«Ми поставили за мету сконтактувати посадовців з нашою аудиторією, виступали у проєкті посередниками, і по відвідуваності ми бачимо, що людям сподобався такий формат!»
У цьому переконана керівниця чернівецької «Телерадіокомпанії А.С.С.» Оксана Данилюк, медіа якої взяло участь у ініційованому НСЖУ проєкті, покликаному сприяти взаємодії видань із аудиторією та спільнотами місцевих громад.
Мета – краще зрозуміти потреби аудиторії
У межах роботи над проєктами редакції отримують допомогу від Українського Медіа Фонду за сприяння Німецького Фонду Маршалла Сполучених Штатів. У проєкті беруть участь 21 теле- і радіо компанія, онлайн-медіа та друковане видання.
Всі проєкти – оригінальні. Так, херсонське радіо «X.ON» вирішило підсилити свою програму «Люди Ікс»: за допомогою роботи в соціальних мережах радійники залучають слухачів до обговорення нагальних проблем міста, а відтак доносять їхні думки до уваги державних установ. Радіоефіри стають майданчиком для озвучення позицій як жителів Херсона і Херсонщини, так і місцевої влади. Проєкт цінний і тим, що залучає жителів не лише визволеної, а й окупованої частини області.
– Будь-хто важливий для Херсона, корисний для Херсона! – переконана керівниця радіо «X.ON» Катерина Цимбалюк. – Ми навіть вигадали собі термін «херсонізація»…
А чернігівська газета «Вісник Ч», яка на сьогодні є одним із найтиражніших (якщо не найтиражнішим) паперовим виданням України, використала опитування своєї аудиторії для того, щоб відпрацювати технологію підвищення впізнаваності свого видання в Чернігівському районі за рахунок поліпшення підбору тем для публікацій. Свій проєкт назвали «Що на районі?»
– Опитали активістів, розміщували питання в місцевих групах, на новинних сайтах та сторінках громад в соцмережах. Виокремили чотири теми: пільги, мобілізація, земельні питання, декомунізація, – розповіла журналістка Марина Забіян. – Плануємо поширити набутий досвід на всю область.
Ґрунтовне анкетування аудиторії провела низка медіа, щоб вивчити читацькі потреби та загалом з’ясувати, хто і чому читає ЗМІ. Такі дослідження потреб аудиторії дали виданням зростання відвідуваності та нові теми для матеріалів.
– Хоч такі опитування і не є репрезентативними, ми розглядаємо їх більше як інтерв’ю із власним читачем, щоб з’ясувати його потреби, – розповідає редактор черкаського інтернет-видання «Прочерк» Назарій Вівчарик. – Більшість учасників опитування (41,9%) – молоді, але вже з життєвим досвідом люди віком від 31 до 45 років. Друга за «вагою» аудиторія більш поважна – 46-60 років (34,9%). Решта 23,2% – ті, кому до 30 років, та ті, кому за 60. Жінки виявилися активнішими за чоловіків: їх у опитуванні взяло участь більше. Також з’ясували багато інших показників, як-от час, приділений сайту, або теми, які турбують читачів, а це новини місцевого самоврядування, політика, безпека, і в лідери вирвалася культура… Комусь хочеться більше репортажів та історій про людей, а хтось просить більше новин спорту.
Львівська газета «Високий Замок» підготувала низку опитувань в соціальній мережі «Фейсбук» на тему «Чого бракує читачам?»
– Перше опитування визначає кількість респондентів, які читають паперову версію видання. За результатами цього опитування ми дізналися, що 25% постійних читачів нашої фейсбук-сторінки також паралельно читають паперовий варіант газети «Високий Замок». Це дуже оптимістичний результат, на який ми не сподівались, і який нас надихнув. Це свідчить, що паперова газета має свого читача, попри активний розвиток соцмереж, відтак має перспективи, – каже головна редакторка газети «Високий Замок» Наталія Балюк.
У другому опитуванні видання визначало теми, яких бракує читачам. Згідно з цим опитуванням, найбільше аудиторію хвилюють новини з фронту. Наступна тематика, яка турбує читачів – це корупційні скандали, на третьому місці – ціни на комунальні послуги…
Анкетування читачів провело і закарпатське інтернет-видання «PMG.ua». За словами головного редактора видання Івана Гарагонича, найбільше читачів видання цікавить ринок праці в регіоні.
На вивчення своєї аудиторії було спрямоване й опитування в соцмережах, яке провело видання з Одещини «Новинар». На думку редакції, це дозволило не лише поліпшити комунікацію між читацькою аудиторією і владою, а й збільшити відвідуваність сайту на 10 відсотків. Приблизно такий самий приріст фіксують і у всеукраїнській газеті «Діалог». А чернівецька газета «Погляд» розраховує за підсумками передплати на друге півріччя збільшити кількість передплатників на 20 відсотків.
