Медійниця отримувала дзвінки з невідомого номера, крім того, у соціальних мережах з’явилися публікації, де фігурувало її ім’я. Про це вона розповіла у коментарі «Жінки в медіа».
На початку листопада перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ взяла участь у онлайн семінарі «Мова ненависті як фактор небезпеки: визначення, ідентифікація, критерії, наслідки», який організувала Комісія з журналістської етики. Під час цього семінару обговорювалося, зокрема, використання емоційно забарвленої лексики в журналістських матеріалах про війну.
«Відповідаючи на запитання учасників, які вони поставили раніше у реєстраційній формі, я зупинилася на тому, чи доречно вживати емоційно забарвлену лексику, коли йдеться про війну в Україні, зокрема стосовно росіян, воєнних злочинців тощо. Послалася на рекомендації Комісії журналістської етики 2022 року. Відповідно до цих рекомендацій, я підкреслила, що Комісія визнала: «рашисти» і «рашизм» – це доречні слова, які відображають суть того режиму. Водночас думки КЖЕ щодо того, чи варто писати «Росія» і «Путін» з маленької літери, розділилися. Більшість членів дійшли до того, що це повинно бути рішення самої редакції, яке слід пояснити читачам або аудиторії», – розповіла Ліна Кущ «Жінки в медіа».
Окрім цього, під час вебінару медійниця також зазначила, що, згідно з рекомендаціями КЖЕ, журналістам не варто використовувати такі слова як «орки» абощо стосовно російських військових у переносному значенні.
«Я закликала вживати загальноприйняту і зрозумілу міжнародним партнерам лексику. Якщо йдеться про воєнні злочини, і хтось захоче знайти більше інформації на цю тему, для цього слід використовувати зрозумілі слова», – пояснила Ліна Кущ.
За кілька днів після цього у телеграм-каналах та на онлайн-ресурсах почали з’являтися новини зі згадкою семінару від КЖЕ, де також фігурувало ім’я Ліни Кущ. Наприклад, написала про це «Страна.UA» — ресурс, який було заблоковано указом президента за поширення антиукраїнської пропаганди. Інформація, яку розміщували у цих публікаціях, за словами Ліни Кущ, була перекрученою. У деяких дописах були цілеспрямовані закиди, адресовані медійниці.
Крім того, публікації зі схожими заголовками про «відмову від двох слів» стали з’являтися на російських онлайн-ресурсах, як-от Lenta.ru, Life.ru тощо. У деяких коментарях згадували і той факт, що Ліна Кущ жила і працювала в Донецьку.
Згодом журналістці стали надходити дзвінки з незнайомих номерів — переважно у вечірній час.
«На третій день, мабуть, я вирішила все ж таки відповісти на дзвінок. Це був також вечірній час. Чоловічий голос спитав, чи це я, на що він почав говорити, мовляв, це ж ви сказали, що не треба назвати «русню» «руснею». І спитав якось так, мовляв, хто вас напоумив виставити цю статтю? Я відповіла йому, що раджу дзвонити мені у робочий час. Він став підвищувати голос, кричав у слухавку. Коли попросила представитися, сказав, що він просто “Микола з Києва”. Я поклала слухавку. Після цього дзвінки припинилися», – згадує Ліна Кущ.
Публікації та атаки вона називає не випадковими, а спланованими — через їхню скоординованість та синхронізованість.
Цей кейс демонструє такі ознаки технологічно обумовленого гендерного насильства як доксинг — розголошення особистих даних особи без її згоди, зокрема поширення номера телефона, поширення дезінформації, та цілеспрямована дискредитація журналістки через розповсюдження маніпулятивних тез. Нагадаємо, ГО «Жінки в медіа» фіксує випадки онлайн-насильства щодо українських медійниць на онлайн-карті. Якщо ви зіткнулися з онлайн-атаками, ви можете розповісти про це у листі на пошту [email protected] або через форму на сайті.
Дискусія з цього приводу: