НСЖУ й надалі зосередить увагу на захисті свободи слова, безпеці журналістів, підтримці незалежних медіа, дотриманні професійних і етичних стандартів, а також всіляко сприятиме єднанню журналістської спільноти. Відбувся розширений Пленум Правління Національної спілки журналістів України, в роботі якого взяли активну участь секретарі НСЖУ, активісти Спілки (загалом – майже 60 журналістів з усіх регіонів). В ході роботи Пленуму підсумували події 2021 року і визначалися з пріоритетами наступного – 2022 року.
Розглянуто і ухвалено низку заяв і звернень, якими привертається увага спільноти до нинішніх нагальних проблем у розвитку української журналістики.
У Заяві з ініціативою про скликання у першому півріччі 2022 року спеціальних парламентських слухань «Стійкість місцевих ЗМІ як запорука свободи слова в Україні» наголошується: «Національна спілка журналістів України стривожена гострою економічною кризою в місцевих медіа, спричиненою пандемією COVID-19, відсутністю державної політики підтримки незалежності українських ЗМІ та бездіяльністю законодавців і урядовців в реалізації антикризових заходів у медійній галузі. НСЖУ пропонує невідкладно провести спеціальні парламентські слухання
за участі повноважних представників Верховної Ради України (Руслан Стефанчук), Кабінету Міністрів України (Денис Шмигаль), Офісу Президента України, Національної спілки журналістів України».
Беззаперечно підтримали учасники Пленуму Заклик до журналістів щодо посилення інформаційної підтримки наших захисників і захисниць та підвищення стійкості проти ворожої пропаганди.
Заклик до журналістської солідарності зібрав воєдино думки і тривоги колег з усіх регіонів нашої держави. Звучить стурбованість намаганнями окремих політиків і активістів розсварити українських журналістів між собою. А відтак – послабити українську журналістику в цілому.
«Тож давайте не чіпляти один на одного ярлики, а спільно захищати професію. Закликаємо не вестисть на маніпулятивні заклики «шукати ворогів», не поширювати в соцмережах «мову ворожнечі», не підставляти підніжки колегам, які мають іншу точку зору. Давайте шукати, знаходити, бачити і використовувати те, що нас об’єднує, а не те, що роз’єднує.
Журналісти – важливі!» – лейтмотив цього документа-заклику.
***
Яким був рік, що минає.
Про діяльність Спілки в 2021 році доповідав голова НСЖУ Сергій ТОМІЛЕНКО. При цьому він підкреслює, що річний звіт базується на матеріалах усіх обласних організацій НСЖУ, напрацьований спільними зусиллями всього спілчанського активу.
Найперше – це боротьба за безпеку журналістів. Продовжено співпрацю з Міністерством внутрішніх справ України і Національною поліцією. Майданчиками обговорень гострих питань перешкоджання професійній діяльності журналістів стали щорічні громадські слухання з питань захисту прав журналістів, боротьби з безкарністю та фізичною агресією щодо працівників ЗМІ, а також зустрічі керівництва правоохоронців з журналістами в Одеській, Дніпропетровській, Донецькій областях.
До обговорення проблеми долучалися представники міжнародних організацій, що працюють в Україні і з якими НСЖУ тісно співпрацює. Результати таких зустрічей – оперативне реагування правоохоронців на порушення прав і фізичні напади на журналістів, посилення публічного контролю за розслідуванням злочинів проти журналістів.
Відбулася зустріч голови НСЖУ Сергія Томіленка і першої секретаря НСЖУ Ліни Кущ з генеральним прокурором України Іриною Венедіктовою. Йшлося про активізацію робочих груп, де постійно заслуховуватиметься стан розслідування справ щодо перешкоджання в роботі журналістів. Ірина Венедіктова провела спеціальне заслуховування в Генеральній прокуратурі стану розслідування убивства черкаського журналіста Вадима Комарова.
«Але поки що це тільки процес. Ми чекаємо об’єктивного і справедливого покарання за злочини проти журналістів», – наголошує Сергій Томіленко.
Учасники Пленуму щиро привітали із відновленням справедливості – закриттям кримінального провадження за голослівними звинуваченнями про «підробку посвідчень» – голову Вінницької обласної організації НСЖУ Василя Паламарчука. Завдяки принциповості Василя Паламарчука і згуртованості активу всієї Спілки вдалося зупинити тиск правоохоронців на обласні організації, які прагнули отримати доступ до персональних даних сотень журналістів.
В рамках пріоритету захисту свободи слова в Україні в НСЖУ об’єднуються зусилля щодо опору резонансному законопрєкту «Про медіа». «Аргументи НСЖУ раціональні, напрацьовані громадою, але, на жаль, їх не бажають чути розробники в Міністерстві культури та інформаційної політики і в профільному комітеті Верховної Ради України», – вкотре наголошує голова НСЖУ.
Реальні проблеми на сьогодні – затяжна економічна криза і надзвичайно тривожна ситуація з відновленням тиражів локальних видань. Станом на третю декаду грудня, як зазначено на засіданні Правління, відновлено ледь 50 відсотків традиційних тиражів. У листопаді НСЖУ звернулася до уряду з пропозицією включити поштову передплату на українські друковані ЗМІ до переліку послуг, які можна оплатити коштом державної допомоги громадянам, щепленим проти COVID-19.
Протягом року вівся активний діалог з «Укрпоштою». Особливо гостро постали питання роботи пересувних поштових відділень, які в ряді областей почали запроваджувати саме в період передплатної кампанії.
***
Доповнила Звіт перша секретар НСЖУ Ліна КУЩ, яка детально проаналізувала стан справ із захисту трудових прав журналістів і трудових колективів. Говорила вона також про розробку антикризової програми та її просування.
Ще в 2020 році, коли починалася криза в умовах пандемії, НСЖУ провела опитування серед редакторів і журналістів місцевих медіа про вплив на медіа ситуації з коронавірусом. Метою дослідження було надання конкретних висновків і рекомендацій законодавцям, органам виконавчої влади, національному регулятору, органам влади на місцях для належного реагування на проблеми журналістських колективів.
«У 2021 році НСЖУ розробила оновлену Антикризову програму підтримки українських медіа, яка дає можливість розділити проблеми на окремі напрями, за якими ми стали працювати», – інформує Ліна Кущ.
Найбільші вимоги Програми – створити в Україні Фонд підтримки регіональних медіа за зразком аналогічних фондів у європейських країнах, розробити урядову програму підтримки й розвитку місцевих медіа та передбачити щорічне бюджетне фінансування для забезпечення економічної незалежності ЗМІ, внесення змін до законодавства, спрямованих на підтримку вітчизняних ЗМІ. Йдеться і про підтримку ЗМІ на Донбасі та в інших прикордонних областях.
На жаль, поки що кроків назустріч з боку профільного міністерства не спостерігається. Але тим наполегливіше налагоджується співпраця з народними депутатами і урядовцями, що буде продовжена і наступного року. А для досягнення позитивного результату в роботу мають включатися в роботу всі наші колеги, – упевнена Ліна Кущ.
***
Пріоритети в діяльності НСЖУ в 2022 році.
«Журналісти – важливі! НСЖУ й надалі зосередить увагу на обороні демократії в інформаційній сфері, підтримці незалежних медіа, дотриманні професійних і етичних стандартів, а також всіляко сприяє єднанню журналістської спільноти в захисті законних прав ЗМІ», – інформує перша секретар НСЖУ Ліна КУЩ.
В 2022 році українська журналістика й далі прогнозовано перебуватиме під впливом таких факторів, як пандемія, збройна агресія Російської Федерації, економічна криза, обмеженість державної підтримки незалежних медіа.
Вже не перший рік ведеться інформаційна війна проти Спілки. Її мета – розколоти найпотужнішу журналістську організацію України і створити альтернативну структуру. Протистояти викликам допоможуть Спілці згуртованість, тверда позиція в захисті професії та здатність ефективно працювати в нових умовах.
Отже,визначено такі пріоритети діяльності Спілки в 2022 році:
• Захист свободи слова й незалежності медіа в умовах суспільно-політичних реформ.
• Безпечна робота журналістів, допомога колегам у біді.
• Боротьба з фейками, деструктивною пропагандою, іншими порушеннями професійних та етичних стандартів.
• Удосконалення медійного законодавства з урахуванням думки журналістської спільноти.
• Забезпечення економічної незалежності українських ЗМІ.
• Захист трудових і соціальних прав журналістів.
• Підтримка творчих ініціатив колег, подання найкращих доробків на конкурси й премії.
• Створення широких можливостей для здобуття нових знань і вдосконалення навичок.
• Залучення до лав Спілки творчої молоді, зокрема й громадських журналістів, працівників цифрових ЗМІ.
• Розвиток партнерських зв’язків, сучасних форм комунікації між членами Спілки.
• Популяризація діяльності організації.
***
Звіт про діяльність НСЖУ в 2021 році та пріоритетні напрями роботи Спілки в 2022 році членами Правління схвалено одноголосно.
