Під час Donbass Media Forum відбулася панельна дискусія на тему: «Трансформація регіональних редакцій під час війни: шляхи до сталого розвитку», організована у партнерстві з Fondation Hirondelle та IRMI, Institute for Regional Media and Information.
Модерували зустріч менторка проєктів Fondation Hirondelle Сейбра Айрес та співзасновник IRMI Олексій Солдатенко.
У фокусі розмови — досвід п’яти редакцій із різних регіонів України, які з 2022 року пройшли шлях суттєвої трансформації, змогли зберегти команди, адаптуватися до нових реалій та побудувати стратегії розвитку на майбутнє.
Війна як каталізатор змін
Модератори зазначили: медіа в Україні зіткнулися з безпрецедентними викликами — вимушеним переміщенням, втратою джерел доходів, вигоранням співробітників та необхідністю змінювати формати, щоб вижити. Водночас для багатьох кризовий період став стимулом для розвитку — редакції почали шукати нові моделі монетизації, переосмислювати редакційну політику та будувати сталі медіапроєкти.
З 2022 року проєкт Improving Media Resilience in Ukraine підтримав понад 40 таких редакцій. Під час панельної дискусії свої історії розповіли:
Олег Деренюга — засновник онлайн-медіа «МикВісті»;
Наталія Кобзар — головна редакторка інформаційного агентства «Статус-кво»;
Наталія Попович — директорка «Городоцького районного телерадіопресцентру»;
Марина Осіпова — журналістка та менеджерка газети «Вісник Ч»;
Світлана Залізецька — головна редакторка «РІА-Південь», «РІА-Мелітополь».
«Вісник Ч»: ставка на мультимедійність та збереження друкованої преси
Марина Осіпова поділилася історією адаптації редакції до нових реалій. Попри кризу, медіа вирішило зберегти друкований формат, водночас активно розвиваючи відеоконтент. За два роки команда зняла понад тисячу відео, монетизуючи їх через соцмережі.
«Ми пишемо для людей і про людей. Щомісяця проїжджаємо понад 4,5 тисячі кілометрів, щоб бути ближче до читачів», — зазначила вона.
Медіа отримує близько 700 доларів щомісяця від монетизації відео. Команду не розширювали, натомість навчили знімати тих, хто вже працював у редакції. «Вчіть тих, хто є у вас», — порадила Марина усім учасниках панельної дискусії.
«МикВісті»: локальні новини як стратегія на довгу дистанцію
Олег Деренюга наголосив, що війна стала «кризою, яка відкрила нові можливості». Редакція розділила функції головного редактора та медіаменеджменту, що дозволило сконцентруватися на розвитку проєкту.
«Ми відмовились від гонитви за хайповими темами. Наш фокус — локальні новини, які викликають найбільший відгук у аудиторії», — сказав Деренюга.
Результат — стабільна підписна модель із доходом понад 16 тисяч гривень на місяць, а також розвиток комерційного сегмента через співпрацю з локальними та національними брендами.
«Статус-кво»: фінансова незалежність через дрібних рекламодавців
Після 2022 року інформаційне агентство втратило великих рекламодавців. Проте команда не зупинилася: редакція перейшла на модель із великою кількістю дрібних клієнтів, що знизило залежність від окремих донорів.
«Ми не хочемо повністю відмовлятися від донорської підтримки, але прагнемо зменшити її частку, щоб бути більш гнучкими», — зазначила Наталія Кобзар.
Крім того, медіа безкоштовно допомагає іншим редакціям розробляти сайти — як соціальний проєкт, залишаючи за собою право на частину рекламного доходу.
«РІА-Південь»: вижити і відродитись після окупації
Світлана Залізецька розповіла історію свого медіа, яке втратило все в окупованому Мелітополі: техніку, офіс, доступ до сайтів. Двоє журналістів залишаються в полоні. Проте команда не зникла — переїхала, перебудувала роботу і створила з нуля телеграм-канал, який нині має понад 80 тисяч підписників.
У 2023 році окупанти викрали адміністратора каналу, але це не зупинило редакцію. Відтоді з’явилося нове медіа — «РІА-Південь», яке зосереджене на інформуванні мешканців окупованих територій та документуванні воєнних злочинів.
«Ми не займаємось політикою — лише тим, що справді корисне нашій аудиторії», — підкреслила Світлана.
«Городоцький телерадіопресцентр»: баланс між грантами та самостійністю
Наталія Попович поділилася фінансовою структурою редакції: 50% — гранти, 25% — підтримка громади, 8% — передплата, 17% — інфоповоди. Медіа планує зменшити залежність від грантових коштів, збільшуючи частку реклами.
Для цього вже проводять дослідження аудиторії, укладають угоди з місцевими установами та розробляють стратегію розвитку на три роки.
«Коли кожен у команді продає, це не лише про фінанси — це про відповідальність», — сказала вона.
Відкритий діалог і пошук рішень
Дискусія завершилася жвавим обговоренням між учасниками форуму та спікерами. Представники інших редакцій ставили запитання про донорські вимоги, локальну рекламу, видатки та шляхи монетизації.
Усі п’ять історій показали різні сценарії розвитку, але об’єднує їх спільне: адаптивність, стратегічне мислення та робота на користь своєї аудиторії.
«Місцеві медіа залишаються критично важливими для згуртованості суспільства — особливо у час війни», — наголосили модератори дискусії.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: