19 грудня 2019 року в Києві відбулося розширене засіданні Правління Національної спілки журналістів України. У ньому взяли участь керівники регіональних та національних медіа, голови обласних організацій Спілки журналістів, медіаексперти, члени Секретаріату та Ревізійної комісії НСЖУ.
Почалося засідання з вшанування хвилиною мовчання пам’яті голови Донецької обласної організації НСЖУ Миколи Токарського, який передчасно пішов з життя цього року, черкаського журналіста Вадима Комарова, який помер після жорстокого побиття влітку 2019 року і багаторічного активіста НСЖУ, співробітника Адміністрації Олександра Бухтатого, який помер після нападу у березні цього року.
Затим голова НСЖУ Сергій Томіленко повідомив, що головою Донецької спілчанської організації обрано редактора газети «Приазовский рабочий» Олену Калайтан . Куратором цієї організації залишається головний редактор газети «Донбасс» Олександр Бриж.
***
«Висловлюємо надію, що наші колеги повернуться до рідних домівок». Члени правління висловили солідарність з колегами, які переслідуються в анексованому Криму і на непідконтрольній Україні території Донбасу.
З тривогою за долю журналіста Миколи Семени, якому окупаційна влада не дозволяє працювати і не дозволяє виїхати на материкову Україну для лікуваня, а також за долі кримсько-татарських громадянських журналістів, ув’язнених в російських тюрмах, обговорювали члени Правління текст Зверненнь до уряду України, міжнародних організацій із закликом припинити переслідування кримсько-татарських журналістів і звільнити полонених на Донбасі журналіста Станіслава Асєєва і блогера Олега Галазюка.
Тут же продемонстровано фільм, де розповідається про підтримку колегами з усіх областей України донецького журналіста Станіслава Асєєва, який за свою професійну діяльність уже третій рік перебуває в полоні днр-вців.
– Ми вітаємо звільнення кореспондента Укрінформу Романа Сущенка, який повернувся до України в результаті обміну полоненими між Україною та Росією у вересні 2019 року, але закликаємо не забувати про інших колег, які перебувають в неволі. Висловлюємо надію, що в результаті домовленостей між президентами України і Росії про взаємний обмін полоненими наші колеги повернуться до рідних домівок, – наголосив Сергій Томіленко, підтримуваний іншими членами Правління.
***
На Заході омбудсмен захищає. В Україні він може стати цензором від держави. Обговорено і дано оцінку проектам нових законів про медіа.
Концепція проекту, представленого народним депутатом від «Слуги народу», екс-головою 1+1 Олександром Ткаченком, покликана оновити застаріле чинне законодавство, що регулює роботу традиційних ЗМІ, бродкаст-сервісів, медіаплатформ і провайдерів, і встановити формат їх роботи відповідно до норм законодавства Європейського Союзу, а також відповісти на виклики, з якими стикнулася українська держава після початку російської воєнної агресії.
Цей законопроект, за словами Сергія Томіленка, викликає дискусії, але поки вони можуть тривати у робочому режимі. А от медіаініціативи міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського, було наголошено, загрожують свободі слова в Україні і послаблюють ЗМІ. Про це вже заявили медіаексперти, застерігає від обмежень свободи вираження поглядів і свободи ЗМІ в Україні Моніторингова місія ООН з прав людини.
Детально про це проінформував присутніх Сергій Томіленко, який сказав:
– Міністр культури, молоді і спорту охоче роздає інтерв’ю та робить презентації своїх ідей, однак уникає відкритої дискусії зі Спілкою – найбільшим професійним об’єднанням журналістів України.
Нині оприлюднено лише слайди законопроекту. Вони містять багато небезпечних для свободи слова ідей, близьких до методів контролю за медіа в авторитарних державах. Серед них — кримінальна відповідальність для журналістів за дезінформацію, запровадження так званого «омбудсмена з інформації», а фактично – цензора від держави, та інші. Під прицілом опиняються насамперед журналісти-розслідувачі, а також «незручні» для влади ЗМІ.
Міністр культури проголосив, що держава займатиметься питанням дотримання «стандартів новин», а також підтримуватиме діяльність певної журналістської «саморегулюючої» організації, яка визначатиме, кому в країні надавати журналістський статус. Ми розглядаємо це як спробу запровадити ліцензування професії журналіста і як прямий тиск держави на представників медіа.