***
Зацікавлено сприйняли члени Правління й секретарі Спілки інформацію
про реалізацію просвітницької ініціативи НСЖУ «У фокусі – Крим». Доповідав про ці заходи секретар НСЖУ – відомий кримський журналіст Микола СЕМЕНА.
Він наголошує на необхідності ширше висвітлювати кримську тематику в українських ЗМІ. На допомогу журналістам у цьому плані проведено десять навчальних вебінарів «У фокусі – Крим», у яких узяли участь більше 1400 осіб, 26 кафедр та факультетів журналістики інститутів і університетів з усіх регіонів України.
В організації вебінарів активну участь поряд з Сергієм Томіленком і Ліною Кущ узяли голови обласних організацій НСЖУ. А серед спікерів поряд з українськими журналістами, урядовцями, громадськими діячами, громадянськими журналістами, які живуть і працюють у Криму, виступив генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Ґутьєррес. Були проведені заходи солідарності з ув’язненими російськими силовиками кримськими громадянськими журналістами і Владиславом Єсипенком.
Завершальним акордом стане фотовиставка в стінах НСЖУ, присвячена життю і діяльності громадянських журналістів. «Це буде ще одним актом нашої солідарності», – каже Микола Семена.
***
Актуальне на сьогодні питання – посилення вимог до прийому нових членів Спілки. Про виконання рішень Правління і Секретаріату щодо поліпшення обліку та посилення контролю за бланками членських квитків і прес-карт доповів заступник голови Ревізійної комісії НСЖУ Йосип Бурчо.
«Останнім часом усі ми стали свідками «наїздів» на Національну спілку журналістів України, – зазначає Йосип Бурчо. – Одна з причин таких атак – це питання членства в НСЖУ і місця Спілки в журналістському процесі».
Заступник голови Ревізійної комісії каже, що досі Правління і Секретаріат розглядали проблеми з прийомом до Спілки тільки тоді, коли виникають певні проблеми. При цьому відзначає, що позиція і Правління, і Секретаріату завжди була зваженою і чіткою, зрозумілою і принциповою. Це й допомогло швидко виправляти неприємні ситуації, що подеколи виникали.
На думку Йосипа Бурчо, треба ввести в Статут НСЖУ норму, що передбачатиме заборону приймати до лав Спілки осіб, які посідають керівні посади і вимогу для членів Спілки припиняти членство на час роботи на керівних посадах. Також важливим кроком він вважає ухвалення рекомендацій для обласних і регіональних організацій НСЖУ «Про посилення вимог у організації прийому до Спілки».
При цьому голова НСЖУ Сергій Томіленко застерігає: до внесення змін до Статуту треба підходити обережно, щоб не викликати зайвих політичних проблем, не збурювати нездорові сили.
На завершення доповіді Йосип Бурчо пропонує здійснити в Спілці наступні кроки.
Обласні організації мають провести аудит обліку членів НСЖУ і розглянути ці питання на обласних конференціях. Особи, які втратили зв’язок з НСЖУ, мають бути позбавлені членства в організації, як і передбачено Статутом.
Треба посилити контроль за станом сплати внесків.
Первинні та обласні організації повинні звітувати про прийом нових членів НСЖУ і обнародувати цю інформацію в ЗМІ та на сайтах чи цифрових платформах обласних організацій НСЖУ.
Голова Ревізійної комісії НСЖУ – відповідальна секретар Київської організації журналістів Алла Малієнко підтримує всі тези, висловлені в доповіді Йосипа Бурчо. Водночас вона повідомила, що зараз до Київської організації вступають молоді журналісти, трапляється, що приходять навіть цілим колективом.
«Усі вони розуміють, що ніяких особливих пільг Спілка не пропонує. Але ми повинні зробити все можливе, щоб вони відчували увагу до себе, підтримку, мали можливість брати участь у творчих конкурсах», – резюмує Алла Малієнко.
***
Обговорили на розширеному засіданні Правління і питання «Про хід підготовки до проведення звітно-виборчих конференцій обласних/регіональних організацій та З’їзду Національної спілки журналістів України».
Ряд обласних організацій уже визначилися з датами проведення звітно-виборних конференцій.
Кваліфіковані юристи надають допомогу обласним організаціям у питаннях належного проведення конференцій та оформлення документів для органів реєстрації
***
Свою думку щодо ситуації в українській журналістиці, щодо Заяв і Закликів НСЖУ, ухвалених на Пленумі, висловили учасники онлайн-засідання.
Голова Львівської обласної організації НСЖУ Ярослав Климович:
«Важко зрозуміти, як можна було в державі допустити катастрофу – тепер на всіх рівнях звучить занепокоєння долею реформованих друкованих видань.
