Захист фізичної безпеки журналістів – особливо безпека тисяч медійниць, які стикаються з погрозами та переслідуваннями в Інтернеті – є одним із нагальних питань місії Терези Рібейро, Представниці ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. Про це пані Рібейро повідомила в одному зі своїх перших інтерв’ю для провідної європейської організації, що захищає свободу слова – European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF, штаб-квартира у Лейпцігу).
Португальська експертка із питань засобів масової інформації є новою Представницею ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. В інтерв’ю ECPMF пані Рібейро також розповідає про нові реалії в умовах COVID-19, підтримку людей, які стикаються з гендерними переслідуваннями, та відродження основної концепції свободи преси як ключової опори демократії.
ECPMF: Які ваші пріоритети щодо захисту безпеки журналістів, як з точки зору фізичної безпеки, так і в онлайн просторі?
Тереза Рібейро: Жоден напад чи жодна загроза проти будь-якого журналіста – неприпустимі. Нещодавно ми опублікували третє видання нашого Довідника, який якраз стосується безпеки всіх працівників засобів масової інформації у будь-яких ситуаціях. Як розпізнати фізичний напад на телевізійну групу під час демонстрації, брудну інтернет-кампанію проти журналістки, юридичні загрози видавцю газети чи затримання репортера, який критикує? Нам потрібні всі голоси, і вони нам потрібні зараз як ніколи. Тому я воліла би не розставляти пріоритети, а докладати всіх своїх зусиль для відновлення фундаментальної ідеї, як з урядами, так і громадськістю, що наявність вільних та плюралістичних ЗМІ є єдиним способом до процвітання наших демократичних суспільств.
ECPMF: Період Ваших повноважень збігається з глобальною пандемією COVID-19, яка в багатьох країнах наклала додаткові обмеження свободи преси. Які меседжі Ви подаєте урядам, журналістам та працівникам ЗМІ стосовно цих додаткових обмежень?
Тереза Рібейро: Пандемія COVID-19 спричинила великі труднощі на багатьох рівнях. Хвороба вразила мене особисто минулого року, і це був жахливий досвід. Я цілком розумію, що нам потрібно зробити все можливе, щоб захистити здоров’я кожного з нас. Однак у той же час я дуже стурбована, що ця криза посилила існуючі тенденції перешкоджання свободі слова. Наприклад, недовіра до ЗМІ, які публікують новини, що не відповідають «очікуванням» людей, значно зросла за останній рік. Водночас багато урядів використовували цю кризу, щоб здійснити своє бажання – значно скоротити критичні голоси. Отже, ми повинні бути дуже пильними, коли органи влади розробляють нові укази, і ми повинні пересвідчуватися, що такі надзвичайні заходи пропорційні та існує механізм їх скасування, якщо вони будуть не за законним призначенням.
ECPMF: Пандемія також дуже вплинули на заробітки журналістів. Як уряди та ЗМІ повинні реагувати на фінансові наслідки локдаунів?
Тереза Рібейро: Це ще одне дуже хвилююче питання. В усьому регіоні ОБСЄ ми спостерігали сильне економічне падіння у журналістиці. Відбувалися фінансові скорочення суспільних мовників та суттєве зменшення доходів від реклами, а витрати зростали. У той же час я рада зазначити, що було кілька дуже перспективних ініціатив щодо підтримки засобів масової інформації. Деякі держави надавали пресі екстрену фінансову допомогу та пряму державну допомогу; вони пропонували податкові пільги, зниження ПДВ або відшкодування/скасування плати за ліцензію на мовлення; деякі запроваджували прямі виплати журналістам та фінансові пакети фрілансерам, які не могли працювати під час кризи; тоді як інші підтримували суспільні мовників додатковим фінансуванням.
ECPMF: Завдяки нашому моніторинговому проекту Mapping Media Freedom ми знаємо, що жінки-журналістки та працівниці засобів масової інформації часто є об’єктом гендерних загроз, насильства та ворожнечі. Як ви будете вирішувати це питання під час своєї каденції?
Тереза Рібейро: Як ви знаєте, у нашому офісі вже кілька років діє спеціальний проект «Безпека жінок-журналісток в Інтернеті», який став важливою платформою для підвищення рівня обізнаності з цього питання. Я дуже пишаюся тим, що нещодавно ми презентували ґрунтовний Інформаційний довідник. Ця книга допомагає державам та недержавним організаціям у всьому регіоні ОБСЄ запроваджувати реальні кроки для вирішення проблеми, яка стосується всіх нас. У ньому представлені практики та приклади способів реалізації міжнародних стандартів та зобов’язань, а за допомогою 40 конкретних дій забезпечується системний підхід із залученням багатьох зацікавлених сторін, що є ключовими для створення безпечного та сприятливого медіа-середовища.
ECPMF: Як європейські громадські організації, що спеціалізуються на питаннях свободи медіа, можуть посилити вашу роботу щодо захисту прав людини в усьому регіоні?
Дозвольте мені розпочати з того, що я дуже сподіваюсь на плідну співпрацю. Зараз я проводжу перший раунд вступних зустрічей з державними та недержавними суб’єктами, намагаючись слухати та вчитися, а також побачити, де ми можемо посилити зусилля один одного, щоб переконатися, що свобода вираження поглядів може процвітати в нашому регіоні. Я вважаю важливим, щоб ми попереджали одне одного про ситуації, які негативно впливають на свободу ЗМІ, включаючи юридичні загрози та політичні рішення, а також про конкретні випадки, коли журналісту погрожують, залякують, затримують чи нападають. Мої двері завжди відчинені і я продовжуватиму звертатися до всіх членів спільноти, що захищає свободу слова.