Можливості Європейської федерації журналістів щодо підтримки українських колег обговорювали минулої п’ятниці під час онлайн-зустрічі керівництва ЄФЖ та національних європейських журналістських організацій із представниками Секретаріату Національної спілки журналістів України, мережі Центрів журналістської солідарності і Фонду підтримки українських медіа.
Нова президентка ЄФЖ, представниця Хорватії Майя Север і генеральний секретар Рікардо Гуттієрес наголосили, що від самого початку повномасштабної російської агресії проти України ЄФЖ надає українським журналістам максимальну допомогу коштами, організацією тренінгів, політичною підтримкою як України в цілому, так і свободи слова й вільної журналістики всередині нашої держави. В свою чергу голова НСЖУ Сергій Томіленко подякував ЄФЖ та національним журналістським організаціям європейських країн за підтримку в багатьох ініціативах НСЖУ: розбудові центрів журналістської солідарності, захисті демократії і незалежної журналістики в Україні.
На початку повномасштабної російсько-української війни в українських журналістів було багато питань, і їх треба було вирішити одночасно. На цьому зробила наголос у своєму виступі перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
– На щастя, ми отримали негайну підтримку наших європейських партнерів, – додала вона. Ліна Кущ навела конкретні приклади журналістів, які перебралися з окупованих районів на контрольовану Україною територію, й спочатку не мали жодних можливостей для продовження професійної діяльності: в них не було ані ноутбуку чи камери, ані навіть столу і стільця. Проте завдяки підтримці колег вони змогли повернутися в професію.
Крім того, як наголосила Ліна Кущ, важливим пріоритетом НСЖУ залишається безпека журналістів: надання тим, хто працює в гарячих точках, індивідуальних засобів захисту, тактичних аптечок, проведення для них тренінгів. Важливою проблемою залишається й цифрова безпека журналістів і журналісток.
– Бронежилети, надані НСЖУ, рятують життя журналістам, – на цьому наголосив у своєму виступі секретар НСЖУ, директор миколаївського Коледжу преси й телебачення Гліб Головченко. Так, журналіст Андрій Коваленко разом із португальськими медійниками нещодавно потрапив у Миколаєві під обстріл, і бронежилети та шоломи, надані НСЖУ, допомогли зберегти групі життя.
Гліб Головченко також наголосив на важливості для всієї України того, як тримається під численними обстрілами Миколаїв і його журналісти – «величні духом люди, які сприйняли свободу слова як особисту цінність». Він запропонував провести в Києві та Брюсселі фотовиставку, присвячену стійкості Миколаєва і його жителів.
Очільник мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ, керівник українського представництва каналу «Белсат» Ілля Суздалєв зазначив, що в перші місяці війни ЦЖС зосередили свою увагу на наданні колегам, які постраждали внаслідок бойових дій і окупації, оперативної допомоги. Завдяки їй чимало українських медійників отримали для професійної діяльності ноутбуки, фото- і відеокамери. Багатьом із колег технічна допомога дозволила залишитися у журналістиці. Крім того, за підтримки ІREX матеріальну допомогу отримали цілі редакції, завдяки чому вони змогли залишитися на медійному ринку. Тепер ідеться про розширення мережі ЦЖС, які спочатку діяли лише на заході України (Чернівці, Львів, Івано-Франківськ), також на контрольований законним урядом центр (Київ), південний схід (Дніпро) і південь (Запоріжжя) нашої держави, адже, як показала практика, із часом журналісти-переселенці стали намагатися не від’їжджати далеко від своїх окупованих або охоплених війною районів.
Центри журналістської солідарності найближчим часом зосередяться на питаннях навчання журналістів (зокрема, в питаннях безпеки), у разі потреби – перепрофілювання медійників на суміжні спеціальності, їх релокації з небезпечних на відносно безпечні території, надання психологічної, технічної, юридичної, а також фінансової та іншої підтримки.
Секретар НСЖУ, головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко поділився спогадами від відвідин у 2006 році хорватського Вуковара і зазначив, що це місто і його рідний Ізюм певною мірою схожі: обидва міста зазнали тривалої облоги, яка закінчилася трагічним захопленням окупантами.
– Після військових, першими окупанти вишукують журналістів, намагаючись їх або схилити до співпраці, або піддати катуванням, – сказав Костянтин Григоренко.
Він наголосив, що значення журналістської роботи, яка полягає у донесенні до людей правди, не може бути перебільшене. Саме тому світовим медіа треба активніше працювати з країнами Азії та Африки, які й нині значною мірою перебувають під впливом російських пропагандистів. З іншого боку, важливо зберегти незалежні ЗМІ в Україні, в тому числі й локальну пресу. На жаль, законопроєкт «Про медіа», який перебуває на розгляді у Верховній Раді, цьому не сприяє. «Я хотів би, щоб ви активніше підтримали вимогу виключити згадку про локальні ЗМІ із законопроєкту», – звернувся пан Григоренко до європейських колег.