Є небезпека, що міністр Бородянський разом із народними депутатами без широкого обговорення та критичного осмислення запропонованих новацій в «турборежимі» може провести небезпечний законопроект в Раді.
І на завершення було наголошено:
– Сподіваємось, що народні депутати і урядовці візьмуть до уваги підписану напередодні виборів Президентом України Володимиром Зеленським Декларацію на захист свободи слова, де зазначається: «…поважати існуючі закони у сфері свободи слова, а законодавчі новації мають бути погоджені з журналістською спільнотою і медіа в ході проведення широких консультацій». Найголовніше на сьогодні – необхідність дотримання в Україні свободи слова, неможливість її згортання навіть під приводом боротьби з російською агресією чи фейками.
Свій протест проти ініціатив жорсткого регулювання журналістської діяльності члени керівного органу НСЖУ висловили своїми голосами «за». Двоє членів Правління утрималися.
***
Про рік, що минає і рік прийдешній. Члени Правління схвалили роботу НСЖУ в 2019 році, обговорили плани на наступний рік.
Підсумки-2019
Серед важливих досягнень року, що завершується, названо парламентські слухання з питань безпеки журналістів, які протягом двох останніх років ініціювала Спілка і які нарешті відбулися. За матеріалами слухань уже зареєстровано проект Постанови Верховної Ради України про рекомендації з питань безпеки журналістів, де враховано більшість ключових пропозицій НСЖУ.
Ще про один крок на захист журналістів поінформував Сергій Томіленко, який сказав:
– Про прогрес говоритимемо тоді, коли матимемо відчутний результат у розслідуваннях злочинів проти журналістів, їх попередженні. Проте вже сьогодні можна сказати, що рівень відповідальності за перешкоджання журналістській діяльності піднято на рівень заступника міністра МВС. За дорученням міністра МВС України відповідальними за реагування на протиправні дії проти журналістів і комунікацію з НСЖУ визначено заступника міністра Антона Геращенка і керівника Національної поліції України.
Показовим реагуванням стало те, що вже через 15 хвилин після отримання від НСЖУ інформації про підпал будинку редакції газети у Самборі на Львівщині було отримано повідомлення від Антона Геращенка про те, що дано доручення місцевим правоохоронцям на ретельне розслідування цього злочину.
Помітною подією 2019 року стали дві Всеукраїнські наради редакторів, де намагалися знайти порозуміння з Укрпоштою. Але діалогу не вийшло. На всі зауваження колективів редакцій стосовно необґрунтованих підвищень тарифів на доставку, що веде до знищення друкованих ЗМІ, менеджери Укрпошти подають фейкову статистику тиражів. Видана тиражем 520 тисяч примірників газетка «Передплата» вартістю 17 копійок та ще кілька таких же «сестер-метеликів» звела нанівець чесну статистику падіння тиражів друкованих ЗМІ в Україні.
На жаль, зазначалося на розширеному засіданні Правління, політика Укрпошти і її керівника Ігоря Смілянського не засуджена і в новому уряді.
На розширеному засіданні Правління зазначено також, що випробуванням на дотримання високих професійних стандартів для всіх нас стали президентські та парламентські вибори. Ініційовану НСЖУ Декларацію на захист свободи слова підтримали більшість кандидатів на пост Президента, кандидати на виборах до парламенту. З іншого боку, журналісти відмовилися від публікацій «чорнухи» і джинси.
Знаковим стало і відзначення 60-річчя Національної спілки журналістів України. Цікавими заходами і зустрічами відзначили ювілей НСЖУ і в обласних організаціях Спілки.
До всього, наголосив у своєму виступі голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, досягненням 2019 року варто вважати те, що НСЖУ вперше в історії увійшла до виконкому Європейської федерації журналістів, до складу якого обрано голову НСЖУ Сергія Томіленка. Раніше в його складі були представники тільки таких країн, як Німеччина, Франція, інших країн Заходу, а тепер до них прилучився єдиний представник від країн східної Європи, і це – голова нашої Національної спілки журналістів України.
