В умовах російської агресії українські регіональні медіа зіткнулися з безпрецедентними викликами: від фізичного знищення редакцій до втрати традиційної аудиторії. Проте, замість капітуляції, місцеві видання обрали шлях інновацій. Від Ізюма до Херсона журналісти опановують нові технології, експериментують з форматами та платформами, перетворюючи кризу на можливість для розвитку. Цей матеріал розкриває, як штучний інтелект, соціальні мережі та мультимедійні підходи стають рятівним колом для медійників в умовах війни.
Цифрові технології допомагають регіональним медіа виживати
У невеликому містечку на Харківщині редакція місцевого видання «Обрії Ізюмщини» зіткнулася з непростою ситуацією. Після деокупації міста журналісти повернулися до роботи, але виявили, що для того, щоб вижити в прифронтових умовах, коли традиційна аудиторія постійно скорочується, непросто.
Редакція, яка і раніше була відкрита до нових підходів у просуванні свого видання – і не лише паперової газети, а й інших платформ: сайту, відео, соціальних мереж, робить усе можливе для того, щоб знаходити нові шляхи до читачів. Значно наростити аудиторію виданню вдалося завдяки коротким відео – «шортсам» і «рілсам», робити які журналісти навчилися у… своїх стажистів.
– Так, ці молоді люди ще погано працюють із текстами, але все, що стосується гаджетів, – це просто фантастика, – розповідає головний редактор Костянтин Григоренко. – Зокрема, вони навчили нас працювати зі штучним інтелектом. Я торік брав участь у тренінгу, де розповідали про використання ШІ в журналістиці. Тоді я до цього поставився скептично. А от коли прийшла молодь і, тримаючи в руках свої смартфони, показала, як вони це роблять, я сказав: «Це круто!»
За словами редактора, «Обрії Ізюмщини» наразі використовують штучний інтелект для написання коротких текстів, описів відео в ютубі та інстаграмі. В умовах, коли в редакції працює всього троє осіб, новітні технології буквально рятують.
– Коли ти маєш невеличкий штат, застосування штучного інтелекту дуже виручає, – каже керівник телевізійної компанії «Приват ТБ Дніпро» з міста Дніпро Владислав Малько. – Нещодавно, коли було потрібно продублювати іноземних гостей, для нас це чудово зробив ШІ. Також штучний інтелект дозволяє створювати для вас унікальну музику, і навіть ведучий може бути «штучний». Звісно, для всього цього потрібні кошти.
Владислав Малько переконаний, що українська медіасфера, зокрема, й регіональні медіа, конче потребують нових знань про сучасні інформаційні технології. Він не погоджується з думкою, що цифровізації потребують насамперед друковані видання.
– Ефірне телебачення дивиться дедалі менше людей. Ми поступово переходимо в інтернет. Але онлайн-аудиторія молодша і вибагливіша. Вона потребує інших підходів. Літні люди можуть і далі дивитися телемарафон «Єдині новини» та «класичні» телеканали. Але правда життя така, що «чистого» телебачення незабаром не залишиться. Ми, як і інші видання, прагнемо стати мультиплатформеними, щоб розширити аудиторію, – каже Владислав Малько. – Зараз мало кому потрібні 20-хвилинні новини. Сюжети мають бути короткими. А ще краще «заходять» «рілси». В ідеалі сучасний журналіст повинен уміти прямо на телефоні створювати сюжет і викладати його в інтернет. В умовах війни це особливо важливо.
Локальна преса України шукає різні шляхи до своєї аудиторії
Мультиплатформеність у сучасній Україні важлива з низки причин. З одного боку, на багатьох прифронтових територіях відсутній інтернет, а подекуди – й електропостачання. З другого, паперова газета не потрапляє на окуповані території, а також до більшості тих земляків, які були змушені виїхати з рідного міста.
– Після того, як Херсон було окуповано, і журналісти були змушені виїхати, ситуація склалася так, що ми втратили і можливість видавати газету, і сайт – його було зламано, і ми втратили до нього доступ, – розповідає заступниця головного редактора херсонського видання «Новий День» Оксана Павленко. – Але ми мали можливість і далі підтримувати свою сторінку у фейсбуці, й активно використовували цю можливість. Ми щиро вдячні Національній спілці журналістів України та іншим благодійникам, які надали нам для цього комп’ютерну техніку.
Після визволення Херсона і частини Херсонської області за підтримки НСЖУ редакція «Нового Дня» відновила вихід паперової газети, а відтак – і створила новий сайт. Нині це багатоплатформене видання, здатне спілкуватися зі своєю аудиторією як на визволеній Херсонщині, так і на окупованій, а також – з тими, хто живе за межами області.
Про важливість застосування різних цифрових платформ говорить і головний редактор видання «Вісті» зі Слов’янська Донецької області Олександр Кульбака. Цьому виданню завдяки своєму сайтові «Карачун» удається залишатися одним із чинників, що об’єднує громаду, адже чимало людей евакуювалися з прикордонного міста.
