Кримчани, які перебувають в окупації, через свавілля російського владного режиму, нововведення в російські «закони», негідне ставлення до прав і свобод громадян, не є господарями самі собі. Їхні свобода і саме життя фактично присвоєні окупаційною владою.
Кричущим прикладом фальсифікованих судів став процес над заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу та громадянським журналістом Нариманом Джелялом та братами Ахтемовими, Асаном і Азізом, яких на трьох засудили до 45 років ув’язнення начебто за участь у підриві газопроводу – в події, якої взагалі не було, оскільки вона ніде не зареєстрована.
На днях низка правозахисних організацій України, зокрема КримSOS, Центр громадянських свобод, Центр прав людини ZMINA, Правозахисний центр «ДІЯ», Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Українська Гельсінська спілка з прав людини виступили з протестом щодо насильницької мобілізації громадян України до російської армії в окупованому Криму. Дійсно, за наявними даними, держава-агресор планує мобілізувати більше 300 тис. осіб, з яких 10 тис. – це мешканці окупованого Криму. Причому, Російська Федерація призиває кримчан на строкову службу до окупаційної армії з 2015 року, що є воєнним злочином відповідно до ст. 8 (2)(a)(v) Римського статуту Міжнародного кримінального суду. До початку повномасштабного вторгнення жертвами цього воєнного злочину стали понад 34 тис. кримчан. Більше того, РФ змусила чимало кримчан брати участь у бойових діях проти України, що є ще одним воєнним злочином відповідно до ст. 8 (2)(b)(xv) Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Частина з них же загинули.
Нинішня мобілізація кримчан суттєво збільшить кількість громадян України, які стануть жертвами воєнних злочинів. До того ж, масштаби мобілізації в окупованому Криму значно вищі, ніж у Росії. Так, окупанти мають намір мобілізувати кожного 200-го кримчанина, тоді як у Росії кожного 500-го росіянина. І насильницька мобілізація в окупованому Криму має відверто дискримінаційний характер, спрямований переважно проти кримських татар. Росія перед міжнародною аудиторією постійно заявляє, що нібито бореться з «нацизмом» та «фашизмом», однак на практиці у непропорційно великій кількості залучає представників неросійських народів до участі у бойових діях проти України. Корінний народ Кримського півострова і так зазнавав систематичних утисків та насильницьких депортацій у часи Російської імперії, СРСР та з моменту початку окупації Російською Федерацією в 2014 р. Зокрема, близько 80% кримських політв’язнів є кримськими татарами, а близько 75% свавільних обшуків в окупованому Криму припадають саме на представників корінного народу.
Правозахисники відзначають, що зухвале ігнорування Росією практично всіх норм міжнародного права свідчить, що зупинити насильницьку мобілізацію, дискримінацію кримських татар та масові порушення прав людини в окупованому Криму може лише найскоріша деокупація півострова за допомогою наявних дипломатичних, санкційних та правових заходів, у тому числі права на самооборону, зокрема, воєнну, що передбачено ст. 51 Статуту ООН. Зволікання з деокупацією Криму та інших територій України призведе лише до збільшення масштабів воєнних злочинів та кількості їхніх жертв.
У такій ситуації особливо складно доводиться громадянським журналістам. Оскільки в Криму залишились тільки представники окупаційних ЗМІ, а всі інші репресовано або ж вигнано з півострова, громадянські журналісти не можуть мовчати і, ризикуючи власною свободою та навіть життям, передають незалежним медіа інформацію про злочини окупаційного режиму. Вони власним прикладом доводять, наскільки важливі для суспільства журналісти, тим більше в воєнний час.
НСЖУ та міжнародні федерації журналістів дбають про долю громадянських журналістів та прагнуть їм допомогти. Так, Європейська Федерація Журналістів (ЄФЖ) оновила список журналістів, які перебувають в ув’язненні в країнах Європи. При цьому за пропозицією Національної спілки журналістів України акцентовано увагу на окупованому статусі Криму, у в’язницях якого наразі перебуває кілька журналістів, зокрема, фрілансер Радіо Свобода Владислав Єсипенко, якого вже осуджено і переправлено в Керченську колонію, та Олексій Бесарабов. Росія тримає за ґратами 14 громадянських журналістів. З оголошенням Росією повномасштабної війни проти України в окупованих регіонах України, а особливо в Криму, безпрецедентно посилилися репресії. Список політв’язнів, в тому числі журналістів, тільки зростає.
