частина з них ще намагається її законсервувати і прагне спокою. Але розвиток сучасних технологій та соцмереж показує, що ніякого спокою у редактора місцевого медіа сьогодні бути не може. Вони разом із своїми колективами повинні 24/7 думати і шукати, як оперативно отримувати інформацію та в якій формі і якими каналами подавати її аудиторії, в який спосіб заробляти кошти для подальшого розвитку в умовах всезростаючої конкуренції цифрового світу. І досвід показує, що ті ЗМІ, керівники яких усвідомлюють всі ці виклики і постійно навчаються та впроваджують для своїх медіа нові канали – вайбер, Фейсбук, відеотрансляції тощо – вони стабільно зберігають лідерські позиції у своїх громадах. І отримання важливої локальної інформації аудиторія пов’язує саме з їхніми брендами. Як приклади, можу назвати назвати газету «Таврія» Людмили Арман з Токмака на Запоріжжі, «Сільські новини» Марини Животкової з Луганщини, обласне видання «Черкаський край» Тетяни Калиновської.
Якщо говорити про власне реформовані медіа, то кінець минулого і початок цього року були для них пов’язані з двома стресовими факторами. Першим стало перезавантаження влади після місцевих виборів, другим – ліквідація та укрупнення районів в ході децентралізації. Нові органи місцевого самоврядування в окремих регіонах почали перегляд угод, які укладалися з редакціями при їх реформуванні та відразу після. Виникають конфліктні ситуації, які керівники реформованих ЗМІ змушені якось врегулювати. Відповідно вони не мають змоги зосередитися на розвитку своїх медіа, бо першочерговим завданням є порятунок умов, за яких їхні ЗМІ взагалі можуть існувати. Тривожні повідомлення, зокрема, про перегляд умов оренди та використання майна вже надходили з Черкаської, Дніпропетровської та інших областей. Непрості стратегічні рішення доводиться приймати колегам і у зв’язку з територіальними змінами – працювати на забезпечення інформпотреб території колишнього району, чи частини новоутвореного, чи об’єднувати зусилля з іншими колегами.
Тим часом НСЖУ продовжує звертатися до уряду і, зокрема, до Міністерства інформаційної політики щодо необхідності розробки та втілення антикризових заходів підтримки українських медіа, особливо місцевих. На жаль, доводиться констатувати, що і чиновники, і народні депутати здебільшого продовжують концентруватися на адвокатуванні нових законів, які, на нашу думку, містять багато ризиків щодо свободи слова і прав журналістів, а не на зусиллях по підтримці українських медіа. Єдині успішні кейси необхідної допомоги є лише в рамках діяльності Міністерства культури – це мистецькі проекти, що реалізуються через Український культурний фонд. Проте саме друковані ЗМІ отримали там за своїми зверненнями дуже незначне сприяння – винятково в плані підтримки публікацій про культуру і мистецтво. Тож ми знову закликаємо уряд і профільне міністерство докласти зусиль для того, щоб в Україні нарешті запрацював, за принципом згаданого культурного Фонду, Фонд підтримки українських засобів масової інформації. Результатом його роботи якраз би й була підтримка креативних проектів місцевих і всеукраїнських медіа та всіх журналістів. Як це реалізується в цивілізованих західних країнах, де держава лобіює розвиток медіа взагалі, і особливо місцевих, чим фактично лобіює інтереси широкої аудиторії мати доступ до перевіреної і професійно адаптованої суспільної інформації.
