У столиці Швеції Стокгольмі з 10 по 13 жовтня відбулися чергові «Defender’s Days» – загальні світові збори захисників прав людини, які проводяться міжнародною правозахисною організацією «Civil Rights Defenders» раз на два роки.
Цього разу на захід були запрошені близько 150 представників правозахисних організацій з 50 країн світу, в тому числі делегації кількох правозахисних організацій з України, серед яких Національна спілка журналістів України, Регіональний центр з прав людини, сайт «Ґрати», Центр громадянської просвіти «Альменда», журналісти «Громадського» та інші формування.
«Civil Rights Defenders» знана в усьому світі правозахисна організація, яка має славну історію. Якраз в один з днів з’їзду, а саме 11 жовтня, виповнилося 40 років відтоді, як правозахисники Джеральд і Моніка Неґлер заснували Шведський Гельсінський комітет. Тоді, як і зараз, метою організації було підтримати найсміливіших людей світу – правозахисників.
11 жовтня 1982 року Джеральд і Моніка Неґлер разом із 15 іншими співзасновниками на кухні у своєму будинку на Лідінго написали документ, який заклав основу Шведського Гельсінгсфоркомітету. До заснування Джеральд і Моніка зрозуміли, що вони самі відносно невідомі. Натомість вони зібрали багато відомих шведських політиків, науковців і діячів культури, які висловили підтримку ініціативі, зокрема письменниця Астрід Ліндгрен і комік Таге Даніельссон. Тоді основною метою було підтримати вразливих правозахисників у Радянському Союзі та інших країнах Східного блоку, привернути увагу до їх переслідувань, вимагати звільнення тих, хто був ув’язнений, і дотримання їхніх прав. Як продовження справи Джеральда і Моніки Неґлерів Гельсінські комітети були створені Андрієм Сахаровим в СРСР та Вацлавом Гавелом в тодішній Чехословаччині.
Шведський Гельсінський комітет був одним із багатьох національних Гельсінських комітетів, створених у той час для контролю за дотриманням Гельсінської декларації, підписаної в 1975 році 35 країнами, включаючи Радянський Союз, для забезпечення безпеки та співпраці після Другої світової війни. У остаточному тексті прямо зазначено, що повага до прав людини є необхідною умовою миру та дружніх відносин між державами.
Те, що почалося як домашня ідея Джеральда та Моніки, сьогодні переросло у всесвітню правозахисну організацію. Після падіння Берлінської стіни організація поступово змінила фокус і методи роботи. Сьогодні Civil Rights Defenders підтримує тисячі правозахисників у понад 50 найбільш репресивних країнах світу на чотирьох континентах.
«Ми пишаємося тим, чого досягли разом, але ми далекі від завершення. На жаль, ми бачимо, що демократичний розвиток у багатьох частинах світу йде ймовірніше назад. Незважаючи на це, рухи за демократію та права людини зростають у масштабах і силі. Ми зобов’язані продовжувати підтримувати ці рухи, і попереду ще багато роботи», – каже Андерс Л. Петтерссон, виконавчий директор «Civil Rights Defenders».
Насправді сьогодні, як свідчать виступи правозахисників та журналістів, за різними даними від 55 до 70 відсотків людства живуть при автократичних режимах, які вважають головним завданням зміцнення держави і власної влади, а не забезпечення прав людини. Тому рухи за права людини в багатьох країнах придушуються, а правозахисники репресуються. До речі, досить багато учасників «Defender’s Days» мали ідентифікатори, де було вказано лише ім’я без прізвища, а червоні стрічки на їхніх ідентифікаторах значили, що ці люди працюють в умовах загрози, тому їх не рекомендували фотографувати та ідентифікувати.
«Сьогодні ми приділяємо увагу 40-річній боротьбі “Civil Rights Defenders” за права людини та демократію. Ми відзначаємо, що тисячі відважних людей, з якими ми працювали (деякі відомі, але переважна більшість – невідомі чоловіки та жінки), не отримавши жодного визнання за свою роботу, ризикували своїм життям заради свободи, демократії та прав людини», – каже Ханна Гердес, голова правління «Civil Rights Defenders». У своєму виступі вона заявила, що хоч правозахисники і ставлять зараз собі за мету створення глобального руху за права людини та формування всесвітньої правозахисної мережі, однак до завершення цієї роботи ще дуже далеко, бо останнім часом через активізацію, в тому числі військову, автократичних режимів рівень захисту людських прав опуститися практично до рівня часів холодної війни.
В цих умовах як ніколи актуальною стає робота російських правозахисників з «Команди проти тортур в Росії» (колишній «Комітет проти тортур»), який існує вже 20 років, однак йому вдалося притягнути до відповідальності за весь цей час і то тільки в 5 регіонах, 162 винних в організації та виконанні тортур. Всі визнають, що це капля в морі, і в жодному разі проблеми не вирішує.