Пріоритети-2020
Про пріоритети в роботі Спілки на наступний рік говорила перший секретар НСЖУ Ліна Кущ. З озвученої інформації витікає, що в 2020 році діяльність НСЖУ буде підпорядкована реалізації її місії як головного захисника свободи слова і прав журналістів в Україні. Також Спілка має продовжити модернізацію, посилити здатність швидко та адекватно реагувати на виклики, що стоять перед журналістською спільнотою.
Сказано, що залишається високим рівень фізичної агресії проти журналістів, спроби тиску та контролю боку влади, економічна залежність медіа. І це є одним з головних викликів.
Також, зазначає Ліна Кущ, серед викликів – цифрова революція в інформаційному просторі та криза традиційних ЗМІ, відсутність єдності в журналістській спільноті, все ще низький рівень дотримання журналістських стандартів.
– Наступного року в Україні відбудуться місцеві вибори. І не хотілося б, щоб журналісти були втягнуті в протистояння між політиками як на регіональному, так і на всеукраїнському рівні, – наголошує перша секретар НСЖУ.
Говорила й про те, що нині Міжнародна федерація журналістів і Європейська федерація журналістів приділяють велику увагу роботі жінок-журналісток. Вони вважають, що жінки в журналістиці більше піддаються погрозам, на них здійснюється більший,ніж на чоловіків-журналістів, тиск.
Є такі приклади і в Україні. Про це Ліна Кущ сказала так:
– НСЖУ має приклад, коли журналістка однієї з газет отримувала погрози від голови районної ради, і Спілка стала на захист цієї журналістки. І біда, що такі приклади не поодинокі, а більшість колежанок, які отримали погрози через інтернет, по телефону, заявили, що вони відмовляються від висвітлення чутливих і гарячих тем. Отже, у нас є така проблема, і я пропоную додати пункт про захист жінок-журналісток до наших пріоритетів у роботі на наступний рік.
Пропозицію було прийнято.
***
Проблеми української преси. Як захистити місцеві видання?
Йшлося на розширеному засідання Правління НСЖУ і про стан української преси, про результати реформування. Цікаву інформацію озвучили у своїх виступах Костянтин Григоренко, Степан Курпіль, Олег Наливайко. У широкому обговоренні взяли участь і внесли цікаві, такі, що заслуговують на увагу пропозиції, представники обласних Спілок – члени Правління НСЖУ.
Нарівні з проблемами прозвучали приємні новини. Зокрема, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко повідомив, що мав розмову з послами кількох держав в Україні. Під час спілкування вони наголосили, що добре розуміють, наскільки важлива місцева преса і готові допомогти організувати навчання журналістів і редакторів українських місцевих видань з питань роботи в нових умовах.
***
«Молодіжка НСЖУ»: за і проти.
Бурхливе і зацікавлене обговорення відбулося навколо питання про можливе створення Міжрегіональної організації журналістів цифрових медіа НСЖУ.
Цифрові медіа – це нова сила інформаційного поля, що все активніше входить в наше життя. Яскравий приклад, який не раз наводився, – як партія «Слуга народу» саме завдяки цифровим медіа розгорнула потужну інформаційну кампанію, що привела її до перемоги на парламентських виборах.
Водночас НСЖУ не стала поки що в авангарді усіх цих змін. І про це сказав на засіданні Правління голова НСЖУ Сергій Томіленко. Зокрема він говорив про те, що на фоні недружніх ініціатив міністра Володимира Бородянського, на фоні заяв деяких громадських організацій ми прагнемо переймати досвід міжнародних і європейських організацій.
Він вкотре повторив:
– Всі бачать, наскільки змінився за останні роки інформаційний простір: з кожним роком зростає кількість цифрових інформаційних телеканалів. Як приклад – телеканал «Наш» за два роки виріс з нуля до 400 працівників, з яких до 200 людей – це співробітники цифрових медіа. І в світі таких реалій нам треба шукати варіанти залучення до Спілки журналістів цифрових і on line медіа, треба проводити велику роботу – говорити з молоддю, що працює в цифрових медіа, зацікавити її членством у НСЖУ.
