Івано-Франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ на завершення календарного року традиційно провів онлайн-зустріч із журналістами з підшефних областей – Чернігівської, Херсонської та Волинської. До розмови також долучилися прикарпатські медійники. Віртуальний захід став не просто підсумком 2025 року, а глибокою і відвертою розмовою про втрати, виклики, виживання, професійну гідність та майбутнє української журналістики в умовах повномасштабної війни.
Координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності, секретариня НСЖУ, заслужена журналістка України Вікторія Плахта наголосила на важливості роботи мережі Центрів в Україні загалом та Івано-Франківського ЦЖС зокрема.
«Івано-Франківський Центр журналістської солідарності в умовах війни став точкою опори для українських медійників – місцем, де журналісти отримують допомогу, підтримку, захист і відчуття єдності. Наша робота допомагає не лише зберігати професійну спроможність колег у надзвичайно складних умовах, а й зміцнювати всю журналістську спільноту як важливу складову інформаційної безпеки нашої країни. Солідарність, взаємодопомога та відповідальність за слово сьогодні є не менш важливою зброєю, ніж будь-які інші ресурси», – зазначила Вікторія Плахта.

Учасники онлайн-зустрічі, передусім, обговорили, яким був 2025 рік для медіа, з якими проблемами стикалися редакції та журналісти, а також окреслили пріоритети на прийдешній рік.
2025-ий: рік втрат і випробувань
Зокрема, для прикордонних регіонів 2025 рік став надзвичайно важким, зазначила відповідальний секретар Чернігівської обласної організації НСЖУ Ольга Чернякова.
«Рік був дуже важкий і сумний. Ми втратили трьох колег: журналіста телеканалу «Новий Чернігів» Богдана Заяця, оператора чернігівського телеканалу «Дитинець», бійця 3-ї окремої штурмової бригади Олександра Урванцева та військовослужбовця, звукорежисера Суспільне. Чернігів Дмитра Горнова. Але журналісти навчилися працювати в умовах постійних тривог, обстрілів і блекаутів», – зазначила вона.
Водночас, за словами Ольги Чернякової, складною залишається ситуація для друкованих видань прикордоння: Корюківки, Новгород-Сіверського, Семенівки, Городні. Все ж, попри постійні обстріли, редакції працюють, газети виходять.
Під час онлайн-зустрічі представниця Нацради України з питань телебачення і радіомовлення у Чернігівській області Ірина Сенченко наголосила, що чернігівські медійники працюють у надлюдських умовах.
«На Чернігівщині тривога триває цілодобово. Сьогодні, приміром, цілий день бомблять Новгород-Сіверський, але медійники працюють. Газета виходить, її розносять. Це надзвичайно важко – без світла, під обстрілами, але вони тримаються. Попри все, регіональний медіапростір зберігається: на Чернігівщині працює, зокрема, понад шістдесят редакцій місцевих друкованих видань», – зазначила Ірина Сенченко.
Не менш складною є ситуація на Херсонщині. Про це розповіла херсонська журналістка Валентина Пестушко. Вона зауважила, що з погіршенням безпекової ситуації зросли й вимоги до захисту журналістів.
«У другій половині року безпекова ситуація значно погіршилась. Якщо два-три роки тому ми говорили про бронежилети, шоломи, аптечки й у цьому мене дуже підтримав Івано-Франківський Центр журналістської солідарності, і ці речі дотепер є необхідним елементом захисту, то зараз медійники у своїй роботі стикнулися з тим, що спектр необхідного для забезпечення безпеки життя журналістів розширюється. Зараз потрібні детектори дронів – без них у Херсоні навіть таксі не їздить», – наголосила медійниця.
Для волинських медіа, особливо друкованих, 2025-ий також був нелегким. Журналістка Людмила Приймачук зауважила, що більшість редакцій тримаються завдяки пошуку додаткових джерел доходів й особистій гнучкості медійників.
Певні проблеми є і в роботі локальних друкованих видань Івано-Франківщини. Як зауважила Вікторія Плахта, обласна влада не надає жодної підтримки роботі місцевих районок, призупинено дію обласної програми розвитку друкованих медіа «Мала преса».
«На відміну від Чернігівської області, де фінансується програма «Мала преса», виділяються кошти з обласного та міського бюджетів на підтримку місцевих газет, ми, на жаль, не можемо говорити про таку допомогу з боку обласної влади Івано-Франківщини для прикарпатських друкованих медіа. Як наслідок, наші місцеві газети припиняють своє існування. Зокрема, з наступного року не вийде у світ ще одне друковане видання – городенківський «Край»», – розповіла Вікторія Плахта.
