27 листопада на кількох платформах у соцмережах пройшов навчальний інтенсив-курс «Пошук інформації, джерела, експерти, мультимедійні інструменти для журналістів».
Відкритий лекторій для журналістів, блогерів, громадських активістів організували Академія української преси та команда Національної спілки журналістів України в межах проєкту «Регіональна мережа журналістів за сталий розвиток на Донбасі». Шість коротких 20-хвилинних бліцпрезентацій провели медіатренери, члени спілки журналістів.
Чому виникають фейки та стереотипи про Донбас та як їх подолати учасникам розказала перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. Вона зауважила, що фейки та стереотипи в матеріалах медіа з’являються, коли журналісти не є свідками подій, а переповідають неперевірену інформацію, подають її без балансу думок та переносять окремі негативні риси конкретних осіб на інших представників групи чи регіону.
Керівник українського представництва польського телеканалу БЕЛСАТ Ілля Суздалєв ділився, як за допомогою мультимедійних інструментів зробити соціально важливі теми цікавими для читача.
Актуальну тему трансформації промислових регіонів Донбасу представила редакторка порталу Green Efficiency Лариса Білозерова. Медіатренерка вважає тему стійкого розвитку промислових регіонів дуже перспективною для медіа. Вона порадила шукати інформацію на сайті уряду та офіційних сторінках міністерств і відомств у ФБ, а аналітику й експертні коментарі на тему трансформації – на платформах міжнародних фондів та
«Добре бути першим, але ще краще – бути точним», – нагадав правило ВВС Гліб Головченко, секретар НСЖУ, керівник телеканалу ТАК-TV (Миколаїв). У своєму інформаційному блоці про перевірку фактів для журналістів і редакторів тренер поділився, яку інформацію варто перевіряти та порядок фактчекінгу.
Сергій Гузь, представник Комісії з журналістської етики в Консультативній комісії з протидії пропаганді зауважив: «Коли мова про інформацію, з якою «щось не так», наші європейські колеги застосовують два терміни: помилкова інформація та пропаганда». Спікер уточнив, що «помилкова інформація», або неправдива інформація теж різниться. Наприклад, коли помилка допущена випадково недбалим ставленням журналіста чи редакції. Вона так само водить в оману аудиторії, проте не була метою повідомлення.
«Натомість пропаганда – це інший, підступний тип інформації. Вона може мати у своїй основі цілком вірогідні факти, проте надавати їм зовсім інше трактування, щоб досягати мети пропагандистів», – додав Сергій Гузь.
Наталія Димніч, журналістка Суспільне:Карпати, викладачка журналістики (Івано-Франківськ) показала учасникам, як аналізувати успішність відеопродукту інструментів та поділилась критеріями вимірювань ефективності діджитал-матеріалів.
«У людей, які користуються соцмережами, кліпове мислення. Відео має бути коротким, ідеальний кепшин триває 1-1,5 хвилини», – наголосила тренерка та розказала, як адаптувати інформацію теле- та радіотекстів для діджитал-платформ.
Організатори Лекторію та всього навчального проекту для журналістів та блогерів Донбасу наголошують на важливості реалізації ініціатив, спрямованих на привернення уваги до реалій та програм розвитку регіону.
«Проблематика відродження Донбасу має бути в пріоритеті всіх українських медіа. Бо немає регіону, де б не мешкали вимушені переселенці, якого б не торкнулася наша спільна біда. Тому ми з радістю приєдналися до спільного проекту з НСЖУ з привернення уваги соціуму до питань розвитку Донбасу», – зазначає президент Академії української преси Валерій Іванов.
«Журналісти мають постійно підвищувати кваліфікацію, а блогери – розуміти і дотримуватися професійних стандартів журналістики. Через навчальні журналістські ініціативи ми прагнемо об’єктивного висвітлення життя у Луганській та Донецькій областях, а також коректного підходу при підготовці матеріалів на чутливі теми», – коментує голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Відкритий лекторій для журналістів та блогерів зібрав онлайн в соцмережах близько 2 тисяч учасників.
Проєкт реалізовується АУП та
НСЖУ в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової
підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Відео лекторію https://fb.watch/28jtvVEvdu/