А далі Сергій Томіленко зазначив, що може бути кілька шляхів такої роботи і наголосив, що всі ці дії не суперечать Статуту НСЖУ:
– По-перше, обласні організації мають узяти на себе зобов’язання активніше працювати над залученням до членства в НСЖУ працівників цифрових і on line медіа. Якщо потрібного результату не отримаємо, варто взяти досвід Європейської федерації журналістів і експериментально запровадити майданчик моделей залучення журналістів цифрових медіа, де працюють переважно молоді люди. Кращий досвід створення буде передано в обласні організації.
Як було сказано, це буде «Молодіжка НСЖУ» – молодіжне крило обласних журналістських спілок.
Ще один варіант – йти шляхом, аналогічним до того, як була відновлена Луганська обласна організація НСЖУ, – створити Міжрегіональну організацію журналістів цифрових медіа НСЖУ. При реєстрації в Міністерстві юстиції фактично йтиметься про те, що до 24 регіональних журналістських організацій приєднується 25-та – Міжрегіональна організація журналістів цифрових медіа з усіма правами і обов’ язками членів НСЖУ.
Члени правління зреагували активно: прагнули розібратися в питанні і аналізували, що мають обласні осередки на сьогодні.
Прозвучали повідомлення, що в Івано-Франківській, Львівській, Запорізькій, Полтавській, Київській, інших обласних організаціях уже не перший рік журналісти цифрових медіа на рівних з колегами друкованих і електронних ЗМІ стають членами НСЖУ. У Херсонській області журналісти цифрових ЗМІ взагалі об’єдналися в первинну організацію НСЖУ, що налічує вже понад сорок осіб. І не обов’язково серед них є молоді журналісти.
Крім того, в цифрових медіа з різних причин спостерігається велика плинність кадрів – хтось не витримує навантаження, хтось незадоволений оплатою, хтось починає вести свою сторінку або свій блог. Чи можна їх вважати журналістами і приймати до лав НСЖУ?
Як вестиметься прийом нових членів і як адаптуватиметься Міжрегіональна організація в обласних спілках? Чи не вийде так, що радіо і телебачення захочуть утворити свої структури за професійним принципом, і в результаті хороша ідея приведе до розколу Спілки?
Казали про те, що в Україні вже існують ряд журналістських асоціацій за професійною ознакою – наприклад, спортивних журналістів, парламентських журналістів тощо. Виникли побоювання, що, враховуючи темпи, якими розвиваються цифрові медіа і великі повноваження, надані цій організації, зрештою її члени захочуть відокремитись від НСЖУ.
Звучало і вже звичне, що молодь часто запитує: що корисного дає членство в Спілці?
Вислухавши всі запитання і доводи, Ліна Кущ розповіла, чим може приваблювати членство в Спілці, зазначила, що міжнародний досвід свідчить: головне – спілка стоїть на захисті своїх членів. Також Спілка організує для своїх членів професійне навчання. І найпростіше: часто «цифровики» не можуть взяти участь у важливих заходах, бо не мають журналістських посвідчень і не можуть потрапити на місце події, вести запис і відеозйомку, щоб інформувати про це широкий загал. А членство в Спілці вирішує і цю проблему.
– Нам треба йти в колективи цифрових медіа і роз’яснювати їхнім працівникам переваги членства в НСЖУ, мотивувати їх до вступу до найбільшого журналістського об’єднання в Україні – наголосила Ліна Кущ.
***
У підсумку на розширеному засіданні Правління НСЖУ було запропоновано два варіанти вирішення ситуації.
Перший варіант – ухвалення рішення зі створення Міжрегіональної організації журналістів цифрових медіа НСЖУ, яка має об’єднувати журналістів цифрових медіа, створювати механізми їх захисту.
Як другий варіант пропонується протягом першого кварталу наступного року промоніторити роботу обласних організацій НСЖУ щодо активізації залучення до Спілки працівників цифрових медіа. На основі звітів обласних організацій буде сформовано чітку картину: чи готова обласна організація до поповнення своїх лав журналістами провідних цифрових і on line медіа, а чи навпаки – зрушень на краще не сталося. Після такого моніторингу, можна буде вести відкриту дискусію, що ґрунтуватиметься на чітких фактах і цифрах.
Члени Правління проголосували за другий варіант: працювати в обласних спілках і повернутися до розгляду питання на засіданні Правління НСЖУ, що має відбутися в квітні 2020 року.