У Криму зараз ув’язнені громадянська журналістка Ірина Данилович, був репресований громадянський журналіст, представник ініціативи «Кримська солідарність» Вілен Тємєрьянов. Якщо наразі зафіксовано, що в Криму зазнавали політично умотивованих кримінальних переслідувань 140 людей, то журналісти становлять десяту частину всіх репресованих. Причому випробувані в Криму звірства, воєнні злочини, злочини проти людяності росіяни наразі в ще більших масштабах чинять уже на територіях окупованих районів Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей. Нові злочини відкриваються у звільнених районах Харківської області, де постійно знаходять рашистські катівні та місця тортур. Багато місцевих журналістів, які потрапили в списки розшукуваних окупаційними адміністраціями, змушені емігрувати або ж переховуватись.
У Європі сьогодні лідерами за кількістю ув’язнених є Білорусь (32 представники медіа) та Росія (22 представники медіа). За поданням Національної спілки журналістів України, уперше до європейського списку занесені заарештовані кримськотатарські громадянські журналісти – 10 осіб – та Владислав Єсипенко. За інформацією НСЖУ і правозахисників із руху «Кримська солідарність», 8 кримських громадянських журналістів наразі перебувають у місцях позбавлення волі на території саме Російської Федерації – у Ростові-на-Дону та Ростовській області (Марлен Асанов, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв, Сейран Салієв, Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов). Двоє громадянських журналістів і Владислав Єсипенко перебувають у в’язницях окупованого Криму (Асан Ахтемов та Амет Сулейманов, який за станом здоров’я перебуває під домашнім арештом).
Як наголошує голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко, «громадянські журналісти – це звичайні люди, які прийшли в медіа-сферу не з цікавості та захоплення цифровими гаджетами, а з бажанням боротися з несправедливістю». Для посилення ролі громадянських журналістів та покращення висвітлення українськими ЗМІ життя в окупованому Криму, Національна спілка журналістів України нещодавно здійснила освітній проєкт «У фокусі – Крим», що складався з десяти навчальних онлайн-вебінарів з відомими журналістами, правозахисниками, експертами з реалій життя та діяльності ЗМІ на півострові. У ньому взяли участь понад 1400 осіб – представники національних та регіональних ЗМІ, студенти та викладачі 26 факультетів журналістики. За підсумками онлайн-курсу його учасники отримали рекомендації та матеріали, які зможуть використовувати у власних доробках по Криму.
«Ми маємо об’єднати зусилля та посилити присутність теми тимчасово окупованого Криму в інформаційному просторі», – стверджує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
«Неможливо пояснити мої почуття, коли НСЖУ надіслала слова підтримки від понад 400 журналістів та студентів з усієї України. Я показувала та читала їх родичам арештантів – громадянських журналістів і навіть адвокатам. Тепер їм важливо знати, що їхній біль відлунює в серцях інших людей. Що за них борються не лише близькі родичі, а й зовсім незнайомі люди. Курс НСЖУ для журналістів більш ніж затребуваний. Нам потрібні нові сили. Не можна допустити, щоб над нашим півостровом впала залізна завіса, а репресії над людьми в цій темряві ще більше посилилися», – каже правозахисниця та журналістка з Криму Лутфіє Зудієва.
Правозахисники та НСЖУ закликають Офіс Верховного комісара ООН з прав людини, Незалежну міжнародну комісію ООН з розслідування порушень в Україні, Спеціального доповідача ООН з питань меншин, Спеціального доповідача ООН з питань корінних народів, Постійний форум ООН з питань корінних народів, Комісара Ради Європи з прав людини, Комітет ПАРЄ з правових питань і прав людини, Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації в межах своїх мандатів рішуче засудити всі види насилля окупантів в Криму, насильницьку мобілізацію громадян України; продовжувати здійснювати моніторинг та документування порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності в окупованому Криму і включати їх у регулярні звіти про ситуацію з правами людини в Україні.
НСЖУ також закликає міжнародні правові організації довести розслідування воєнних злочинів в Україні до створення міжнародних судів для засудження всіх, хто незаконно переслідував професійних і громадянських журналістів, хто боровся зі свободою слова та свободою медіа, намагався зробити суспільство сліпим, глухим і німим. Це тяжкий злочин проти людяності, а тому журналісти вкрай важливі, особливо воєнний час.
Інформаційна служба НСЖУ
