27 грудня 2022 року газета «Кримська світлина» відзначила 30 років своєї діяльності. З цього приводу в Укрінформі відбулася прес-конференція «Кримська світлиця – 30 років: боротьба за Український Крим триває» з участю представників Національної спілки журналістів України, Держкомтелерадіо, Постійного Представництва Президента України в Криму, авторів газети і працівників редакції, журналістського активу України.
Вперше «Кримська світлиця», заснована як Всеукраїнська суспільно-політична газета великого формату, вийшла в грудні 1992 року. В програмі видання було завдання поступово перейти на щоденний випуск і завоювати провідну роль серед ЗМІ Криму. Однак через байдужість тодішньої держави до української громади Криму і взагалі справ в автономії, це завдання не було досягнуте. Пізніше газета змінила формат, була задекларована як літературно-художня і публіцистична, продовжувала розповсюджуватись по всій Україні і за кордоном. Однак, у травні 2015 року редакція припинила випуск газети в друкованому вигляді через тимчасову окупацію Кримського півострова. 2016 року вона відновила щотижневий випуск друкованого варіанту газети в Києві. Наразі видання виходить двічі на тиждень, хоч знакова для українців газета наразі не фінансується з державного бюджету і скоротила наклад.
Прес-конференцію відкрив головний редактор «Кримської світлиці» Андрій Щекун. Він зробив презентацію про тематику публікацій газети за 30 років, наголосивши на тому, що газета була і є провідником українського державного мислення, займає чітку позицію в боротьбі за деокупацію України.
З моменту відновлення своєї роботи газета, зокрема, висвітлювала російсько-українську війну, український спротив окупації Росією Кримського півострова, писала про бранців Кремля та лінгвоцид на півострові. 2019 року газета разом з Херсонською ОДА, Державною архівною службою України, ГО «Євромайдан-Крим» долучилася до створення порталу «Крим – Україна». Це онлайн-банк архівних, музейних, науково-публіцистичних, просвітницьких та інформаційно-аналітичних матеріалів, що підтверджують тісний зв’язок Криму з материковою Україною. На сторінці оприлюднено 300 статей газети.
Також редакція газети долучилася до створення сайту «Голос Криму. Культура», який має на меті написати, поліпшити інформаційно-просвітницькі статті української вікіпедії про пам’ятки культурної спадщини, історико-архітектурні об’єкти Криму, внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та каталогів.
«Кримська світлиця» неодноразово у своїх матеріалах звертала увагу, що Україна не приєдналася до Другого протоколу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту від 1954 року. Без ратифікації цього документа Прокуратура Автономної Республіки Крим не могла переслідувати тих злочинців, які знищували культурну спадщину в Криму. 30 квітня 2020 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон, яким вона ратифікувала протокол конвенції.
Після матеріалів газети 14 травня 2020 року президент підписав рішення РНБО про санкції проти російських юридичних осіб, закладів культури та науки, які провадили незаконну діяльність на півострові. Також 25 червня 2020 уряд на своєму засіданні ухвалив постанову «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (АР Крим)» та «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (м. Севастополь)».
Протягом двох років у газеті «Урядовий кур’єр» публікувалася рубрика «Кримські реалії», яку готували журналісти «Кримської світлиці».
У зібранні взяв участь Голова правління Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. На початку виступу Сергій Томіленко привітав редакцію видання, зазначивши, що 30-ий день народження газети – важлива подія у світі медіа та й для України загалом.
Він зауважив, що видання ніколи не працювало у комфортних умовах, утім саме це і загартувало команду журналістів, яка з початком великої війни посилила інформаційний опір роспропаганді. Він додав, що НСЖУ щоразу висловлювала солідарність колегам і продовжить це робити надалі.
Окрім того, голова НСЖУ представив посібник та порадник для журналістів «У фокусі – Крим», що створений на основі матеріалів і досвіду кримських колег.
Сергій Томіленко також підкреслив, що НСЖУ активно бореться за визволення ув’язнених Росією громадянських журналістів з Криму.
Перший заступник Держкомтелерадіо України Богдан Червак повідомив, що редакція газети завжди була осередком українства в Криму. Він констатував, що до 2014 року українська влада не приділяла уваги газеті й не приділяла належної уваги українській культурі на півострові.
Кримський журналіст, секретар НСЖУ Микола Семена, який працював заступником головного редактора газети і 1992-93 роках, поділився своїми спогадами про перші номери виходу газети. За його словами, попри підтримку видання з боку українців у Криму, в інших регіонах України та українців за кордоном, органи влади тодішнього Криму ставилися вороже до газети, а її редактор Олександр Кулик зазнавав тиску з боку влади в Криму та спецслужб.
Микола Семена не вважає помилкою перетворення «Кримської світлиці» із суспільно-політичної на літературно-художню газету. На його переконання, це було закономірно з огляду на обмежені ресурси, переслідування з боку кримської влади та проросійських ЗМІ.
В прес-конференції взяли участь і виступили також Сергій Ковальський – голова громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», представник КРУК (Крайова Рада Українців Криму), Андрій Вітренко – представник Уповноваженого із захисту державної мови, Денис Чистяков – в.о. Постійного Представника Президента в АР Крим, Андрій Іванець – провідний науковий співробітник філії «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук, Олександр Левченко – заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим (2006-2007рр.), посол України в Хорватії (2010-2017рр.), Сергій Вікарчук – голова Ради ветеранів Криму при КРУК (Крайова Рада Українців Криму), Євген Букет – краєзнавець, кореспондент ІА «АрміяІнформ», Ігор Зоц – головний редактор газети «Донеччина» з 1992 по 2017 роки, Володимир Ляшенко – юрист, представник КРУК (Крайова Рада Українців Криму), Микола Владзімірський – редактор порталу «Українське життя в Криму».
Постійний автор газети «Кримська світлиця» впродовж усіх 30 років її виходу, голова Кримського осередку Наукового товариства вчених імені Тараса Шевченка, академік Петро Вольвач не зміг узяти участь в конференції через хворобу, однак звернувся до її учасників через засоби зв’язку: «Дорогі світличани! Вітаю весь колектив газети, дописувачів і читачів з повноліттям повноцінної української газети в Криму. Це найбільш вдалий і потужний проєкт кримського українства. Часопис став справжнім народним виданням. Він відіграв колосальну роль у розвитку української ідеї у Криму та консолідації українських сил на півострові. Слава справжній українській газеті в Криму! Слава героїчним працівникам «Кримської світлиці», які бережуть багатолітні традиції. З ювілеєм газети та Різдвом Христовим. Я завжди з вами».
Інформаційна служба НСЖУ
