Третя річниця повномасштабної війни росії проти України стала нагодою для аналізу її витоків, ходу та можливого розвитку. Під час обговорення, присвяченого цій даті, що відбулося в Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ, науковий консультант Інституту атомної фізики (Латвія), Почесний директор Національної стратегічної служби (Україна), професор Олександр Нарбут поділився своїм баченням ситуації.
Витоки агресії: ідеологія чи бізнес?
–Наші західні партнери завжди сприймали війну як економічний процес. Для них важливий бізнес, а не ідеологія чи імперські амбіції, – наголосив Олександр Нарбут. За його словами, путінський режим довго готувався до агресії, але робив це в рамках старих імперських парадигм.
–Путін починав із рязанського цукру (інтернет-мем, що виник після вибухів житлових будинків у Росії 4-16 вересня 1999 року, здійснених ФСБ), а продовжив імперською риторикою. Його оточення переконало його, що Україну можна просто легко підкорити за три доби, що вона вже дозріла. Але він був не готовий до переможної війни, – зазначив експерт.
Несподівані виклики для кремля
Попри очікування кремля, війна виявилася не такою легкою.
–Французька військова розвідка ще у 2015 році казала, що Росія не має ресурсів для великої війни. Немає фронтового забезпечення, немає тилу, – нагадав Нарбут.
Більше того, технологічні зміни у веденні бойових дій зробили традиційні методи малоефективними.
–Сучасна війна – це не марш кидок танкових колон. Це війна дронів, артилерії, далекобійних ударів. А третина призовників Сибірського округу ще у 2014 році не могли читати та писати, – підкреслив професор.
Кінець гарячої фази війни?
Однією з найбільш несподіваних заяв стала теза про завершення активних бойових дій у близькому майбутньому.
–Я ще ніколи такого не казав на наших з вами зустрічах, але пішли останні тижні війни… Я маю на увазі територію України. Але не маю на увазі територію сусідньої федерації та ще деяких країн. Там все це буде якийсь час продовжуватися, – зауважив Олександр Нарбут.
Водночас він застерігає від завчасного оптимізму:
–Якщо війна закінчиться просто зараз, це означає, що хтось втік від відповідальності.
Геополітичне значення України
Окремо професор наголосив на ролі України у світовій економіці та військових технологіях.
–Україна сьогодні вийшла на перше місце у світі з виробництва дронів. Китай плаче. Україна, яка воює, вийшла на перше місце у світі.
Крім того, на тлі міжнародних переговорів він зазначив:
–Якщо Європа нас не інтегрує зараз, це зроблять США та Китай, але вже не на тих умовах, які вигідні Брюсселю.
Майбутнє після війни
Олександр Нарбут переконаний, що Україна має всі шанси стати вагомим глобальним гравцем.
–Ми маємо ресурси, і не лише природні, а й людські, технологічні. Вони – запорука нашої перемоги.
Він також натякнув на можливі потрясіння всередині самої Росії:
–Путін вбиває свою країну. Він перетворив її на ресурс для війни, який невдовзі вичерпається. А далі – або хаос, або трансформація.
Попри всі труднощі, Україна залишається сильним і витривалим гравцем на міжнародній арені. Її майбутнє залежить не лише від союзників, а й від здатності ефективно використовувати свої внутрішні ресурси.
–Нам своє робити, – підсумував професор Нарбут.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Світлана Карпенко, фото Дар’ї Зирянової
