У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ відбувся тренінг з питань безпеки. Знаннями, які можуть врятувати життя і здоров’я, з досвідченими журналістами та майбутніми медійниками ділилися військові Дніпровської зенітної ракетної бригади: начальниця групи контролю бойового стресу капітан Марія Ткаченко і санітарний інструктор старший сержант Олена Борисенко.
«Про безпеку журналістів в умовах війни ми не раз говорили з колегами. Але кому, як не журналістам знати, що теорія програє перед практикою. Тому у продовження теми вирішили організувати безпековий тренінг і запросили на нього досвідчених медійників і студентів профільних факультетів. Сьогодні суспільство розуміє роль представників ЗМІ. Журналісти — важливі, наша робота вкрай необхідна для висвітлення військових подій, у боротьбі з фейками та пропагандою. Тому діяльність Центру журналістської солідарності та Спілки в цілому спрямована на те, щоб колеги могли отримати і теоретичні, і практичні знання», — зазначив голова правління ДОО НСЖУ Олексій Ковальчук.
Непроста розмова з військовими
Програма тренінгу була насиченою та інформативною. Експерти говорили про підготовку до відрядження в зону конфлікту, про медичну допомогу, моральне налаштування і готовність до найгіршого розвитку подій: від поранення до полону.
Так, Марія Ткаченко розповіла про важливість продуманої легенди, ретельне вивчення місцевості та перевірку цифрових пристроїв.
«Військові виконують свою роботу по захисту країни, а журналісти висвітлюють це для всього світу. Без журналістів всі героїчні вчинки були б наче схованими, а імена героїв — маловідомі. Ваша місія вкрай важлива, але життя цінніше. Тому ми знову і знову будемо наголошувати на безпеці представників ЗМІ під час роботи у зоні конфлікту. Будьте готовими, що для ворога ви теж мішень. Ви можете отримати поранення, і навіть потрапити у полон. Тому будьте відповідальними. Це є частиною вашого професіоналізму», — зазначила Марія Ткаченко.
Експертка зауважила, що журналіст після проходження акредитації для роботи у зоні конфлікту повинен дізнатися максимальну інформацію про підрозділ та військових, з якими планує спілкуватися. Представники ЗМІ мають подбати про якісні засоби захисту, про запасні зарядні станції, картки пам’яті.
«Не задавайте військовим особисті питання, не запитуйте про родину. Для багатьох з них – це болюча тема. І звісно розумійте, на який сегмент питань може відповісти солдат, сержант чи командир підрозділу», — наголосила Марія Ткаченко.
Присутні звернули увагу, що журналісти все відповідальніше підходять до виконання своїх професійних обов’язків. Колеги розуміють, що інтерв’ю з військовим відрізняється від спілкування з керівником якоїсь установи, водієм чи викладачем. Але існує й інший етап підготовки – медичний. Тому Олена Борисенко детально розповіла про основи домедичної допомоги, яку можемо надати собі або товаришеві у випадку поранення, та докладно пояснила призначення всіх засобів, що є в індивідуальній аптечці.
Небезпечний героїзм
Колеги, запам’ятайте головне: будь-яку допомогу ми надаємо у зеленій зоні. Під обстрілами допомога не надається. Це правило діє навіть для медиків. Під час прямої загрози ви маєте рятувати своє життя. Чому так? Бо якщо людина попрямує рятувати побратима чи колегу під час обстрілу, то у результаті матимемо, як мінімум, двох поранених. Звісно ми не раз читали історії, коли під прицільним вогнем ворога військові рятували своїх побратимів. Це героїзм, але він дуже небезпечний.
Санітарний інструктор Олена Борисенко акцентувала увагу, що на ділі допомогу надавати складно, в першу чергу, психологічно. Теоретично ми можемо вивчити вміст аптечки, але людина не знає, як себе поведе в конкретній ситуації. Тому під час критичної ситуації не буде часу ознайомлюватися з ліками, правилами накладання турнікету та інше. Зробіть це завчасно.
«Медичні аптечки можуть бути різними: для надання першої домедичної допомоги або аптечки для спеціального призначення. Там є спеціальні лікарські засоби, які вже застосовують при пораненні. Також в аптечках є турнікет, ножиці для розрізання верхнього одягу, знеболюючі, жарознижувальні засоби, шина, антисептики, еластичні бинти. Якщо ви комусь надаєте допомогу, обов’язково одягніть стерильні рукавички. Накладайте турнікет уважно, щоб ніякі речі у кишенях не заважали його якісно зафіксувати. Після цього – обробіть рану, накладіть стерильні пов’язки, накрийте пораненого термоковдрою. Також у аптечці повинен бути маркер, за допомогою якого ми пишемо час накладання турнікету», — зазначила Олена Борисенко.
Крім того, на тренінгу була порушена досить чуттєва тема – тема полону. За словами експерток, не існує загальних правил, які «захистять» від полону. В першу чергу, знайте маршрут і місцевість відрядження, вивчіть карту. Не будуйте маршрут самостійно, а організовуйте поїздку разом з прес-офіцерами або іншими відповідальними особами. З богу ворога полон служить важелем впливу на суспільство. Ця тема ворогом виноситься у публічне поле, щоб залякати громадян, дестабілізувати країну, пригнітити морально українців.
При Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ працює пункт безкоштовного прокату захисного спорядження для працівників медіа, які збираються їхати працювати у гарячі точки. Сертифіковані бронежилети з написом «PRESS» і шоломи Центр отримав від ЮНЕСКО за сприяння Міжнародної федерації журналістів.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Центр журналістської солідарності НСЖУ в Дніпрі