– Ця модель реально працює. Ми спостерігаємо це за допомогою Google Analitics: у нас дуже зросла аудиторія в країнах Європи. Зрозуміло, що це головним чином наші читачі, які виїхали за межі України, – каже Олександр Кульбака.
Медіаексперт: «Штучний інтелект може значно оптимізувати роботу редакцій»
Як вберегтися від фішингових атак? Як оптимізувати цифрові платформи, щоб монетизувати їх? Які інноваційні рішення можна запровадити з мінімальними фінансовими витратами? Як залучити молодь, яка добре розуміється на сучасних технологіях, до роботи в локальних виданнях? Ці питання цифрової трансформації медіа стоїть перед багатьма регіональними виданнями в Україні.
Національна спілка журналістів України та її партнери активно працюють над підтримкою таких видань.
– У рамках своїх пріоритетів Національна спілка журналістів України продовжує організовувати навчання та обмін досвідом для колег, які працюють в українських медіа, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Спілка докладає зусиль для підтримки їхньої стійкості й тієї важливої роботи, яку вони роблять, рекомендує міжнародним партнерам і донорам для економічної підтримки, включає в різноманітні стипендійні програми тощо.
Одним із важливих заходів у цьому напрямку став вебінар «Інноваційні рішення для локальних медіа», який відбувся 30 вересня за ініціативою НСЖУ та її партнерів, зокрема Fondation Hirondelle (Швейцарія) та Міжнародного інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна).
Головним спікером вебінару виступив Андрій Юричко – провідний медіатренер Академії української преси та викладач журналістики Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Він зосередився на актуальних питаннях цифрової безпеки та використанні сучасних технологій у журналістській діяльності.
– Штучний інтелект може значно оптимізувати роботу редакцій, – зазначив Юричко. – Наприклад, використання мовних моделей для створення коротких описів відео або генерації ідей для статей може суттєво прискорити робочий процес.
Учасники вебінару активно цікавилися практичними аспектами впровадження нових технологій. За їхніми словами, впровадження нових технологій супроводжується і певними викликами. Журналісти порушували питання фінансування та залучення молодих кадрів, адже саме молодь найкраще справляється із викликами цифрової трансформації медіа
– Ми не можемо конкурувати сьогодні по рівню заробітної плати з державними установами, і це проблема не тільки газетярів, але й радіо та телебачення, – зазначив один з учасників.
Важливим аспектом модернізації регіональних медіа є також пошук нових джерел фінансування. Андрій Юричко порадив редакціям активніше брати участь у грантових програмах.
– Не бійтеся включати в грант закупівлю техніки, послуги, – запропонував він. – Є організації, які спеціалізуються на допомозі з оформленням грантів. Головне – правильно обґрунтувати потребу та продемонструвати, як ви плануєте охопити аудиторію, яка не може бути охоплена іншими засобами.
Юричко наголосив на важливості постійного оновлення заходів безпеки.
– Кіберзагрози постійно еволюціонують, тому важливо регулярно оновлювати програмне забезпечення та використовувати надійні методи захисту, такі як двофакторна автентифікація, – наголосив тренер. Він також порадив журналістам, деякі з яких постраждали від фішингових атак, бути обережними з підозрілими посиланнями та файлами.
Національна спілка журналістів України та її партнери продовжують надавати підтримку регіональним медіа, організовуючи навчальні заходи та сприяючи обміну досвідом. Це допомагає редакціям не лише вижити в складних умовах, але й модернізуватися, знаходячи нові шляхи взаємодії з аудиторією та підвищення якості свого контенту.
Досвід українських регіональних медіа демонструє, що в епоху цифрових технологій та військових викликів, здатність до адаптації та інновацій стає ключовим фактором виживання. Редакції, які ще вчора покладалися лише на друковані видання, сьогодні успішно освоюють соціальні мережі, створюють відеоконтент та використовують штучний інтелект.
“Ця трансформація – не просто про технології. Це про нове розуміння ролі журналістики в суспільстві, – підкреслює Сергій Томіленко, голова НСЖУ. – Наші колеги на місцях стають справжніми інформаційними хабами для своїх громад, об’єднуючи людей навіть в умовах фізичного роз’єднання.”
Попри фінансові труднощі та кадрові виклики, українські регіональні медіа демонструють неймовірну стійкість та креативність. Їхній досвід може стати цінним уроком не лише для колег з інших країн, що перебувають у конфліктних зонах, але й для всієї світової медіаіндустрії, яка шукає шляхи адаптації до швидкозмінного цифрового ландшафту.
Майбутнє регіональних медіа в Україні залишається невизначеним, але одне можна сказати напевно: вони готові до викликів і продовжуватимуть відігравати критично важливу роль у інформуванні та об’єднанні своїх громад, незалежно від того, які технологічні чи геополітичні зміни чекають попереду.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
