«Незламний і водночас чуйний і привітний» – так майор Надія Замрига, начальниця служби зв’язків з громадськістю 14 Окремої бригади імені князя Романа Великого, що нині виконує бойові завдання на Куп’янщині, говорить про справжнього українського воїна
Майор Замрига нагороджена спеціальною відзнакою НСЖУ «Пресофіцери важливі!» Про це повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко 25 липня під час показу в Національній академії СБУ документального фільму НСЖУ «На межі: історія незламності редактора прифронтової газети».
– Військовослужбовці на передовій виконують величезну, небезпечну роботу, – наголосила Надія Замрига в коментарі НСЖУ. – Але ця робота – як свічка, що стоїть під столом. А коли пресофіцер «переставляє цю свічку на стіл», її бачить усе суспільство. Воно бачить солдат в окопах, бачить, якими тяжкими зусиллями даються наші перемоги. Нехай і невеликі, але перемоги.
За плечима пані Надії – великий досвід роботи як у військовій, так і в цивільній журналістиці. У своє перше медіа вона прийшла працювати в 1998 році. Була керівником телекомпанії «АТМ Володимир» у Володимирі на Волині, редактором володимирської газети «Рідне місто». Коли в 2014 році розпочалася російсько-українська війна, Надія стала відчувати, що цивільна журналістика перестає бути для неї пріоритетом. І врешті вирішила кардинально змінити життя – в 2016 році пішла служити в ЗСУ.
– Країна опинилася у війні, і військова журналістика, робота в пресслужбі стала для мене можливістю реалізувати себе з більшою користю, з більшим, так би мовити, коефіцієнтом корисної дії, – розповідає Надія Замрига.
14 Окремій механізована бригада імені князя Романа Великого – з’єднання, яке одним із перших ще в травні 2014 року біля м. Волноваха на Донеччині взяло участь у бойових діях проти російських окупантів.
– Такі, як Надія Замрига, пресофіцери справді дуже важливі! – каже секретар НСЖУ, земляк, колега і товариш по службі Надії Замриги Володимир Данилюк, який, перебуваючи на службі в ЗСУ, відповідає за ефективну взаємодію між оперативним командуванням «Захід» ЗСУ та цивільними журналістами. – Як професійна військовослужбовиця вона знає, як організувати роботу, насамперед, для користі бригади, як при цьому вберегти життя та здоров’я журналістів у зоні бойових дій, створити належні умови для їхньої роботи і як у поєднані цих ключових факторів отримати справді якісний інформаційний матеріал у цивільних медіа, що надихатиме на Перемогу над рашистськими загарбниками та повідомлятиме правду про війну та карбуватися для історії долі захисників України. Тому відгуки про Надію Замригу максимально позитивні як на її рідній Волині, так і на фронті, де вона завжди зі своєю Князівською бригадою.
Очолюючи службу зв’язків з громадськістю, майор Замрига водночас і сама готує журналістські матеріали, і допомагає цивільним журналістам працювати в небезпечних умовах фронту. Але ці два напрямки її роботи об’єднує одна мета, яку вона сама формулює так: «Я прагну показати загалові справжнього українського воїна, бійця за Україну, – героя із тонкою, люблячою душею».
– Я не раз бачила, як хтось із наших хлопців, повернувшись із бойового завдання, не спавши кілька днів, поклавши 3-4 ворогів, знаходить у собі сили, приміром, пестити на руках кошеня, усміхатися до побратимів і жартувати з ними, телефонувати матусі й розповідати, як у нього все чудово, як добре він харчується, висипається… А, здавалося б, він мав би бути повністю фізично, морально, емоційно виснаженим, – не приховуючи захоплення, розповідає Надія Замрига. – Розумієте, це надзвичайно. Це надзвичайно. Нехай це прозвучить пафосно, але іноді я кажу собі: це справжні титани.
Фото з фейсбуку 14 бригади
Пресофіцерка радіє тому, що має чудові стосунки із усіма журналістами, з якими їй доводилося співпрацювати – як українськими, так і іноземними.
– Ми прекрасно спрацювалися з американськими, британськими, французькими колегами. Напевне, позитивну роль відіграє те, що я сама журналістка й чудово розумію, який їм потрібний кадр, який, спікер, яка тема, що їм цікавіше, – каже Надія. – Вони приїжджають, працюють, показують Україні і світові наших воїнів, складну і небезпечну війну – війну за наше виживання. Ми завжди знаходимо спільну мову.
Буденність такої роботи завжди небезпечна. Надії запам’ятався один із візитів великої групи журналістів на Донбас на весні 2022 року, де тоді виконувала бойове завдання бригада. Знімали роботу артилеристів, які, як заведено, перед початком зйомки показали, куди ховатися у разі обстрілу.
– Хлопці зробили собі дві невеличкі нірочки, а тут приїхав цілий журналістський загін. Після роботи наших артилеристів не забарилася відповідь – і нам усім довелося ховатися в ці нірки. На щастя, все закінчилося добре. Я була надзвичайно вдячна хлопцям за те, що вони максимально потурбувалися про нас і зберегли нам життя і здоров’я, – розповідає Надія. – Хоч ми в тих нірках були як шпроти в банках, але нам було навіть весело! Кайфово, драйвово…
Саме завдяки хорошій, якісній, організованій роботі Надії Замриги журналісти – як українські, так і іноземні можуть на власні очі побачити, що відбувається на Харківщині, на Луганщині, Донеччині. На цьому наголосив начальник відділу операційних комунікацій Управління масової інформації Міністерства оборони України Олександр Фітьо, виступаючи на заході в Національній академії СБУ.
– Будучи ще минулої зими речником оперативно-стратегічного угруповання «Хортиця», я неодноразово супроводжував теперішнього главкома Олександра Сирського на Куп’янщину. У повітрі там одночасно перебуває величезна кількість дронів, і, по-суті, там відбувається війна онлайн. На жаль, служби зв’язків з громадськістю, буває, несуть втрати. І сьогодні з певних причин Надія не змогла бути на нашому заході – як керівник служби мусила негайно виїхати в Куп’янськ, – сказав Олександр Фітьо. – Але відзнаку «Пресофіцери важливі!» ми обов’язково їй передамо. Надія має колосальний досвід, яким тепер ділиться з підлеглими. Побачили світ сотні сюжетів про героїчну 14 бригаду, завзяті хлопці і дівчата з якої захищають сьогодні нашу Батьківщину. Я радий, що в мене є така колега!
«Робота пресофіцера складна, – наголосила пресофіцерка в коментарі НСЖУ. – Треба докладно знати, чим живе армія – від калібру зброї до структури Збройних Сил. Треба вміти мислити масштабно. Знати, що можна обговорювати і показувати, а що – ні. В нашій роботі завжди присутній “нерв журналістики”, який дозволяє у кількох світлинах показувати життя – біль і радість, втрату і перемогу…»
Фото з архіву Надії Замриги
Інформаційна служба НСЖУ
