У Сімферопольському «прес-центрі РІА «Новости.Крым» провели пресконференцію такі собі «перший заступник голови комісії громадської палати РФ з розвитку інформаційної спільноти ЗМІ та масових комунікацій, завідувач кафедри журналістики та медіакомунікацій Херсонського державного університету Олександр Малькевич та спеціальний кореспондент (м. Херсон) Данило Чорних, який приїхав до Херсона з Санкт-Петербурга ще на початку серпня та займався випуском новин. В прес-конференції також взяла участь «директор Запорізького обласного телебачення «ЗаТВ» Юлія Шамаль, про яку сказано, що «вона москвичка і приїхала, як і Данило, на запрошення Олександра Малькевича працювати на звільнених територіях, хоч розуміла — небезпечно».
Пресконференція викликана двома причинами. По-перше, як видно з розповідей, на днях окупаційна влада Херсона і командування російських військ під загрозою взяття Херсона силами ВСУ вирішили переправити групу зайвих журналістів-колаборантів на лівий берег Дніпра. Однак під час переправи їхні автомобілі і судно потрапили під обстріл військ ЗСУ, що до смерті налякало російських пропагандистів. І тому метою прес-конференції була вимога забезпечити всіх прес-колаборантів касками та бронежилетами. Бо вони, мовляв, «теж на передовий, без бронежилетів і касок». По-друге, теж на днях «українські партизани» влаштували підрив автомобіля біля колаборантської телекомпанії в Мелітополі, що теж використано як аргумент для постановки вимоги про захист пропагандистів з місцевих проросійських ЗМІ на окупованих територіях.
Приведені факти, однак, показують, наскільки плачевна в колаборантів-інформаційників ситуація на окупованих територіях. Бо вони змушені наймати на роботу в телекомпанії навіть неповнолітніх. Як пише кримська місцева газета російського «парламенту Криму» «Крымские известия», «брати участь у прес-конференції мала і 16-річна журналістка цього телеканалу Влада (прізвище не називають спеціально, щоб уберегти її рідних, що залишилися в Херсонській області) (а то можна подумати, що українська розвідка не знає її прізвища, – авт.), але її стан після поранення погіршився, і лікарі не дозволили їй залишати стаціонар. Проте представники кримських ЗМІ, завдяки знятому в лікарняній палаті Олександром Малькевичем відео, переконалися, що дівчина (він її назвав «наша зірочка») не падає духом, сповнена рішучості після одужання знову стати в дію і продовжити роботу на телеканалі. Вона її почала, коли їй було лише 15 років. Шістнадцять Владі виповнилося саме 20 жовтня. Усім колективом співробітники «Таврії» відзначили цю подію та, сформувавши колону, поїхали переправлятися на лівий берег Дніпра. За словами Олександра Малькевича, після того, що там сталося, всі, хто залишився живим, святкуватимуть 20 жовтня як свій другий день народження».
На прес-конференції Олександр Малькевич, очевидно, що небезпідставно, поскаржився, що на роботу в колаборантські ЗМІ не йдуть «мешканці ситих мегаполісів», маючи на увазі Херсон та Запоріжжя. За його словами, «багато хто після заяв про приїзд на роботу «передумав» і відмовився «з поважних причин». А також поскаржився, що «диванні експерти» не повірили в обстріл журналістів та «вимагали у Влади показати місце поранення, сумніваючись, що воно є: «Аж надто бадьорий вона має вигляд».
До речі, й «історія порятунку» Влади в розповіді Данила Чорних виглядає досить непевно. Кримська газета пише, що він під час пресконференції він дуже хвилювався, і було «видно, наскільки йому важко згадувати те, що сталося». Отже він розповів, що «хірурги витягли з тіла Влади, осколок, і вона має намір зробити з нього амулет». Також розповів, що він, Данило, «її, вже поранену, затяг у безпечне місце і, накривши собою, врятував від обстрілу». Каже, діяв «на адреналіні та автоматі».
Як з’ясувалося на пресконференції, на мелітопольській телестудії працює кримський журналіст Володимир Андронакі, який поїхав туди в період підготовки «референдуму про возз’єднання» Запорізької області з Росією та вирішив залишитися. Андронакі відомий в Криму роботою ще в «бандитських» кримських ЗМІ 90-х і пізніше років, а також тим, що одним із перших перейшов на роботу в окупантські російські ЗМІ та підтримав створення в Криму осередку Російського союзу журналістів.
Колаборантські пропагандисти, налякані бойовими діями з визволення загарбаних Росією українських територій, розповідають, що «продюсер та журналіст Олег Клоков загинув, третина співробітників отримали поранення. З 12 машин уціліли лише 2». Але хочеться їм нагадати, що перелякалися вони не даремно, бо українські Збройні Сили будуть наступати і гнатимуть їх до самого кордону, а потім на них чекає суд за підбурювання агресії, вбивства мирних людей, воєнні злочини. Тому краще вже зараз кинути брехати та, піднявши руки, іти здаватися. Тим, хто здався, Україна гарантує життя та цивілізоване поводження у відповідності до Женевської конвенції.
По-друге, їм варто нагадати, що саме Росія, якій вони служать, розпочала цю війну, і їхні поранення та втрати не варті навіть однієї пресконференції на тлі того, що в Україні вже загинуло більше 40 журналістів зі всього світу. Станом на ранок 22 жовтня 2022 року більше ніж 1248 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 430 дітей загинуло та понад 818 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 417, Харківській – 260, Київській – 116, Миколаївській – 77, Запорізькій – 69, Чернігівській – 68, Луганській – 64, Херсонській – 57, Дніпропетровській – 31. Через бомбардування та обстріли збройними силами Росії пошкоджено 2663 заклади освіти. 326 з них зруйновано повністю.
Від дій російських військ після 24 лютого, коли держава-агресор розпочала повномасштабну війну, понад 8,4 тисячі мирних жителів загинули в Україні. Таку статистику станом на 10 жовтня навів радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. За обліками поліції, станом на 10 жовтня загинуло 8 436 мирних жителів, травмовано 6 134. Крім того, ця статистика поліції не враховує жертв російської агресії на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, таких як міста Маріуполь Донецької області, Попасна Луганської області.
Як повідомлялося раніше, українські журналістські організації закликали Міжнародну федерацію журналістів позбавити членства і засудити Союз журналістів Росії, який утворює свої осередки на тимчасово окупованих українських територіях – у Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях.
«Поки ми разом із вами рятуємо сотні журналістів, які стали жертвами війни, тікаючи від переслідування росіян з окупованих територій чи прифронтових зон, Союз журналістів Росії є інструментом війни та окупації», – зазначає у зверненні до керівництва Міжнародної федерації журналістів голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Національна спілка журналістів України та Незалежна медіа профспілка України наполягають на виключенні Союзу журналістів Росії зі складу Міжнародної федерації журналістів. Відповідний протест надіслано до виконкому МФЖ 25 жовтня, одразу як стало відомо про рішення СЖР утворити свої осередки у 4 тимчасово окупованих українських областях.
«Такі дії стали продовженням безкарності з боку міжнародної спільноти за відкриття російської філії в незаконно анексованому Криму. Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області є українськими територіями. У цих регіонах давно створені та працюють осередки Національної спілки журналістів України та Незалежної медіа-профспілки України. Створення осередків СЖР на території України є серйозним порушенням міжнародного права, втручанням у сферу діяльності НСЖУ та НМПУ і має викликати негайну реакцію з боку МФЖ», – наголошується у листі до штаб-квартири МФЖ у Брюсселі, підписаному очільниками українських журналістських організацій Сергієм Томіленком та Сергієм Штурхецьким.
З перших днів повномасштабної війни Національна спілка журналістів України та Незалежна медіа-профспілка України повідомили офіс МФЖ про неправомірні дії Союзу журналістів Росії, засуджували російських пропагандистів, винних у розпалюванні ворожнечі.
На Конгресі МФЖ, який проходив улітку цього року, представників СЖР не було обрано до складу керівних органів МФЖ, а конгрес засудив російську пропаганду і висловив солідарність із українськими журналістами. Водночас НСЖУ та НМПУ наполягають на повному виключенні СЖР зі складу МФЖ.
Інформаційна служба НСЖУ
