Російська війна проти України змінює журналістику – думки після конференції в Братиславі

«Ковток мирного життя», «віддушина», «психологічне перезавантаження» – так казали багато хто з українських журналістів про триденне перебування в столиці Словаччини Братиславі на міжнародній конференції “Re:cover як російська війна проти України змінює журналістику” (9–11 грудня 2022 року). Водночас учасники цього форуму щиро дякували організаторам за можливість обмінятися думками й досвідом з актуальних професійних питань та донести свої погляди до представників світової преси.

«Дуже тішуся, що можу бачити й обійняти колег, які вже зараз у безпеці, – поділилася учасниця форуму Олена Мудра. – Три дні гарячих дискусій… Колеги з понад 20 країн світу мають змогу почути з перших вуст про нашу нову реальність, досвід, воєнні злочини росіян в Україні, зрозуміти глобальний контекст поки що “чужої” війни та дізнатись про нові інформаційні інструменти, якими щодня користуються українські розслідувачі. Наша спільна сила сьогодні – у правді».

Втім, були й інші оцінки, зокрема в перший день конференції. По гарячих слідах дискусії журналістку з Волині Наталію Пахайчук дуже здивувала позиція німецького колеги щодо росіян у російсько-українській війні. «В той час коли українські журналісти надриваються, працюють на межі сил, роблять більше, ніж можуть без світла, зв’язку, грошей, щоб світ побачив, що таке “рускій мір”, скільки біди принесла російська армія українському народу, то в цей час деякі німецькі медійники кажуть: “А ми от збираємо мільйон євро українським журналістам, і мільйон євро російській Медузі»

або

«Я німецький журналіст, я не можу сприймати ситуацію, як українець. Я над ситуацією. Українці сприймають, як образу, коли сумніваєшся в їхній перемозі. Я хочу поговорити з російськими військовими. Нам треба почути тих людей, хоч у них і промиті мізки»…

На тлі наведеної думки щирими оплесками сприйняла авдиторія виступ і коментарі, які давала в прикінцевій частині конференції німкеня Ребекка Гармс – віцеголова Європейського центру свободи преси та медіа. Досвідченій політикині, в минулому депутатці Європарламенту, особисто подякували за тверду позицію в підтримці країни, що дає відсіч рашистській навалі, секретарі Національної спілки журналістів України Валентина Душок з Черкас і киянин Сергій Шевченко – один з тих, хто нині за рекомендацією НСЖУ працює в Приштині на інформаційному фронті як учасник міжнародної програми «Journalists-in-Residence Kosovo». Пані Ребекка просила передати вітання голові НСЖУ Сергієві Томіленку. З ним вона добре знайома, й особливо наголосила, що творча спілка нині дуже ефективно працює з європейськими партнерами в питаннях організації захисту українських журналістів. НСЖУ сприяє тому, щоб колеги в цей важкий час залишалися в професії та працювали на інформаційному фронті.

До слова, пані Ребекка, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня – давній друг України. Вона почала працювати з нашим громадянським суспільством ще від часів першого візиту до Чорнобиля 1988 року. А після Революції гідності й підтримки Євромайдану стала для московського режиму «небажаною особою» – її з дипломатичним паспортом не пустили на територію росії. До подібних «чорних списків» після 2009 року потрапив і публіцист Сергій Шевченко – отож їм було про що обмінятися думками в кулуарах форуму.

Десять українців, яким дали змогу бути учасниками конференції Європейський центр свободи преси та медіа та Асоціація журналістів Косова (її очолює Джемайль Реджа), були присутні на всіх дискусійних майданчиках, на яких обговорено понад два десятки актуальних тем. Щось корисне винесли для себе всі учасники практичних сесій і панелей, запропонованих організаторами. А доклали зусиль до підготовки та проведення форуму Інститут розвитку регіональної преси, Європейський центр свободи преси та медіа й колишні координатори Scoop.

Українців, що прилетіли з Приштини, обіймали в Братиславі як добрих знайомих Андреас Ламм і Адгам Гамед (ФРН), Темур Кіґурадзе (Грузія). Поділилася новинами з Києва Діана Дуцик – засновниця й виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації». Вона доповідала з трибуни в перший день конференції, розповівши, як війна змінила медійний ландшафт в Україні. Учасник конференції з Рима, кореспондент European News Agency Карло Маріно у своїй публікації звернув увагу на важливу тему, яку порушила українська медіаекспертка. Лист від італійського колеги, з яким у Братиславі познайомилися активісти ВБФ «Журналістська ініціатива», надійшов на адресу фонду вже після закриття конференції.

Учасники дискусій вели мову про те, як протистояти агресивній і брехливій російській пропаганді. Колеги підтримували промовців, що закликали європейських журналістів консультуватися з українськими медійниками, а не залишатися в полоні російських наративів. Також зацікавили учасників воркшопи з цифрової безпеки, правової журналістики, інструментарію викриття прихованих активів тощо. На сесії «Репортажі з окупованих територій: безпека та загрози» поділилися своїм досвідом українці Олег Батурін і Валентина Самар (ІА «Центр журналістських розслідувань»).

Ці замітки після повернення зі Словаччини – не інформаційний звіт про подію, а радше журналістське бажання поділитися враженнями від насправді важливого заходу, учасниками якого були й представники творчої спілки. «Повномасштабне вторгнення Росії мало багато наслідків для журналістики, – висловила колективну думку команда співорганізаторів конференції. – Українські професіонали ЗМІ стикаються з неминучою загрозою фізичної небезпеки та висвітлюють війну на передовій, одночасно працюючи над переформатуванням галузі на роки вперед».

Людмила Мех, президентка ВБФ «Журналістська ініціатива»

Фото Андреаса Ламма (ECPMF) і Сергія Шевченка