Краматорському виданню «Технополіс» (Донеччина) також удалося розширити свою читацьку аудиторію, зокрема, додалося підписників фейсбук-сторінки. «Але найголовніший результат нашого проєкту – це активізація спілкування з аудиторією, з членами нашої громади: велика кількість переглядів, залученість до проєкту, коментарі, дзвінки читачів, які пропонували свої теми для матеріалів», – наголошують у виданні.
А тернопільське «TV-4» приєднало нову аудиторію за допомогою розміщення матеріалів на сайтах та в групах громад-учасниць проєкту.
На важливості повернення завдяки проєктові на сторінки газети актуальних матеріалів, які турбують громаду, наголошують у виданні «Воля народу» із Буська Львівської області.
Запитання ставили спікерам, до яких і журналістам важко достукатися…
Багато уваги зворотному зв’язку з читачами приділяє видання з Херсонщини «Новий День». Редакція фактично у евакуації, але їй вдалося провести вже чотири телефонні «гарячі лінії» з аудиторією, визначити найбільш болючі теми щодо того, що турбує херсонців.
– «Газета – читач – газета» – таку назву має нова стратегія роботи. Ми буквально ідемо до читача, – розповів редактор Анатолій Жупина. – Загалом в умовах війни провести ту класичну «гарячу лінію», до якої ми звикли, коли журналіст сидить з фахівцем і приймає телефонні дзвінки, це майже нереально. Розумієте: регіон бомблять, люди гинуть, тому люди не збираються ось так, як в мирний час. Тому ми розміщували наші номери телефонів в газеті, на сайті – люди можуть зателефонувати і поставити запитання. Спершу читачі не дуже довірливо ставилися, не активно дзвонили, але після першої «гарячої лінії» почали телефонувати більше.
Зустрічаються журналісти з читачами і «вживу».
– Ми їздили по селах, коли бачили кілька людей, зупинялися, спілкувалися. Просто на вулиці! Питали, що найбільше турбує… Так назбирали десятки запитань від людей, а тоді передавали їх голові військової адміністрації, керівництву Пенсійного фонду в Херсонській області, і вони давали відповіді, – розповів Анатолій Жупина.
Люди розповідали про проблеми при відновленні зруйнованих домівок, питали, до кого звертатися, якщо будівельники допускають брак. Також скаржилися на відключення газу в багатоповерхівках, де частина квартир пустує. «Але є ж ті, де мешканці лишилися. Як бути?» – питали читачі.
Окрім роботи в текстовому форматі, газета на своїх платформах викладає і відео з поїздок. Так, матеріал про поїздку у село Правдине вже набрав майже три тисячі відвідин.
Натомість, чернівецьке медіаагентство «А.С.С.» збирало запитання від читачів у соціальних мережах. Отримані питання ставили спікерам, до яких і журналістам важко достукатися, а не лише простим громадянам.
– Визначили перелік потенційних спікерів проєкту, яким у подальшому адресувались запитання читачів «Медіаагентства А.С.С.». Робота над кожним випуском починалась із публікації анонса, із представлення спікера, якому читачі у коментарях на сторінках соцмереж могли залишати свої запитання. Загалом було створено чотири публікації з анонсом участі чотирьох спікерів, – розповіла директорка ТОВ «Телерадіокомпанія А.С.С.» Оксана Данилюк.
Серед спікерів: діячка культури, заступники міського голови Чернівців та Чернівецької ОВА.
Схожий проєкт реалізувала й івано-франківська телерадіокомпанія «РАІ». Вона організувала десять зустрічей із важливими для аудиторії спікерами в межах своїх програм «Сила слова» та «Новий погляд». За словами засновника і генерального директора телерадіокомпанії Андрія Русиняка, завдяки проєктові вдалося відновити формат, який від початку повномасштабного вторгнення через брак коштів було призупинено.
– Таким чином зараз реанімовані програми мають шанс рухатися далі, – каже пан Андрій.
Позитивний результат реалізації проєкту відзначають у луцькому «Віснику+К». «Тисячі наших читачів змогли отримати відповіді на болючі питання. І людям із віддалених сіл громад Волині не довелося їхати за десятки кілометрів до спеціалістів», – стверджують журналісти видання. А у львівському «Leopolis.news» кажуть про значний суспільний резонанс від свого проєкту: до співпраці вдалося залучити депутатів міськради та представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Комунікація дала результати!
Вивчити думку громади щодо актуальних проблем вирішило видання «Вісті Барвінківщини» (Харківщина).
– За дві доби опитування ми зібрали 531 голос, – розповіла редакторка Ірина Столбова. – Це перевершило всі очікування і прогнози! Люди своїми відповідями висловили власне бачення розв’язання проблеми благоустрою території нашої громади.
