Як і інші регіональні мовники, телеканал “Центральний” у Полтаві (ТОВ Студія “Місто”) змушений був прилаштовуватись до нових умов, які диктує COVID-19 та його вірна супутниця – економічна криза. Для генерального директора Олега Зонтова та його 45 колег, які залишились працювати на каналі після вимушеної оптимізації, минулий та нинішній рік видались непростими.
«Редакція працює частково дистанційно. Скоротили штат, відмовилися від нових проектів, збільшили кількість повторів, зменшилася кількість рекламодавців. Відбулося скорочення штатів, збільшилося навантаження на штатних працівників». Лише декілька сухих відповідей в анкеті (опитування, яке проводиться Національною спілкою журналістів напередодні Всеукраїнської наради керівників регіональних (місцевих) телерадіокомпаній, що пройде 27 травня) – а за ними набутий досвід редакції, яка навчилась жити і працювати в умовах пандемії.
Операція «Оптимізація»
«Ми оптимізували штатний розклад, і у зв’язку з цим зросло навантаження на працівників, – зазначив у коментарі пресслужбі НСЖУ генеральний директор телеканалу «Центральний» Олег Зонтов. – Згідно з ліцензією ми транслюємо в режимі 24/7, але не менше 12 годин – це власний продукт.
У зв’язку з коронавірусом і оптимізацією штатного розкладу довелося частково скоротити створення власних програм. У нас був потужний проект «Сам собі кухар», де в умовах звичайної кухні наші ведучі готували популярні страви. До речі, цей продукт у наших дистриб’юторів замовляють інші канали. Минулого року ми знімали проект «Навчаємося вдома» – для школярів знімали уроки.
Про стосунки з Концерном РРТ та провайдером – ТОВ «ЗЕОНБУД»
Зазвичай будь-яке телебачення працює через поширення свого сигналу. А сигнал цей доносять державний Концерн та приватна компанія «ЗЕОНБУД» через телевежі та ретранслятори. Вони виставляють рахунки за розповсюдження сигналу телемовників – так, як, наприклад, «Укрпошта» за розповсюдження преси чи друкарня – за послуги друку. Місцевий мовник може сплачувати в межах 20 – 30 тисяч гривень на місяць, а якщо це обласне телебачення – то сума в рахунку може досягати 100 тисяч гривень. Я вважаю, що на період карантину провайдери могли б надати 50-відсоткову пільгу, або взагалі дозволити безкоштовно розповсюджувати сигнал. В такому випадку відшкодування Концерну могла б робити держава.
Закон про медіа: 50/50
Законопроект «Про медіа» я підтримую частково. Він надає занадто багато повноважень Нацраді України з питань телебачення і радіомовлення. Вона не може контролювати все! Є певні особливості як у друкованих, так і онлайн-ЗМІ, і в цифрових. Все-таки концентрація повноважень в одних руках регулятора є проявом певного диктаторства. Я вбачаю в цьому загрозу для зваженого і ретельного аналізу роботи всіх ЗМІ. Це не може робити один орган.
Потрібен додатковий контент
Під час Всеукраїнської наради я б хотів запропонувати декілька принципових моментів, про які згадав вище. Але головний аспект у телебаченні – те, що ми частково зменшили зйомку нових проектів. Регіональні телемовники взагалі не мають таких потужностей, щоб конкурувати з центральними каналами у роботі серіалів чи програм, як, скажімо, це роблять «Плюси». Нам треба створювати власний контент і випускати його, але ми ж не можемо 24 години крутити одну й ту ж передачу. Тому нам потрібен додатковий контент.
Є гарна ініціатива в Національної ради – створення медіаплатформи, де всі регіональні телеканали можуть розміщувати свої програми. Такий обмін я вважаю корисним. Водночас думаю, що держава повинна піти назустріч регіональним мовникам і відкрити можливість транслювати на безкоштовній основі ті фільми й передачі, які були створені за рахунок держави, наприклад, при фінансуванні Міністерства цифрової трансформації, або ж Міністерства культури та інформаційної політики України.
Є велике надбання в Суспільного. Всі ті програми, які знімалися в попередні роки, створювалися за державний кошт. Якщо зараз цей телеканал, як єдиний мовник – правонаступник цих передач не може в повному обсязі їх використовувати, то дайте можливість регіональним мовникам використовувати ці архіви. На безоплатній основі можна надати доступ до каталогів і розміщувати програми, які знімались у 70, 80, 90 роки. Це великий пласт історичних, пізнавальних, культурно-мистецьких програм, які просто лежать без діла. Наприклад, Ua: Полтава працює тільки на включку в Суспільне, маючи 2 – 3 години власного продукту. Решту дає Національний канал. Але ж в архівах лежить величезний масив програм, які можна використовувати з користю і для глядачів, і для мовників», – зазначає Олег Зонтов.
Отож, пропозиції такі:
Створити базу та надати можливості для трансляції контенту, створеного за рахунок держави, у т.ч. як “Суспільне надбання”.
Вплинути та долучитися до створення бази фільмів та програм, створених при фінансуванні Державного агентства України з питань кіно, а також на замовлення Міністерства культури для трансляції регіональними та місцевими мовниками на безкоштовній основі та по спрощеній процедурі отримання прокатних посвідчень.
Розробити механізм надання знижки або компенсації на послуги трансляції цифрового ефірного та супутникового сигналу; запровадити мораторій на перевірки; фінансова підтримка за рахунок оплати трансляції соціально важливих проектів.
Державне регулювання цін і тарифів (на послуги КРРТ та УДЦР), створення державного Фонду підтримки медіа, укладання угод на висвітлення діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, укладання угод на проведення соціальних кампаній у медіа.
