Журналіст, медіатренер Академії української преси Андрій Юричко провів червневу серію занять у навчально-просвітницькому проєкті «Кроки до сталого розвитку». Цей проєкт на підтримку локальних медіа з прифронтових і деокупованих територій НСЖУ втілює в життя за підтримки уряду Японії і ЮНЕСКО.
Онлайн-заходи Андрія Юричка охоплювали тему «Розвиток цифрових платформ традиційних медіа».
На переконання медіаексперта, всупереч песимістичним прогнозам, перспектива збереження друкованої преси і друкованих книжок є, адже багатьом подобається читати саме паперові видання. Однак вижити за рахунок тільки «паперу» редакції не зможуть. Медіа, в тому числі локальні, мусять шукати різні підходи до аудиторії, зокрема й цифрові. Економічно це цілком виправдано, адже молодь готова платити за цифрові послуги в інтернеті: вона оплачує використання місця на гугл-диску, платить за ай-клауд, за ютуб-преміум, за нетфлікс та інші сервіси. Головне, щоб ціна не була зависокою.
Тож медіа, залишаючи друковану складову, можуть розширити свою діяльність за рахунок веб-сайтів, соціальних мереж, відео, аудіоподкастів тощо. Приміром, економічно вигідно за 3-4 тижні після виходу інтерв’ю на паперовому носії викласти його відеоваріант у ютуб, щоб підтримати й збільшити інтерес до теми і до видання.
– Цифровізація друкованих медіа в Україні – це суттєва проблема. Складнощі пов’язані з тим, що відсутні належна техніка, немає розроблених технологій і спеціалістів, які можуть забезпечувати цей процес, – сказав Андрій Юричко в коментарі НСЖУ. – Десь половина учасників проєкту усвідомлюють важливість цифровізації й намагаються цифровізувати певні елементи своєї діяльності: мають свій веб-сайт, фейсбук-сторінку, дехто навіть пробував запускати телеграм-канали, щоб максимально поширювати свій контент. Але для другої половини учасників війна стала тим елементом, який фактично знищив роботу редакції, й вони зупинилися не на друкованій пресі, а саме на цифровій передачі інформації. На наших зустрічах ми говоримо про те, що цифровізація – це не тільки вихід в інтернет, а й осучаснення редакційних процесів, створення в цифровому форматі доступних аудиторії архівів. Також обговорюємо монетизацію інформаційних продуктів.
У зв’язку з проблемами роботи «Укрпошти» дехто із учасників навчання відновив електронну розсилку газети передплатникам у pdf-форматі. Інші учасники висловили певні побоювання щодо застосування pdf-розсилання. Ці побоювання Андрій Юричко намагався усунути.
Обговорювали також питання цифрової безпеки – захисту веб-сайтів від хакерських та DDoS-атак.
– Для мене було відкриттям, що регіональні редакції не використовують багато можливостей, які відкривають перед ними сучасні технології, – зазначив медіатренер. – Це тому, що до війни багато редакцій друкованих медіа не замислювалися про створення своїх цифрових форматів. На жаль, це зіграло злий жарт під час війни – на прифронтових та тимчасово окупованих територіях, де вихід друкованої газети став неможливий, вони швидко втратили свою аудиторію. Також, на жаль, втратили свої архіви…
Під час реалізації проєкту «Кроки до сталого розвитку» в Андрія Юричка виникла ідея створення певного хабу, який надавав би регіональним виданням технічну підтримку, адже редакція часто не має можливості утримувати спеціаліста, який міг би підтримувати сайт.
Разом із тим, як наголосив Андрій Юричко, практика показує, що загальні підходи до цифровізації місцевих медіа не завжди спрацьовують у конкретних випадках. Тож важливою є багатоваріантність таких підходів.
На думку головного редактора видання з Київщини «Зоря Приірпіння» Олександра Наказненка, заняття з Андрієм Юричком – надзвичайно корисні й насичені.
