«Ми – військові й цивільні – сьогодні одна команда, яка працює для того, щоб Харків залишався українським вільним містом!» – каже 50-річний аграрний підприємець Всеволод Кожемяко. У квітні 2022 року він створив добровольчий підрозділ «Хартія», який боронив позиції під Харковом, а потім разом із ЗСУ дійшов до російського кордону.
Серія про цей загін – у інтерв’ю-проєкті «Країна героїв», підготовленому спільно журналом «Forbes Україна» і медіакомпанією «Starlight Медіа». Для зйомок цієї серії Національна спілка журналістів надала захисне спорядження, отримане завдяки спільним зусиллям штаб-квартири ЮНЕСКО та Міжнародної федерації журналістів. Авторами проєкту виступили Володимир Федорин і Борис Давиденко.
– «Країна героїв» – це відеопроєкт «Forbes Україна» про те, як працює бізнес під час війни, – розповіла в коментарі НСЖУ продюсерка «Forbes Україна» Валерія Чачибая. – Наші герої – бізнесмени, волонтери, компанії, чия діяльність під час війни стала історичним прикладом спротиву й волі до перемоги. Команди «Forbes Україна» та «Starlight Media» вирушили на Харківщину задля зйомок «в полях» ще до звільнення цих території ЗСУ та добровольчими формуваннями територіальної оборони. Можливість отримати захист від Національної спілки журналістів України стало не лише засобом посилення безпеки наших співробітників, а й, певною мірою, підтримкою у роботі. Дякуємо всім причетним. Слава Україні!
Всеволод Кожемяко – засновник та генеральний директор групи компаній «Агротрейд», яка входить до ТОП-25 України компаній з найбільшим земельним банком. Відразу після початку вторгнення РФ навесні 2022-го року Всеволод Кожемяко створив та очолив добровольчий підрозділ «Хартія», до якого увійшли вчорашні студенти, менеджери і трейдери. «Хартія» брала активну участь в обороні Харкова навесні-влітку та у звільненні Харківщини у вересні 2022-го року.
– Є 127-ма бригада ТрО, в неї входить 6 батальйонів і наше добровольче формування територіальної громади (ДФТГ). Більшість членів нашого ДФТГ – цивільні. Закон «Про основи національного супротиву» було розроблено, щоб дати можливість людям, які не готові йти у регулярні сили оборони (за здоров’ям, віком, або психологічно), захищати Батьківщину зі зброєю в руках, – розповів авторам проєкту Всеволод Кожемяко.
Він розповів, як відбувається створення ДФТГ. Проходять збори територіальної громади, які призначають очільника формування. Це закріплюється протоколом за підписом голови громади і військового комісара. Цю людину перевіряють поліція та СБУ, після чого командувач територіальної оборони України призначає її очільником формування. Потім цей очільник укладає контракти з бійцями. Бійці мають усі соціальні гарантії, але не мають зарплатні й можуть в будь-який момент вийти з формування.
Загін працює із застосуванням стандартів НАТО. Частина бійців ДФТГ «Хартія» – працівники компанії Кожемяка. Всеволод Сергійович каже, що «відкрив їх для себе по-новому».
– Коли ми прийшли на позиції, перші декілька тижнів тут було пекло – суцільні обстріли. Для цивільних це було важко. Але в цей час українські хлопці билися в Маріуполі – ми знали про це, і їхня стійкість давала нам сили стояти і не вважати себе героями, – каже Всеволод Кожемяко.
Назву добровольчого підрозділу «Хартія» придумав представник загону – відомий український письменник Сергій Жадан. Назва пов’язана як із Харковом, так і з ідеєю «маніфесту дії» учасників підрозділу.
– Ми створили нашу «Хартію», яку ми споряджаємо, нафаршировуємо всім необхідним: і спорядженням, і технікою, і машинами, але й ідеями, – сказав у інтерв’ю авторам проєкту Сергій Жадан.
За словами письменника, від перших днів російської атаки на Харків у місті виникли десятки волонтерських «армій». Ціле місто працює на оборону і перемогу над ворогом. За Україну повстали не тільки активісти чи майданівці, а й працівники державних структур, бізнесмени й навіть хіпстери – люди, які раніше були максимально віддаленими від політики.
– Це не десятки і сотні, це – тисячі людей! Ціле місто працювало на те, щоб захистити себе. В перші тижні й місяці широкомасштабної війни дуже багато людей буквально не виходили з метро і сховищ, і вони потребували їжі, води. Магазини не працювали. І частина міста, яка мала продукти, стала годувати іншу частину, яка їх не мала, а також військо, яке стримувало росіян, – розповів Сергій Жадан. – Крім того, відразу почали формуватися нові підрозділи.
Сергій Жадан наголосив, що в добровольчі підрозділи й регулярну армію прийшло дуже багато харків’ян, які б ніколи не пішли в АТО, бо не вважали ту війну своєю.
– Вони були за Україну, але війн не бачили. А тепер війна прийшла до них у дім. І вони розізлилися. Бо ніколи нічого поганого не робили проти росіян і навіть розмовляли їхньою мовою. А тепер раптом стали для росіян ворогами тільки тому, що є українцями і живуть в Україні, – сказав письменник.
А Всеволод Кожемяко додав, що всі – і українці, і росіяни, й інші народи люблять свободу. Але для українців прагнення до свободи є найвищим прагненням. «Це нас дуже відрізняє від росіян і ніколи не дасть нам бути одним народом», – вважає підприємець.
– Ніхто не очікував від українців такого супротиву «другій армії світу», – каже Всеволод Кожемяко. – Росіяни розраховували, що їх тут, у Харкові, зустрічатимуть із пирогами і квітами. Коли я розмовляв із російськими полоненими і з тими нашими військовими, які першими зустріли загарбників, то вони сказали, що росіяни взагалі не очікували, що по них тут хтось вестиме вогонь. Вони думали, що промарширують у центр міста і влаштують там парад абощо. Спротиву вони взагалі не очікували! Не думали, що ця війна стане народною. І це – їхній дуже великий прорахунок.
Нагадаємо, у Центрах журналістської солідарності НСЖУ в Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі та Дніпрі працюють пункти прокату захисного спорядження для працівників медіа. Українські та іноземні журналісти можуть звернутися до Центрів, якщо збираються виїжджати для роботи у гарячі точки. Прокат безкоштовний. Окрім сертифікованого бронежилету, брендованого написом «PRESS», можна отримати шолом, а також тактичну аптечку.
– Фізична безпека журналістів завжди була нашим пріоритетом, а з початком повномасштабної війни це питання загострилося. Завдяки підтримці наших міжнародних партнерів сьогодні маємо достатню кількість захисного спорядження, аби задовольнити запити колег, які їдуть працювати до зони бойових дій, – коментує голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Інформаційна служба НСЖУ