На Львівщині, де завжди медіа нормально розвивалися, і все було, як то кажуть, добре, сьогодні багато видань закрилося. Обласна організація НСЖУ звернулася до депутатів Львівської обласної ради і до облдержадміністрації з тим, щоб організувати і провести конструктивний діалог між редакціями газет з очільниками об’єднаних територіальних громад.
Справа в тому, що всі кошти тепер сконцентровані саме в ОТГ. А там часто складається ситуація, коли кожний царьок хоче наслідувати олігархів і випускати свою газету, мати своє радіо і телебачення, хоча згідно із законом вони не мають права цього робити»,
Секретар НСЖУ Костянтин Григоренко:
«У Харківській області за останні два роки закрилися чотири реформовані газети і припинили вихід в ефір п’ять телерадіокомпаній. У 2021 році у зв’язку зі зміною територіальної приналежності і власників закривається радіокомпанія в Балаклії.
Нині багато говоримо про те, що на розвиток локальних медіа негативно вплинули ковід і затяжна економічна криза. До цього додам, що на роботу реформованих видань вплинула децентралізація: на сьогодні деякі громади в Харківській області взагалі не мають жодного(!) місцевого засобу масової інформації – ні газет, ні радіо, ні телебачення».
Секретар НСЖУ Володимир Данилюк:
«Ситуація з медіа сьогодні дійсно дуже складна, що порятунок потопельників – справа рук самих потопельників. Про потопельників нам говорити ще рано, але ж кілька ударів нижче ватерлінії журналістика вже отримала. Зараз нам треба невідкладно і всім разом братися за ремонт пробоїн нашого спілчанського корабля, наповнювати наші двигуни енергією, гуртувати ефективну команду і добиватися результату.
Важливим кроком на цьому шляху стануть парламентські слухання з питань розвитку української журналістики, місцевих медіа».
Голова Київської організації журналістів Михайло Сорока:
«Ми не можемо ухилятися від спілкування і діалогів з владою. Великі сподівання покладаю на те, що парламентські слухання з проблем української журналістики таки відбудуться і наш голос буде почутий владою».
Голова Херсонської обласної організації НСЖУ Валерій Долина:
«Дуже болить ситуація з друкованими виданнями. На Херсонщині вже припинили вихід у світ три газети і тенденції дуже складні. Губернатори у нас міняються дуже часто: тільки домовимось про співпрацю з одним, як на його місце вже приходить інший. Тому підтримую всі намічені заходи на поліпшення ситуації, особливо – ініціювання парламентських слухань».
Секретар НСЖУ Віталій Голубєв:
«Заклик до журналістської солідарності звучить як заклик до єднання перед лицем внутрішніх і зовнішніх загроз, що супроводжують нашу діяльність, а не до пошуку ворогів і не до полювання на відьом, не до поширення мови ворожнечі. Як наймасовіша і найпотужніша за своїм складом та своєю історією журналістська організація України ми можемо і повинні виступати лідером думок, простягати руку співпраці всім, у кого болить душа за нашу журналістську професію».
Голова Кіровоградської обласної організації НСЖУ Петро Мельник:
«На жаль, 2021 рік закінчується для української преси не дуже радісно.
Побажання одне: щоб ми якомога оперативніше долучилися до вирішення проблем, що стосуються друкованих ЗМІ. У Кіровоградській області вже п’ять газет повідомили, що вирішили повертати зібрані кошти за передплату-2022, бо необхідного для випуску газети числа передплатників не набирається. Це дуже серйозно і навіть страшно. Редактори цих газет були найбільшими активістами в нашій обласній організації, а сьогодні змушені йти з професії, шукати іншої роботи».
Секретар НСЖУ Сергій Шевченко:
«У такий непростий час, який переживає вся Україна, заявити позицію про нашу підтримку українського війська, про те, що ми робимо для цього і що будемо робити, вважаю правильним. Отже Заява Правління НСЖУ про підтримку захисників і захисниць, а також їхніх рідних є дуже на часі».
Також Пленум правління НСЖУ схвалив кошторис Спілки журналістів на 2022 рік і затвердив Положення про 25-й Міжнародний конкурс шкільних медіа, брендовий спілчанський конкурс, яким опікується його засновник, секретар НСЖУ Гліб Головченко.
Всі рішення Пленум НСЖУ схвалив одноголосно. На сайті Спілки найближчим часом будуть опубліковані тексти Заяв та рішень, а також виступи учасників цього засідання активу найбільшої журналістської організації України.