За підсумками опитування 18% голосів висловилися за те, щоб залучати більше безробітних громадян до робіт з упорядкування територій. Цю думку журналісти обговорили із керівництвом Барвінківської служби зайнятості. Матеріали надруковано у «Вістях Барвінківщини».
У свою чергу «Сарненські новини» (Рівненщина) залучили громадськість до обговорення проблеми зменшення кількості безпритульних собак у населених пунктах громади.
– Результативність публікацій очевидна, – розповіла головна редакторка «Сарненських новин» Світлана Ляшко. – Відразу збільшилась кількість тих, хто бажає допомогти зооволонтерам. Є співпраця з міською радою в питаннях стерилізації безпритульних тварин. Більшість громадян розуміють, що ця проблема створена саме людьми, які безвідповідально ставляться до тих, кого приручили.
А от нікопольське радіо «Ностальжі», проводячи в своєму прифронтовому регіоні «гарячі лінії», головним своїм завданням ставило психологічну підтримку своїх слухачів.
– Наш творчий колектив вважає, що ми нашими психологічними програмами в ефірі радіо допомогли радіослухачам стати спокійнішими, – зазначає журналістка Олена Галіна. – Ми надавали поради психолога для тих, хто живе в умовах щоденних обстрілів, та підтримали психоемоційну стабільність наших радіослухачів.
Деякі видання знайшли креативні підходи для зворотного зв’язку зі своєю аудиторією.
– Ми встановили ящики для збору звернень у 20 точках продажу газет у Володимирці, розробили гугл-форму для звернень на сайті «Володимирець.City». Також подали звернення у щотижневій газеті «Вісник Полісся». За травень отримано 21 звернення, – розповідає в.о. директора ТОВ «Володимирецький вісник» Людмила Босик.
Комунікація з громадою дала результати, наприклад, зросли підписки телеграм-каналу на 25%. Також додалося тем. Завдяки зверненню читачки порушено проблему сміттєзвалищ у Володимирецькій громаді: редакція організувала зустріч жителів села Довговоля з представниками влади. Через графіки відключення електрики у Вараському районі були скарги до редакції на недостатність інформації про графіки відключень енергії. Редакція на власних ресурсах запустила оперативні публікації графіків. Крім того, жителі Володимирця озвучили проблему доступу до інтернету через відключення світла. Редакція організувала чотири місця вільного доступу та повідомила про це на власних ресурсах. Відтак, щодня до коворкінгу редації приходить 2-6 людей.
А коломийська газета «Вільний голос» для спілкування з читачами створила п’ять «кореспондентських пунктів». Головна тема обговорення – забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб. Тож корпункти діють у раді з питань ВПО при райдержадміністрації, у центрі зайнятості, при католицькій благодійній організації «Карітас» та притулку для ВПО.
– Ми провели інтерв’ю з колегами-журналістами, які були змушені залишити малу батьківщину і тепер проживають у Коломиї, а також із іншими переселенцями. Читачі – внутрішньо переміщені особи писали про свої потреби у коментарях, телефонували до редакції, приходили, – розповіла директорка ТОВ «Редакція газети «Вільний голос» Валентина Близнюк.
За результатами проєкту, який отримав назву «Справа в тому», в газеті з’явилися спеціальні постійні рубрики: «Юридична допомога ВПО», «Запитай у психолога», «Є робота». За час роботи над проєктом збільшилася кількість передплатників газети (+ 70), читачів фейсбук-сторінки «Вільного голосу» (більш як +160).
– Отже, медіа запропонували цікаві теми, які стосується співпраці зі своєю аудиторію, – зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Зокрема, вони надають можливість пересічним громадянам міста та краю висловити свою позицію з нагальних питань свого регіону. Крім того, медіа роз’яснюють загалу інструменти взаємодії влади та громадян. Цікавими напрямками стають відеоопитування, організація гарячих ліній, листування та інші види контактування з читачами. Проєкт вийшов надзвичайно цікавий, і практично всі його учасники планують продовжити відпрацьовану роботу з аудиторією та місцевими громадами в майбутньому.
Протягом двох місяців 21 місцеве і регіональне медіа за ініціативи НСЖУ впроваджували власні проєкти, націлені на посилення взаємодії з аудиторією та спільнотами місцевих громад. У межах роботи над проєктами редакції отримували допомогу від Українського Медіа Фонду за сприяння Німецького Фонду Маршалла Сполучених Штатів. Допомога редакціями медіа використовувалася переважно на оплату праці своїх співробітників, покриття різноманітних витрат, пов’язаних із діяльністю медіа. У проєкті брали участь теле- і радіо компанії, онлайн-медіа та друковані видання.
Інформаційна служба НСЖУ