Освіта і майбутнє професії
Під час зустрічі говорили й про підготовку майбутніх журналістів. Зокрема, йшлося про студентів релокованого Херсонського державного університету, який з початку повномасштабної війни базується в Івано-Франківську. Студенти-журналісти навчаються онлайн, частина з них перебуває в окупації або поблизу лінії зіткнення.
«Ми розуміємо, що підготовка професійних журналістів зараз у нас має багато перешкод. Саме тому ми налаштовані на співпрацю, зокрема, з Івано-Франківським Центром журналістської солідарності, щоби дати більше можливостей нашим здобувачам отримати практичні навички. Ми зацікавлені в спільних тренінгах, практичних заняттях й інших різноманітних формах роботи з метою максимального покращення підготовки майбутніх фахівців у галузі медіа», – зауважила Світлана Климович, завідувачка кафедри української і слов’янської філології та журналістики Херсонського державного університету.
«Підготувати повноцінного журналіста онлайн дуже складно. Тому для нас надзвичайно важливі практичні зустрічі, живе спілкування з медійниками, які могли би поділитися власним досвідом. Для нас досвід є пріоритетом, тому що це допомагає підготувати гідну журналістську зміну, яка допоможе нам тримати інформаційний фронт», – зазначив Андрій Соломахін, старший викладач профільної кафедри Херсонського державного університету.
«Ми, працюючі журналісти, розуміємо важливість нашої роботи, важливість того, щоб залишатися в професії. Дуже важливо, підтримую думку колег, звернути увагу на підростаюче покоління медійників. Потрібно вчити їх на своєму досвіді, надавати їм свою підтримку», – наголосила Валентина Пестушко.
Журналістська солідарність як відповідь на виклики війни
Учасники онлайн-зустрічі неодноразово наголошували, що без солідарності й конкретної допомоги вижити було б значно складніше.
«Уже четвертій рік поспіль ми відчуваємо тісну підтримку Івано-Франківського Центру журналістської солідарності. Різноманітна гуманітарна допомога, наші спільні онлайн-заходи, телемости, зрештою, й звичайні телефонні розмови підтверджують те, що ми єдині в реалізації своїх завдань і як журналісти, і як друзі в плані підтримки одне одного. Ви неодноразово відгукувалися на наші потреби, запити. Ми дуже вдячні вам, колеги. Думаю, що ми й надалі будемо дружні та солідарні», – сказала Ольга Чернякова на адресу працівників Івано-Франківського ЦЖС.
«Я дуже рада, що у нас є Івано-Франківський Центр журналістської солідарності, який, тим паче, акумулює журналістів навіть із Херсону. Ми завжди готові до співпраці, підтримуємо різні ініціативи і сподіваємося на подальшу дружбу та взаємодопомогу», – зазначила журналістка Валентина Пестушко.
«Дуже важливо, що в такі тяжкі часи ми єднаємося, знаходимо час одне для одного, допомагаємо одне одному. До речі, я з вами спілкуюся і ви мене бачите завдяки телефону, який свого часу мені придбали італійські волонтери за сприяння Вікторії Плахти, координаторки Івано-Франківського Центру журналістської солідарності», – наголосила волинська журналістка Людмила Приймачук.
«Наша міжнародна організація – Спільнота Святого Егідія – вже четвертій рік поспіль допомагає внутрішньо переміщеним особам. Також тісно співпрацюємо з Івано-Франківським Центром журналістської солідарності та допомагаємо родинам медійників», – сказав Іван Харук, координатор Спільноти святого Егідія в Івано-Франківську, журналіст телеканалу «Еспресо».
«Зараз такий період, що потрібно гуртуватися, допомагати одне одному. Разом легше долати будь-які труднощі. Впевнена, що саме завдяки своїй згуртованості та солідарності ми вистоїмо», – зазначила Ліліана Хомишин, голова Молодіжної ради Івано-Франківської обласної спілки НСЖУ, кореспондентка ВВС Україна в Івано-Франківській області.
«Поки ми тримаємося разом – ми залишаємося нездоланні», – наголосили учасники заходу.
На завершення онлайн-зустрічі журналісти намітили низку заходів у прийдешньому 2026 році. Зокрема, всі підтримали пропозицію проведення на Івано-Франківщині ретриту для медійників із підшефних Центрові областей.

Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Богдана Засідко, Івано-Франківський Центр журналістської солідарності






















Дискусія з цього приводу: