Бути чи не бути? Одвічне питання суперечностей… Брати чи не брати? Хтось замислюється, перефразовуючи його, коли йдеться про легкі гроші. Не брати! Головний редактор вінницької газети RIA Вадим Павлов каже, що і думати не став, одразу відмовився від пропозиції хабаря. А спокусити журналіста намагалися кругленькою сумою у 100 тисяч доларів!
Вадим Павлов вважає журналістику не професією, а способом життя, для нього вона є своєрідною зброєю насамперед у боротьбі з корупцією. Бо найважливішою темою для редакції є виявлення корупційних схем.
Головний редактор тижневика, який має разовий наклад у 17 тисяч примірників, завжди готовий братися за розслідування і підтримувати роботу журналістів-розслідувачів своєї команди. Пан Вадим добре обізнаний із законодавчою базою щодо діяльності медіа. Переконаний, що законопроєкт №14057, нещодавно зареєстрований у Верховній Раді, здатний обмежити можливості журналістів надавати широкому загалу інформацію про посадових осіб, у діях яких простежуватиметься корупційна складова.
– Повністю солідарний з коментарем голови НСЖУ Сергія Томіленка, який він оприлюднив щодо згаданого законопроєкта, – наголошує Вадим Павлов. – Підзвітність чиновників необхідна, якщо ми хочемо бачити Україну справді демократичною. Якщо чиновник чинить зловживання завдяки посаді будь-якого рівня, суспільство має про це знати. Але законопроєкт може обмежити право суспільства на правдиву інформацію. Тож з цього приводу потрібні фахові дискусії із залученням представників журналістської спільноти.
Публікації в RIA запускають процес змін
Без готовності писати викривальні матеріали заради того, аби кількість корупційних афер і самих корупціонерів зменшувалася, робота втрачає сенс, вважають у редакції.
– Підготувати гострий матеріал тільки задля друкування його в газеті – це не про нас. Я переконаний, що завдання журналіста не лише написати статтю, а й отримати результат. Не буває такого, щоб опублікували й забули. Намагаємося, аби кожне розслідування чи оприлюднені факти корупції мали логічне завершення. А це – судові процеси над корупціонерами чи звільнення з посад, – зазначає Вадим Павлов. – Журналісти можуть змінювати реальність, перепиняти шлях тих, хто любить наживатися завдяки неправомірній діяльності, корупційним схемам. У нашому активі є історія, коли один з обласних вінницьких чинів у поліції мав наживу завдяки тому, що покривав незаконну роботу автозаправки. Я особисто виміряв відстань від нелегальної заправки до дверей поліцейської установи. Виявилося – лише 70 метрів! А правоохоронець вдавав, що впритул не бачить порушення! Ми домоглися його звільнення.
І це не одна така історія. За словами медійника, журналісти газети завжди скрупульозно вивчають декларації посадовців, і коли не сходяться кінці з кінцями, намагаються розмотувати клубок їхніх діянь. І тоді, як каже народна мудрість, скільки ниточці не витись… Медійник вважає, що норма, закладена у законодавстві стосовно оприлюднення декларацій, надзвичайно важлива.
– Коли після Майдану Гідності почалася робота над тим, аби законодавчо закріпити необхідність декларування доходів і майна посадовцями, я зрозумів, наскільки це додасть роботи журналістам, – говорить головний редактор. – Спочатку над деклараціями працювала невелика група журналістів-розслідувачів у столиці. Але згодом практика поширилася і в регіони. Для журналістів RIA – це одна із топ-тем. Треба давати по руках тим, хто тягнеться до чужого… Гучні справи, повторюсь, намагаємося доводити до судових розглядів, пишемо про їхній перебіг, повідомляємо про вироки. Публікації у RIA не залишаються просто новинами, саме вони і запускають процес змін. На такі зміни у суспільстві наразі є надзвичайно високий попит.
– У газеті привертають увагу резонансні матеріали, у яких журналісти показують негідні вчинки можновладців. Але це – не жовта преса. Факти подаються об’єктивно. У тижневику публікується достатньо цікавої інформації, а загалом це забезпечує RIA високі тиражі,–переконана в.о.голови Вінницької обласної організації НСЖУ Марина Тепленко. – Є у редакційному колективі медійники, яких я знаю, і поважаю за професіоналізм, неупередженість у роботі. Що є важливим для медіаспільноти.
Вінницькі медійники не відступають перед погрозами
Головний редактор не приховує, що робота і для нього, і для колег пов’язана з ризиком. Медійникам RIA постійно надходять погрози через sms, месенджери, вайбер. Їх фіксують, повідомляють правоохоронцям. Медійники не зупиняються. Це вже стало ніби буденністю, з якою не можна миритися, але доводиться жити.
– Не скажу, що ми такі безстрашні, але працювати продовжуємо попри залякування, погрози, незаконні стеження, бо й такі були, – розповідає пан Вадим. – А скільки разів гроші пропонували, аби ми тільки припинили готувати матеріал! Корупціонерам вигідно, щоб про них не згадували, аби вони могли зачаїтися у своєму болоті і тихо робити афери. Тільки ми не збираємося відступати, і не даватимемо їм спокою.
– Ще у 2014 році я говорив: війна в Україні почалася через корупцію. Якби її не було, мали б набагато сильнішу армію, країна наша була б сильною, ворог би не наважився напасти, – наголошує головний редактор. – А тим паче це важливо зараз. Люди хочуть справедливості, можливостей заробляти чесно. Але поки що, читаючи деякі повідомлення про мільйонні суми хабарів чи корупційні махінації, іноді і смішно стає, і сумно водночас. Здається, нічого не змінюється. Газети з викривальними матеріалами сьогодні дуже потрібні. Шкода, що на загальноукраїнському рівні таких друкованих видань зовсім обмаль. Залишається читати інтернет-ресурси, де піддаються розголосу корупційні оборудки у різних сферах.
В історії редакції RIA окремою сторінкою є судові процеси. Один із найгучніших – позов проти журналістів колишнього начальника поліції Вінницької області Антона Шевцова. Газета викрила його поїздки до тимчасово окупованого Криму й демонстрацію там «георгіївських стрічок». І хоч суд першої інстанції задовольнив позов, але апеляційний суд став на бік газетярів, які довели свою правоту. З 2016 року Антон Шевцов перебуває у анексованому Криму. Як повідомляв у березні 2023 році Укрінформ, саме він після повномасштабного вторгнення росії особисто розробив для фсб так званий «план щодо проведення диверсійної роботи на території України» та інше. Співробітники СБУ поетапно задокументували злочини експравоохоронця та зібрали беззаперечні докази вини, йому інкриміноване вчинення державної зради в умовах воєнного стану.
Фактчекінг під час розслідувань – на першому плані
– Судитися з нами – то невдячна справа, оскільки ми керуємося у роботі стандартами журналістики, – каже Вадим Павлов. – Оперуємо тільки перевіреними даними, намагаємося не допустити неточностей. Фактчекінг під час розслідувань у нас – на першому плані.
До слова, ми активно спілкуємося з колегами, щороку відвідую медійний конгрес, який проводить Асоціація «Незалежні регіональні видавці України». Маємо зв’язок і з великими проєктами, зокрема Bihus.Info. Під час цьогорічного медійного конгресу, який проходив у Львові на початку жовтня, з редактором Bihus.Info Максимом Опанасенком серед інших були спікерами під час панельної дискусії: Робота з фейками в розслідуваннях: як не знецінити велику роботу? Маю досвід, яким готовий ділитися з колегами, але ніколи не цураюся отримувати нові знання.
Спілкуючись з журналістами на полях конгресу, говорив, що чиновники найбільше бояться незалежної преси, їм легше, коли медіа ручне. А щоб нам працювалося легше, потрібно об’єднуватися, і триматися гурту, аби зберегти незалежну журналістику.
«Відчуття справжнього плеча», – головний редактор про підтримку журналістів
Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, журналісти зі Швеції передали RIA камери, мікрофони та інше обладнання. Вінницьким медійникам без допомоги працювати у той період було б складно. Важливою для них є співпраця з партнерами з Норвегії, США та Румунії.
Цінує Вадим Павлов підтримку Національної спілки журналістів України.
– Були ситуації, коли за мною незаконно стежили, важливою тоді виявилася правова допомога від Національної спілки журналістів України. Працювати у розслідувальній журналістиці значно легше, коли знаєш, що ти не один, і є підтримка. У будь-який момент я можу звернутися по допомогою до голови НСЖУ Сергія Томіленка чи до директорки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» Оксани Бровко. Знаю, що вони не стоятимуть осторонь. Більш активно зараз працює Вінницька обласна організація НСЖУ, у них є цікаві проєкти.
Про журналістські принципи і незалежність
У свій час Вадим Павлов хотів бути слідчим-експертом у системі МВС, але у 23 роки став наймолодшим редактором регіональної газети. Відтоді минуло дванадцять років, протягом яких здобувався досвід, який зараз дає можливість на шпальтах газети постійно публікувати матеріали антикорупційного характеру.
– Іронія долі в тому, що тепер я займаюся тими ж розслідуваннями, – зізнається він. – Якось один із керівників поліції жартома сказав мені: «Ти таки став слідчим, тільки у тебе немає погонів і корупційних схем за спиною. А без цього багажу працювати легше». Розслідування, докопування до істини – своєрідне моє покликання.
Головному редактору, як він зазначає, неодноразово пропонували хабарі, і одного разу назвали суму, від якої, сподівалися, журналіст не може відмовитися.
– Місцеві ділки готові були заплатити 100 тисяч доларів за замовну статтю, за чорнуху на свого опонента. Але я не взяв, навіть не став і роздумувати на цю тему. Той випадок зафіксований у поліції. Для регіонального медійника це, звісно, величезна сума. А для тих, хто надбав нечесні мільйони, – то зовсім дрібні гроші, які можна використати на дискредитацію опонентів і підкуп журналістів. Та нічого не вийшло, для мене й усієї команди такі речі принципові й неприпустимі, – підкреслює головний редактор RIA. – У нас немає «подушок безпеки». Але маю впевненість в усіх журналістах, з якими працюю. Вони теж не стануть міняти досвід і репутацію на гроші.
Вадим Павлов додає, що за роки роботи у журналістиці йому десятки разів пропонували піти в політику різні політичні сили. Міг би додати рейтингів: молодий, відомий, має велику довіру людей. Він відмовлявся, аргументуючи тим, що краще триматися від політики на відстані, аби медіа зберігало незалежність. А разом з нею і довіру читачів.
– Головні принципи а моїй роботі – це чесність і відповідальність перед людьми. Вірю, що настане час, і в країні життя будуватиметься саме на таких принципах. Можливо я ідеаліст, але вірю… Хочу особливо наголосити на тому, що ми не маємо права знецінювати роботу і жертовність медійників, які віддали своє життя за право вільно та правдиво говорити. Під час війни, але й не тільки. Їх так багато пішло у засвіти… Болить за усіх…
Журналістика поруч із війною
Головний редактор не обмежується редакційною роботою, розслідуваннями корупційних схем, виїздом на місця прильотів, коли такі бувають у Вінниці. Вадим Павлов уже багато років постійно їздить на передову як волонтер: передає військовим, серед яких має багато друзів, автомобілі, дрони, радіоелектронне обладнання. Вивчає запити і намагається їх задовольняти. У волонтерській діяльності має допомогу від корпорації, до якої входить медіа RIA, а також небайдужих вінничан. Він не тільки доправляє військовим потрібні речі, а обов’язково пише репортажі, історії Героїв і Героїнь.
– Відчуваю, що суспільство зараз стало менше цікавитися розповідями про наших військових. Мабуть, психіка блокує певні емоції, позначається довга війна. Але такі історії потрібно писати. Вони залишаються для наступних поколінь, дають розуміння, що відбувається, –зауважує головний редактор.
Про майбутнє друкованої преси
– Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення порівняно недавно здійснює регулятивні функції у сфері друкованих медіа. У Вінниці ми на постійній основі проводимо зібрання редакторів газет, у ході спілкування обговорюємо питання, що є актуальними для роботи у правовому полі, – каже Вадим Мазурик, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Вінницькій області. – У нас є активні керівники, серед яких можу назвати й Вадима Павлова. До речі, у нього гарний журналістський стиль, мене, вже як читача, матеріали, написані у такому стилі, завжди приваблюють. Можу сказати, що тижневик є по-своєму знаковим для вінничан, бо виходить друком ще з дев’яностих років. Нинішній формат – друкована версія газети й онлайн медіа є актуальними для нашого часу. На мою думку, попри розвиток інтернету, друковані видання такого ґатунку мають майбутнє.
Вадим Павлов теж вірить у відродження друкованих видань і впевнений у їхньому майбутньому.
– Буваючи за кордоном, зважаючи на відгуки друзів, які мешкають в інших країнах, я б сказав, що зараз простежується позитивний напрям щодо періодики: за кордоном люди стали більше цінувати друковані газети. Для багатьох важливим є ритуал – посидіти, почитати, обговорити. У нас цю звичку витіснив інтернет, але, сподіваюся, що все повернеться. Уже зараз у США та Європі молодь відмовляється від смартфонів і переходить знову на кнопкові телефони, уникаючи хейту, фейків, фальші та інших подібних негативних явищ. Аби мати більше часу для живого спілкування. Думаю, що і у нас можливі такі тенденції, газети будуть відроджуватися, щоб забезпечувати суспільство перевіреною і правдивою інформацією, стояти на сторожі демократії, – переконаний головний редактор RIA Вадим Павлов.
Людмила Мазнова
Фото надав Вадим Павлов
Дискусія з цього приводу: