В Івано-Франківському Центрі журналістської солідарності НСЖУ, у межах виїзної практики, для студенток факультету журналістики Запорізького національного університету відбувся тренінг-зустріч із заступницею редактора газети «Технополіс» та директоркою департаменту зв’язків з громадськістю Донецької торгово-промислової палати Вірою Ільїною. Вона має понад 25 років стажу роботи в медіа, тож поділилася своїм досвідом із майбутніми журналістами. Зокрема, вдалося поговорити про контент у медіа та соцмережах, що поширюється не фаховими журналістами, дотримання стандартів, законодавчих норм, стратегічні цілі та роботу редакцій в умовах війни.
Віра Ільїна наголосила, що воєнні реалії загострили проблеми, пов’язані з дотриманням професійних стандартів. Вони є обов’язковими, а їх недотримання призводить до падіння довіри до медіа. Тому медійники, щоби їхня робота відповідала нормам професії, мають спиратися на такі журналістські стандарти: баланс думок, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота й оперативність тощо.
Журналістка розповіла про досвід роботи видання «Технополіс» у Краматорську, що за 15 кілометрів від лінії фронту. Наразі медіа релоковане, одне з небагатьох місцевих видань, що продовжили свою роботу з початком повномасштабного вторгнення. Це зумовлено тим, що журналісти «Технополісу» вже були знайомі з поняттям «війна», адже в 2014-2015 роках редакція зазнавала руйнувань через ворожі обстріли. Однак тоді змогли відновитись і продовжити роботу. 2023-го, після прильоту в сусідній будинок, їхнє приміщення істотно постраждало.
–Коли після обстрілів редакція повернулася до роботи, то перше, про що ми думали – це не про меблі та техніку, а про збереження людських життів. Саме тому всі й виїхали, – розповіла Віра Ільїна.
За її словами, роботу редакції було відразу налагоджено, адже досвід був – раніше через ковід вже переходили на дистанційний формат. З початком повномасштабної війни переглянули редакційні стандарти, серед яких – зміна мови викладу інформації з російської на українську, дотримання гендерних норм та рівності, використання фемінітивів, чітке дотримання дедлайнів.
–Бувають стандарти дуже смішні. Якось дуже давно працювала в одній редакції, там прописані журналістські стандарти, а ще був колективний договір. То я, коли його читала, сміялася. Хоча нічого смішнішого не було – там було прописано, що якщо журналіста вбивають, то редакція труну купує за свої гроші. Це було якесь знущання, бо ж одразу виникає запитання: навіщо я буду тут працювати?, – з посмішкою пригадує Віра Ільїна.
Сьогодні в українському інфопросторі шириться багато фейків та пропаганди, які швидко розносяться телеграм-каналами. Натомість, згідно з наказом Стратегічних комунікацій ЗСУ, інформацію, щодо військових дій, треба узгоджувати не пізніше, ніж за три доби до публікації. Це ускладнює оперативне спростування ворожої дезінформації та фейків у телеграм-каналах.
–Особливість сьогоденної журналістики в тому, що немало матеріалів – однакові, бо джерело інформації одне – офіційне, – зазначила Віра Ільїна.
Робота журналіста в умовах війни, розповіла тренерка, поділяється на звичайну журналістику та військову. Друга є важчою, але й більш структурованою, має чіткий алгоритм дій та правил. Найбільшою небезпекою щодо матеріалів військовими журналістами є те, що інформацію та зображення може використати ворог. Пані Віра зазначила, що найкращим взірцем роботи воєнкора в зоні бойових дій є зйомка військового на фоні неба, що не несе жодної інформаційної підказки противнику.
Віра Ільїна також дала поради щодо розвитку журналістських здібностей, написання матеріалів, фіксування військових злочинів, розповіла, як під час висвітлення подій бути спостерігачем та інформатором для суспільства, а також поділилась секретом вдалого планування робочого дня.
–Планування є стратегічним і тактичним. Хоча всі тепер кажуть: «та не потрібно планувати, ми в такому невизначеному світі живемо». Але це стосується лише тактичного планування. Якщо ви бачите себе у колективі редакції того чи іншого медіа, то ви стовідсотково повинні будете дотримуватись стандартів, бо ви працюєте з людьми і командою на одному рівні. І ще. Допустимо також, коли людина бачить себе як окремого журналіста, вона працює на своє ім’я і робить з нього бренд. Для прикладу, Андрій Цаплієнко чи Роман Стебловський. Якщо спитати, в якому медіа вони працюють, я, мабуть, одразу й не відповім. Бо мені не цікаво, які видання вони представляють, мені цікаві ці люди. Вони самі свої імена зробили брендом, – зазначила журналістка.
–Мені дуже сподобалась зустріч із Вірою Ільїною, Вона поділилася своїм багатим журналістським досвідом роботи, це було дуже цінно і надихнуло мене. А особливо мені сподобалася частина розмови про тайм-менеджмент. Це для мене була доволі важлива тема, адже мені часто буває важко розраховувати свій час. Зокрема, ми довідалися, що треба приділяти час не тільки роботі. Треба навчитися працювати ефективно й оперативно, для чого постійно поліпшувати свої професійні навички, старатися вкладатися в робочий час, уміти чергувати роботу з відпочинком. І хочу подякувати координаторці Івано-Франківського Центру журналістської солідарності Вікторії Плахті за те, що ознайомила з роботою Центру та познайомила нас із журналісткою Вірою Ільїною, – поділилась враженнями від зустрічі студентка Запорізького національного університету Карина Сінько.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Вікторія Іванова,
студентка Запорізького національного університету