– Загальне враження – що ментор цієї зустрічі добре орієнтується в темі проблематики цифрових платформ та можливостей їхнього використання друкованими виданнями. А головне, що він зміг свої знання і практичні навички доступно пояснити учасникам зум-конференції. Наше видання неодмінно візьме в роботу багато чого з почутого на цій онлайн-платформі, організованій НСЖУ, – зазначає Олександр Наказненко.
Поділяє його думку й головний редактор газети «Перемога» (Краснопілля Сумської області) Олександр Моцний.
– Я скинув Андрієві Юричку посилання на наш сайт «Новини Краснопільщини», і він одразу зробив його аналіз, указав на наші плюси, підказав, що треба виправити, – розповів Олександр Моцний. – Також було корисним спілкування про використання соціальних мереж. Ми розібрали такі тонкощі, як використання фейсбук-сторінок і фейсбук-груп друкованого видання. Цікавою була порада публікувати в інтернеті найкращі матеріали з паперової газети. Деякими порадами Андрія Юричка я вже скористався.
Головній редакторці «Вісника Куп’янщини» (Харківська область) Ользі Полтавець сподобалися рекомендації щодо проведення інтерв’ю на різних цифрових майданчиках.
– Ми ніколи не думали, що можемо опинитися в такій ситуації, коли доведеться розпочинати все з початку. Приміщення нашої редакції в Куп’янську серйозно постраждало від окупантів, колаборантів та мародерів. Ми залишилися без техніки, архівів… Я думала, що в журналістську професію більше не повернуся. Але тепер розумію, що життя триває, і продовжувати свою справу потрібно, – каже Ольга Полтавець. – Знайшлися люди, які допомогли налаштувати новий сайт, відшукати грантову допомогу. Тому з’явилася надія.
За словами головної редакторки «Путивльських відомостей» (Сумська область) Тетяни Каушан, хоча зараз усі думки її редакції – про виживання, рекомендації Андрія Юричка можуть бути корисними й у кризові часи.
– Є можливості, про які ми навіть не знали. Справжнє «відкриття Америки». Наприклад, щодо застосування соцмереж, щодо планування публікацій у вихідні дні, – сказала редакторка. – На жаль, не всі рекомендації вдасться застосувати з огляду на брак кадрів. Але головна перспектива зрозуміла: розвивати цифрові платформи необхідно.
Нагадаємо, в проєкті «Кроки до сталого розвитку», який НСЖУ проводить за підтримки ЮНЕСКО та уряду Японії, беруть участь 27 друкованих видань (https://t.me/spilkanews/6068) із прифронтових і деокупованих територій України. Менторами виступають секретар НСЖУ, головний редактор видання «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко (напрям «Робота локальних медіа в умовах війни. Як досягти економічної стійкості»), військова журналістка, яка співпрацює з AFP та ООН, Юлія Суркова (напрям «Як війна змінила підхід до створення контенту» і журналіст, медіатренер Академії української преси Андрій Юричко (напрям «Розвиток цифрових платформ традиційних медіа»).
Консультації проводилися в травні-червні для 3 редакцій за один захід. Журналісти могли поспілкуватися з ментором, задати практичні питання і отримувати конкретні відповіді. На сьогодні кожний учасник і кожна учасниця навчання взяли участь у спілкуванні з двома менторами. Навчання продовжиться у липні. Крім індивідуальних консультацій, проводяться також спільні вебінари, на яких можуть бути присутні всі охочі.
«Головне завдання навчальних зустрічей і вебінарів – допомогти кожному виданню стати на ноги, осучаснити підходи до створення контенту, здобути знання про цифрові платформи для просування медіа і пошуку нових можливостей», – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Одним із пріоритетів НСЖУ є допомога та підтримка сталості й стабільності місцевих медіа. Наразі завдяки підтримці меценатів уже вдалося надрукувати принаймні по одному номеру (як правило, першого після тривалої перерви) 26 газет для прифронтових і деокупованих територій України.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
