Захист прав споживачів під час лібералізації енергетичних ринків є одним із пріоритетних напрямів діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Про це йшлося під час вебінару «Реформа ринку електроенергії: підсумки року», організованого для журналістів загальноукраїнських і місцевих медіа Національною спілкою журналістів України за підтримки USAID Проєкт енергетичної безпеки України у вівторок, 22 грудня.
«Зараз в Україні тривають дві великі реформи: реформа ринку газу і реформа ринку електричної енергії. За останні два роки відбувся так званий анбандлінг, або відділення постачання товару від послуги розподілу. Побутові споживачі електроенергії ще не відчули цього відділення, ми в платіжках за електрику лише отримуємо уточнюючу інформацію: «в тому числі розподіл». Але з часом зможемо перейти до повністю конкурентного ринку, де споживачі зможуть самостійно обирати собі постачальника електрики і окремо сплачуватимуть компанії, яка здійснює розподіл електромережам, а окремо – платити за електрику як товар. Це одна з умов третього енергопакету, до якого доєдналася Україна», – наголосила членкиня комісії Ольга Бабій.
За словами представниці НКРЕКП, дії національного регулятора із захисту прав споживачів та моніторингу незалежних постачальників приносять результати. Зокрема, значно зменшилася кількість скарг на несвоєчасне приєднання до електричних мереж.
Також Ольга Бабій розповіла про нові норми, які набувають чинності з 1 січня і стосуються юридичних осіб – споживачів електроенергії. Зокрема, з 1 січня бюджетні організації мають закуповувати електроенергію на прозорих тендерних процедурах шляхом прямого вибору постачальника, якщо їхнє споживання електроенергії на точці приєднання має понад 50 кВт.
Членкиня комісії докладно висвітлила питання захисту споживачів електричної енергії та комунальних послуг. «Споживач повинен спочатку звернутися до постачальника або оператора систем розподілу – наприклад, із питань нарахувань, обсягів, розрахунків. І якщо протягом 30 календарних днів ваш споживач не врегулював це питання, ви маєте право звернутися до НКРЕКП для проведення позапланового контролю та врегулювання питання. Також Національна комісія провела цього року понад 40 перевірок і застосувала штрафні санкції щодо несвоєчасного приєднання до електричних мереж. За результатами наших перевірок багато споживачів, у тому числі юридичних осіб, були приєднані. Споживач повинен розуміти, що йому є до кого звернутися. Комісія буде оперативно розглядати скарги і на них реагувати».
Ольга Бабій навела конкретні приклади реагування на скарги споживачів із різних регіонів України: зокрема, із Харківської та Запорізької областей.
Коментуючи запитання про вплив пандемії COVID-19 на розвиток енергетичних ринків, членкиня НКРЕКП зазначила: «Запроваджені карантинні заходи вплинули на обсяги споживання електричної енергії, і це також вплинуло на ринок, на ціноутворення. Ми спостерігали великий профіцит електроенергії до травня, внаслідок чого мали на ринку низькі ціни, а це – певні негативні фінансові результати для генерацій. Другим негативним впливом стала заборона припинення надання комунальних послуг і послуг із розподілу електричної енергії в умовах пандемії. Зараз, на кінець року, ситуація вже почала вирівнюватися, повертається стандартний споживчий баланс. Але перші чотири місяці вплинули на фінансові показники галузей і частково зупинили розвиток компаній та виконання інвестиційних програми».
Медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Київського національного університету імені Шевченка Андрій Юричко проаналізував висвітлення національними і регіональними медіа реформування ринку електроенергії та баланс подачі інформації від різних гравців ринку. «Завдання медіа – формувати і підтримувати баланс у формуванні точок зору, інтересів, пропонувати альтернативні шляхи вирішення, розказуючи про нюанси ціноутворення, споживання та якості наданих послуг. Медіа повинні доносити важливу інформацію від споживача і платника до органів державної влади, надавачів послуг та інших створювачів порядку денного. Варто не забувати, що йдеться тільки про закони чи комерційну складову, – а і про вплив на розвиток суспільства загалом», – зазначив медіатренер.
Участь у вебінарі взяли понад 30 журналістів місцевих і загальноукраїнських медіа.
Вебінар було проведено в рамках освітньої ініціативи «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній журналістиці», яку Національна спілка журналістів України виконує в рамках грантової діяльності USAID Проєкту енергетичної безпеки. Метою ініціативи є забезпечення прозорості та технічної грамотності у висвітленні в медіа тем, пов’язаних з енергетичними реформами, та сприяння посиленню енергетичної безпеки України шляхом ефективної комунікації.
