Дружнє плече підтримки, як ніколи, важливе в нашій спільноті у важкий час випробувань. Про це йшлося під час першого у воєнний час розширеного засідання Правління Національної спілки журналістів України, яке відбулось минулої п’ятниці на платформі ZOOM. Участь у заході взяли члени правління, голови обласних організацій, члени Секретаріату НСЖУ та члени Ревізійної комісії на чолі з її головою Аллою Малієнко.
Порядок денний складався відповідно до реалій та потреб поточного часу. Спілчани звітували про зроблене, говорили про роботу у час війни та про вплив воєнного стану на реалізацію рішення про проведення звітно-виборної кампанії та чергового з’їзду НСЖУ. Відтак вирішили відкласти з’їзд до мирного часу.
Прозвучало багато змістовних виступів, важливих для спілчанської єдності.
“Сьогодні кожен із нас перебуває на своїй “гарячій лінії”. Необхідно допомагати тим, хто опинився в набагато гірший ситуації. Наше завдання – діями і вчинками допомагати один одному”, – підкреслив, відкриваючи засідання, голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Він зазначив, що під час війни гинуть не лише військові, а й мирне населення, у тому числі й журналісти. Офіс Генерального прокурора, який опікується фіксацією воєнних злочинів проти журналістів та працівників ЗМІ, передав до НСЖУ прізвища 18 загиблих працівників мас медіа: це репортери, документалісти, оператори, кореспонденти. Серед них – член НСЖУ оператор місцевого телеканалу «Сігма» Віктор Дєдов та інші колеги. Пам’ять про них члени Правління вшанували хвилиною мовчання.
“Вся спілка достойно намагається допомагати один одному. Обласні організації, центральний апарат об’єднані, щодня на контакті. Діють всі канали комунікації. Кожен із представників активу прагне допомогти колегам”, – поінформував голова НСЖУ.
Він ознайомив колег із результатами діяльності Спілки у воєнний час. Особливо зазначив гарячі потреби обласних осередків на тимчасово окупованих територіях України. Так, у Херсонській та Харківській областях ситуація критична, але найтяжча в Донецькій та Луганській областях, де відбувається активна воєнна фаза. Водночас потребують підтримки колеги і з Київської, Чернігівської, Сумської областей. Більшість регіонів України, на жаль, зруйновані окупантами.
Сергій Томіленко нагадав, що головним пріоритетом є убезпечення всіх журналістів, які сьогодні стали фронтовими. На жаль, не вистачає бронежилетів, це дефіцит в Україні, Європі та світі. Потрібні брендовані бронежилети PRESS та певні категорії захисту.
“Можу прозвітувати, що ми залучаємо підтримку різних фондів. Першими відгукнулися грецькі спілки журналістів, які привезли гуманітарний вантаж до Львова. Ми отримали партію з десяти бронежилетів від організації “Репортери без кордонів”; дев’ять бронежилетів і шоломів від Міжнародної та Європейської федерацій журналістів; від польських та шведських видавців 13 та 5 бронежилетів. Відповідно, всі вони йдуть за гарячими заявками, яких на сьогодні понад 60. З дня на день очікується поставка від Міжнародної та Європейської федерацій журналістів за фінансування ЮНЕСКО ще понад 100 бронежилетів”, – поінформував Сергій Томіленко.
Бронежилети Спілка передає репортерам, які працюють у гарячих точках: у Київській, Харківській областях, у містах Харків, Суми, Запоріжжя, на Дніпропетровщині, в Донецьку, Луганську. Форму запиту на захисне спорядження для журналістів: бронежилети, шоломи, тактичні аптечки НСЖУ дублюватиме знов і знов.
“Ми перебуваємо на прямому зв’язку зі шведською правозахисною компанією, яка обіцяє надати 250 тактичних найдорожчих аптечок, які ми передамо репортерам у регіони. Важливо, щоб їх отримали журналісти саме з тих регіонів, де точаться активні бойові дії. Чимало заявок на отримання бронежилетів також надійшло з Ужгорода, Чернівців, Тернополя, але ми маємо в першу чергу забезпечити засобами захисту тих репортерів, які цього гостро потребують і реально працюють в полі”, – каже голова НСЖУ.
Наразі надійшли перші 100 сигнальних жилетів з написом PRESS, які виготовили в Одесі, ще одна партія прямує з Польщі.
Під час війни працює цілодобова “гаряча лінія” для журналістів за номером +380681266674, яка сприяє у вирішення будь-яких питань: від акредитації до допомоги у критичних ситуаціях.
Та найгостріший з усіх – це запит на матеріальну допомогу журналістам, які змушені залишити домівки.
Хтось евакуювався з попелища, як маріупольські колеги. Є руйнування редакцій. Тож ще один пріоритет для НСЖУ – пошук можливостей для грошової підтримки журналістів.
Очільник НСЖУ повідомив, що тривають консультації з головами обласних організацій регіонів, які пережили великі руйнування або блокаду захоплених окупантами міст. Вже здійснюються перерахунки коштів за поданням НСЖУ для великої групи журналістів та редакторів Чернігівської, Запорізької областей, а також міст Житомира, Сум тощо.
“Ми підіймаємо питання про галузеву підтримку всіх медіа, бо сьогодні обвалився ринок реклами і припинились надходження до редакційних бюджетів. Ситуація критична через неможливість виходу газет та існування медіа взагалі в Україні. НСЖУ зібрала пропозиції, як підтримувати галузь. Ми закликаємо обласні осередки збирати інформацію про критичні ситуації”, – сказав він і підкреслив: колеги, які не можуть виїхати з тимчасово окупованих територій на сході України, категорично відкидають співпрацю з окупантами. Тож обов’язок НСЖУ – знаходити й перераховувати кошти для виживання журналістів та редакцій, що залишаються жити у надзвичайно складних обставинах. Стають у нагоді партнерські відносини НСЖУ з міжнародними фондами, але не можна відкидати й безпосередню участь в організації допомоги обласних організацій. Таку допомогу вже отримали журналісти й редакції низки областей, і процес оформлення заявок триває.
Ще один пріоритет Спілки на сьогодні – підтримка маріупольських колег. Всі питання, пов’язані з цим, координує перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. Фінансову підтримку надає Міжнародна федерація журналістів.
“Нідерландський фонд через “Репортерів без кордонів” на поданням НСЖУ почав фінансувати активістів Спілки та журналістів із Маріуполя. Перші 25 з них отримають фінансову допомогу”, – поінформував Сергій Томіленко.
За його словами, базове питання сьогодні – перспективи подальшого виживання галузі. Спільно з польськими видавцями опрацьовується стратегічна програма часткової підтримки робочих місць журналістів.
“Звичайно, ми звертаємось до уряду з ініціативою запровадження програми підтримки інформування. Але в нинішній час, коли ведуться активні бойові дії, активний пріоритет – підтримка армії та захисників України. Тому поки що складно говорити про бюджетну підтримку безпосередньо медіа. Відтак НСЖУ спрямувала такі ініціативи до урядів Швеції та інших країн Євросоюзу для запровадження глобальних європейських програм підтримки українських локальних медіа з акцентом на локальні. Ці медіа мають бути підтримані в усіх регіонах. Сьогодні на економічному “нулі” опинилися всі медіа. Розпочалася хвиля скорочень у національних медіа, в тому числі на телеканалах”, – каже він.
Це, в першу чергу, торкнулося людей, задіяних у розважальних програмах.
“Навіть олігархічним медіа не потрібна така кількість людей, які раніше забезпечували цілодобове мовлення, – констатує Сергій Томіленко. – Зараз склалася надзвичайна ситуація, коли досвідчені фахівці втрачають засоби для існування. Тому ми звертаємось до міжнародної спільноти. Одна з наших базових пропозицій – запровадження часткових стипендій або зарплат журналістів в межах 300 – 400 євро на місяць для однієї людини. Польські та литовські видавці вже готові запровадити до 50 ставок на місяць для підтримки наших регіональних журналістів”.
Сергій Томіленко підкреслив: усі журналісти з правлінням НСЖУ включно працюють на інформаційному фронті. Він подякував кожному з них за посильну участь заради перемоги.
Водночас багато міжнародних рішень приймається щодо засудження російських пропагандистів. У перші дні війни були прийняті рішення “Стоп пропаганда!” з закликом до Європейської та Міжнародної федерацій журналістів про виключення з цих структур російської спілки журналістів.
“Це – спілка пропагандистів, які несуть відповідальність за війну проти України. Європейські колеги нас повністю підтримують, це ганьба для російських пропагандистів”, – підкреслив він.
За ініціативи Дніпропетровської обласної організації НСЖУ ініційована національна кампанія, підготовлено та розіслано тисячі звернень до регіональних спілок Союзу журналістів Росії та конкретних редакцій.
“Ми розуміємо, що якщо надсилати до московського офісу, це буде проігноровано. Але можна і треба надсилати такі листи кожному редактору, щоб у них перед очима були наслідки цієї пропаганди, щоб вони перестали бути гвинтиком цієї руйнівної машини”, – зазначив Сергій Томіленко. Втім, продовжив він, реакція російських журналістів була цілком очікуваною: вони виступили з заявою про “шалений тиск і терор” з боку українських журналістів.
Після трагічних подій у Бучі та Ірпені іноземні спілки журналістів були одностайними в тому, що висвітлення подій цієї кривавої війни необхідно посилювати. Такою ж одностайною і беззаперечною є позиція всіх голів обласних осередків Національної спілки журналістів України щодо убезпечення самої Спілки, контролю за документами та печатками.
У жодній з обласних організацій не виявилось осіб, пов’язаних із токсичними медіаресурсами “русского міра”.
“Ми пишаємося й захоплюємось, що наші колеги демонструють приклад стійкості і мужності, – підкреслив Сергій Томіленко. – Наше гасло “Журналісти важливі!” проходить випробування. Але Спілка працює, ми всі працюємо на перемогу. Кожен з нас хоче допомогти ближньому, а всі разом ми хочемо наблизити мир”.
