У Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ відбулося безпекове навчання медійників одразу за кількома напрямками. Говорили про основні ризики літнього періоду, температурні рекорди, надзвичайні події на воді, чи не щоденні пожежі, і про мінну безпеку. Адже журналісти зазвичай одними з перших приїжджають на події і збирають матеріали в зоні підвищеного ризику, тож їм важливо знати і виконувати правила безпеки життєдіяльності.
–Ваша робота – не тільки самим знати правила безпеки і дотримуватись їх, а й розповідати про це іншим. З вами працюватимуть досвідчені модератори, спеціалісти ГУ ДСНС України в Запорізькій області. Отже, слухаємо, обговорюємо інформацію, задаємо запитання, щоб піти з нашої зустрічі навченими, а значить – озброєними, – підкреслила, відкриваючи тренінг, начальник відділу зв’язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю, полковник цивільного захисту Юлія Баришева.
Про причини та проблеми виникнення пожеж в екосистемах влітку та правила безпечної поведінки під час роботи чи відпочинку на відкритих територіях розповів журналістам заступник начальника відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайни ситуаціям ГУ ДСНС України в Запорізькій області Сергій Мельник. Наскільки це важливо, красномовно свідчать цифри.
З початку 2024 року у природних екосистемах Запорізької області виникло 1075 пожеж на площі 275 га, з яких внаслідок обстрілів виникла 51 пожежа. Це майже в два з половиною рази більше. ніж минулого року. Основні причини пожеж – спека та недбалість людей. Також фахівець говорив про спільну роботу з органами місцевої влади та представниками поліції, аби зменшити кількість пожеж на території області, які можуть статися через людський фактор. Треба вчитися самим і навчати людей відповідально ставитися до виконання елементарних правил безпеки життєдіяльності. На запитання, що може зробити журналіст, якщо під час роботи став свідком займання чи-то пожежі, Сергій Мельник підкреслив:
–Найперше, – убезпечити себе і людей, які є поблизу, і одразу викликати рятувальників. Щось робити самим можна лише тоді, коли загоряння тільки почалося і можна легко збити полум’я підручними засобами. У всіх інших випадках – чекайте на спеціалістів і подбайте про власну безпеку.
Аналогічних правил поведінки слід дотримуватись і біля водойм чи на самих водоймах. Головне – не наражати себе на небезпеку, а вона є, і доволі серйозна, – звернув увагу медійників начальник відділу техногенної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України в Запорізькій області Сергій Шумельний. – Відпочинок на водоймах і купання в Запоріжжі заборонені, бо на жодному пляжі немає укриттів, а ми – в зоні постійних обстрілів. І сама вода може бути небезпечною через уламки чи частини боєприпасів. Не кажучи вже про те, що не всі вправно плавають, але нерідко легковажать на воді, і про те, що діти не повинні залишатись без догляду, якщо ви відпочиваєте біля водойми. Але люди все одно ризикують, нехтуючи правилами безпеки. Не робіть цього самі, і розповідайте іншим про небезпеку, яка їм загрожує, – підкреслив фахівець.
Детальніше зупинилися під час тренінгу на питаннях мінної безпеки. На прифронтових територіях вона чатує на людей і на суші, і на воді. Адже вони піддаються постійним обстрілам і бомбуванням, тому тут можуть зустрітися і боєприпаси, які не розірвалися, і міни, і фрагменти касетних бомб, тощо.
–А журналісти, які перебувають в епіцентрі подій, – однозначно, в зоні особливого ризику, – підкреслив головний фахівець відділу гуманітарного розмінування ГУ ДСНС України в Запорізькій області управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України в Запорізькій області Олексій Безверхній. – І саме тому ми звертаємо вашу особливу увагу на мінну безпеку. Тож, нагадую вам алгоритм дій при виявленні вибухонебезпечних і підозрілих предметів:
- у жодному разі не торкайтеся та не пересувайте підозрілий предмет руками;
- позначте палицями (одягом, камінням, тощо) місце, де знаходиться підозрілий предмет;
- попередьте про знахідку інших осіб поруч. Відведіть їх та відійдіть самі на безпечну відстань (не менше 100 метрів);
- єдиним офіційним каналом повідомлень про виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів є дзвінок на екстрені номери «101» або «102»;
- не користуйтеся телефонами або іншими засобами радіозв’язку поблизу підозрілого предмету;
- не намагайтеся розібрати підозрілий предмет, витягти з нього вибухову речовину або детонатор;
- пам’ятайте, що на небезпечну знахідку можна натрапити у неочікуваних місцях (поля, ліси, водойми, городи та руїни);
- зверніть увагу: активувати небезпечні предмети може навіть найменший зовнішній вплив (удар, струс, тертя, нагрівання, тощо).
Запорізькі медійники одностайно відзначали його корисність і актуальність без пекового навчання.
–Я два місяці жив і працював під обстрілами, серед руїн. в окупованому Маріуполі, допоки вибрався на контрольовану Україною територію і осів у Запоріжжі. Тож, про пожежі, мінну безпеку і підозрілі предмети знаю чимало, – говорить маріупольський тележурналіст В’ячеслав Твердохліб. – Але на цьому навчанні я не тільки «освіжив» свої знання, але і дізнався багато цікавої і корисної інформації, особливо про правила поводження з вибухонебезпечними і підозрілими предметами. Якби раніше довелося побачити такі предмети, міг би допустити серйозну помилку. Тепер же знаю точний і безпечний алгоритм дій у будь-якій неочікуваній і небезпечній ситуації. А це дуже важливо для журналіста, – підкреслив В’ячеслав Твердохліб.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Валентина Бистрова
Олена Кареліна
Фото Дар’ї Зирянової та Ганни Логвиненко