– Зараз у багатьох містах України закриваються ЗМІ. Подекуди – через викликану війною економічну кризу, а в моєму рідному Ізюмі – внаслідок окупації. Моє видання, його сайт – єдиний місток між людьми, які звідти виїхали, і тими, хто там залишився, – сказав Костянтин Григоренко. Він також закликав європейців не залишати Україну на самоті в цей нелегкий час.
Членкиня виконкому ЄФЖ, журналістка із німецької Баварії Андреа Рот запевнила українських колег у безумовній підтримці й закликала в разі потреби звертатися, крім ЄФЖ, також напряму до Німецької федерації журналістів. Так, німецькі активісти можуть допомогти в проведенні кампанії проти українського законопроєкту «Про медіа», організувати онлайн-тренінги з диджиталізації, перекваліфікації журналістів тощо.
Пані Рот також розповіла про досвід працевлаштування українських журналісток у Німеччині. Незважаючи на мовний бар’єр, багато хто з них змогли залишитися у професії: пишуть для своїх співвітчизників, які опинилися в Європі та інших країнах світу, знімають українською мовою фільми, випускають музичні твори тощо.
Секретар НСЖУ, головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк, якого наразі мобілізовано в територіальну оборону, наголосив на необхідності збереження в умовах війни друкованої преси: у багатьох районах України наразі немає стабільного інтернету і навіть телефонного зв’язку. Натомість, друковані ЗМІ, особливо локальні, потерпають від байдужості держави, економічних проблем, браку персоналу.
Крім того, він зосередив увагу на безпеці журналістів на окупованих територіях України. Він закликав тамтешніх медійників зробити все можливе для того, щоб виїхати на підконтрольну законній владі територію, адже для окупантів репресії проти незалежних ЗМІ – очевидна й повсякденна річ.
Керівник Фонду підтримки українських медіа, який створює НСЖУ, Сергій Охріменко наголосив на необхідності фінансової підтримки українських ЗМІ в умовах викликаної війною економічної кризи і відсутності рекламного ринку. Наразі, за оцінкою НСЖУ, рівень падіння доходів ЗМІ сягає 72,5%. Він зазначив, що значна частина редакції не вміє самостійно працювати із організаціями-грантодавцями, тому й виникла необхідність створення при НСЖУ спеціального Фонду підтримки українських медіа.
– Західні журналістські організації, на жаль, ніколи навіть не дізнаються про існування багатьох локальних українських ЗМІ, а вони найбільше потребують підтримки, – сказав Сергій Охріменко.
Секретар НСЖУ, журналіст із Криму Микола Семена наголосив, що багато європейців до цього дня погано обізнані про ситуацію в Україні або й перебувають під дією російської пропаганди. У зв’язку з цим дуже важливо, щоб до нашої держави приїжджало якомога більше західних журналістів, які фіксували б ті злочини, які коять в Україні російські агресори.
– Це важливо, в тому числі, й для майбутнього суду над ними, щоб таке ніколи на європейському континенті не повторювалося в подальшому, – наголосив Микола Семена і додав, що керівництво НСЖУ, на його думку, докладає значних зусиль для залучення в Україну іноземних медійників.
Як зазначила, підсумовуючи результати зустрічі, президентка ЄФЖ Майя Север, це обговорення дозволило відкрити деякі проблеми, про існування яких європейці навіть не здогадувалися або над їхнім значенням не замислювалися. Так, ЄФЖ приділяє багато уваги питанням безпеки журналістів, але дуже важливою є й проблема виживання незалежних ЗМІ, в тому числі локальних. Адже незалежні ЗМІ є основою плюралізму медіа і плюралізму думок, без яких не може існувати демократична держава.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко, в свою чергу, зазначив, що зустріч показала, що журналісти з різних демократичних країн «говорять однією мовою».
– Усі ми – журналісти, журналісти важливі! – нагадав пан Томіленко одне з головних гасел НСЖУ. – Шановні європейські колеги, ми дуже цінуємо важу підтримку і вашу солідарність із нами!
Як повідомлялося, під час п’ятничної зустрічі президентки Європейської федерації журналістів Майї Север із представниками Секретаріату Національної спілки журналістів України, мережі Центрів журналістської солідарності і Фонду підтримки українських медіа пані Север наголосила, що добре розуміє проблеми України, бо є представницею Хорватії, яка має багато спільних із нами проблем: спроби тиску на журналістів, порушення їхніх прав, а зараз – і війна.
– Моя журналістська робота розпочалася під час війни. Я знаю багато речей, які вас зараз спіткають. Я бачила, як атакують мою країну, як люди, з якими я працювала, помирали, – сказала Майя Север. – Ми максимально допоможемо своїм українським колегам захистити колег і професійну журналістику в ці важкі часи.