Українська делегація взяла участь у всіх пленарних та секційних заняттях. В другий день роботи «Defender’s Days» представники Національної спілки журналістів України Ліна Кущ та Микола Семена виступили з розповіддю про перебудову роботи спілки в воєнний час, а також розповіли про подвиг громадянських журналістів в Криму та продемонстрували фотовиставку, яка вже кілька місяців представлена в офісі НСЖУ в Києві і розповідає про громадянських журналістів та їхні сім’ї.
В іншому залі «Defender’s Days» було відкрито виставку, присвячену роботі українських журналістів на війні. Її підготувало видання «Ґрати», а автором знімків є фотокореспондент цього видання Станіслав Юрченко. На фотографіях зафіксовано моменти роботи українських колег у Бучі, в Ірпені та інших гарячих точках початкового етапу широкомасштабної війни.
«Українські журналісти стали воєнними кореспондентами» – таку назву має фотоекспозиція. На цей момент щонайменше 41 працівник медіа загинув на війні. «Ситуація з журналістами та їхня безпека залишаються пріоритетом для “Civil Rights Defenders” і міжнародної правозахисної спільноти», – йдеться в описі виставки.
Крім того, представники НСЖУ Ліна Кущ та Микола Семена, колишній редактор місцевої газети Олег Трачук побували в редакції щоденної шведської газети Expressen, ознайомилися з роботою інформаційного концерну, поговорили з журналістами про нагальні професійні проблеми. Вразило вже те, що саме перед редакцією газети піднято на високій щоглі великий прапор України, який добре видно з вікон російського посольства, що розміщене неподалік.
Тут представлені знімки з редакції, на моніторах редактори в режимі реального часу відстежують кількість переглядів на вебсайті та бачать верстку майбутнього випуску.
Перші шість топ-новин – про ракетні обстріли Росією мирних українських міст. Колеги шоковані жорстокістю цих атак.
Ліна Кущ спитала, яка інформація про Україну сьогодні цікава аудиторії в Швеції. Шведські колеги відповіли: насамперед інформація від власних журналістів, які працюють в Україні і готують репортажі. Також читають аналітику про Путіна і про «залаштунки» його оточення. Найбільше, що привертає увагу, – це як війна позначається на звичайних людях, історії про українців.
«Разом за свободу слова» – це гасло найтиражнішої щоденної газети Швеції «Dagens Nyheter» (120 тис друкованих примірників, 300 тисяч передплатників цифрової версії). Медіагрупа «Bonnier News», до якої входить газета, з початку російського вторгнення надає підтримку українським журналістам.
Наші шведські колеги одними з перших надали допомогу засобами захисту для українських журналістів, коли вони потребували бронежилетів і касок для роботи в небезпечних місцях України. А нині медіагрупа «Bonnier News» підтримує проєкт «Ми з України», в рамках якого журналісти публікують історії звичайних українців, які допомагають іншим людям у цій війні. Така підтримка зберігає робочі місця журналістів і дає потрібні читачам матеріали.
Ліна Кущ подякувала керівнику медіагрупи Томасу Меттссону за партнерство з Національною спілкою журналістів України, за солідарність із українськими журналістами та за підтримку місцевих медіа в Україні. Вона сказала, що візит до офісу «Bonnier News» у Стокгольмі став чудовою нагодою поспілкуватися з колегами з розташованих тут редакцій та розповісти про роботу українських журналістів сьогодні.
Томас Меттссон на свій сторінці в соціальній мережі зацитував слова першого секретаря НСЖУ Ліни Кущ про те, що «допомога «Bonnier News» українським журналістам у різному вигляді, а особливо надання засобів захисту для журналістів на фронті є неоціненною».
«Про це Ліна Кущ сказала, коли вчора відвідала нашу редакцію на Gjörwellsgatan у Стокгольмі, щоб подякувати нам за підтримку, яку ми надавали журналістам в Україні впродовж року… – написав пан Меттссон. – Візит українських журналістів збігся з нашим тематичним тижнем «Разом. За вільне слово». І ми мали честь сфотографуватися перед цим конкретним, нашим спільним гаслом. Ми говорили про те, як Bonnier News і наші газети Expressen, Dagens Nyheter, Dagens industri, понад 40 місцевих видань, а також усі партнери та засновники Українського медіафонду можуть більше підтримувати журналістів на війні. Як відомо, медіафонд «Україна» заснований «Gazeta Wyborcza Foundation», «Bonnier News» та газетними асоціаціями «Tidningsutgivarn»a (Швеція), «Danske Medier» (Данія), «MBL» (Норвегія) та «Medialitto» (Фінляндія). Наша мета – продовжувати надавати допомогу українським журналістам».
Інформаційна служба НСЖУ
