Рік тому, до Дня військового журналіста 16 лютого 2024 року, Національна спілка журналістів України підготувала документальний фільм «Пресофіцери важливі».
НСЖУ ініціювала проєкт «Пресофіцери важливі!» з метою підтримки військових журналістів та пресофіцерів, які забезпечують інформування про діяльність Збройних Сил України та сприяють роботі цивільних журналістів на передовій. У рамках цієї ініціативи Спілка запровадила спеціальну відзнаку для відзначення пресофіцерів за їхній внесок у висвітлення подій на фронті та організацію безпечної роботи медійників у зоні бойових дій. У 2024 році одними з перших цієї відзнаки були удостоєні Сергій Череватий, Роман Чоп, Ілля Євлаш, Сергій Скібчик, Катерина Петренко та інші колеги.
Окрім морального визнання, НСЖУ надає практичну допомогу пресофіцерам, зокрема, організовуючи збори коштів для придбання транспортних засобів. Так, у 2024 році було передано автомобілі для пресслужб Соледара та 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
За час, який минув від часу виходу документальної стрічки, змінилося багато: хтось отримав нове призначення, дехто розширив свою команду, а війна стала ще більш технологічною. Герої фільму розповіли про свій досвід, виклики та досягнення за цей період.
Андрій Полухін: «Терпіння та стійкість – то основне для нас»
Фотокореспондент служби зв’язків з громадськістю 24 ОМБр імені короля Данила Андрій Полухін розповідає про розвиток своєї команди та вражаючі результати роботи.
– Наша команда виросла. Дякуючи командуванню бригади, ми змогли добрати людей. Через рекрутинг ми взяли собі професіоналів своєї справи – дизайнера та фахівця з СММ… За рік у нас було майже 120 виїздів з журналістами з різних країн та медіа. Публікацій по різним соціальним мережам у нас більше 2000.
Він також ділиться своїм підходом до роботи.
– Я людина віруюча, все що тривожить – розповідаю в молитві. Трохи допомагає. А більш загально, то просто розуміння, що треба закінчити справу, старатися, змушувати себе працювати. Терпіння та стійкість – то основне для нас, для українців ще з 2014 року, – каже пресофіцер.
Катерина Петренко: «Це був рік болю і любові»
Катерина Петренко, яка перейшла з 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади до 148-ї окремої артилерійської бригади ДШВ ЗСУ, розповідає про свій досвід роботи в надскладних умовах
– Були ситуації, коли противник ліз з трьох боків і позиції, на яких ми працювали, опинившись у «підкові», – розповідає Катерин. – Противник здійснював штурмові дії, наші дрони не могли ефективно працювати через метеоумови і по поверненню з позицій в голові крутилась думка: «Круто, цього разу також ми всі вижили».
Вона підкреслює важливість документування подій.
– Чимало героїв моїх матеріалів загинули. Дуже важливо нести пам’ять. Бо тут дуже швидко все стає історією… За це не жаль і загинути, – каже пресофіцер.
За її словами, «це був рік болю і любові, рік втрат населених пунктів, які встигла полюбити і деякі з них показати незадовго до окупації… Найголовніше досягнення – це довіра бійців та командирів, які брали на бойові позиції, сприяли в організації зйомок з журналістами та відверто розповідали свої життєві історії».
Євген Алхімов: «Війна – це рутина»
Пресофіцер 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу Євген Алхімов розповідає про те, як змінилися умови роботи.
– Через технологічність війни стало в рази більш небезпечно працювати. Якщо раніше заїжджаєш на позиції піхоти і думаєш: «Ось я відпрацюю та поїду, а їм тут залишатись», то тепер приїжджаєш і піхота думає: «Ми хоча б тут залишаємось а йому ще виїжджати», – каже Євген.
Він також відзначає зміни в медійній сфері.
– Медійна сфера у війську дуже швидко розвивається і завдань стало набагато більше, якщо раніше якось усі намагались показувати якнайменше роботи, то тепер це запорука суспільної уваги, зборів для того щоб надалі можна було ефективно воювати, – зазначає пресофіцер.
Володимир Фітьо: «Ми боремось за серця і розум людей»
Колишній начальник служби зв’язків з громадськістю Сухопутних військ ЗСУ, а нині представник пресслужби Міністерства оборони України Володимир Фітьо в одному з коментарів НСЖУ свого часу наголошував на важливості інформаційної складової у війні.
– Сьогоденна журналістика – надзвичайно важлива, тому що основна мета як цивільних, так і військових журналістів полягає в боротьбі за розум і серця наших громадян. Це наша спільна робота. Тільки разом ми здобуваємо нашу Перемогу! – наголошує Володимир.
За його словами, пресофіцери, які працюють у бригадах, – це надзвичайно хоробрі люди.
– Вони деколи навіть занадто ризикують своїм життям, – каже герой фільму. – Але завдяки їхній відданості, їхній роботі ми можемо спостерігати як зараз відбувається війна… Ми боремось за серця і розум людей – не тільки українських громадян, а й цілого світу.
Національна спілка журналістів України вітає мужніх колег у погонах із Днем військового журналіста України!
Інформаційна служба НСЖУ
Фото надали герої публікації
