«З першого дня війни включилися в оперативне інформування місцевої громади: термінові збори допомоги, оприлюднення інформації державних служб, матеріали для внутрішньо переміщених осіб та місцевих мешканців. Ми викладаємо цю інформацію з сайту на сторінки в соцмережах, а в друкованому тижневику даємо для аудиторії старшого віку. Намагаємося бути корисними людям у цей час», – так про роботу редакції у воєнний час розповідає головна редакторка газети «Слово Варвинщини» Євгенія Зима.
На щастя, каже, бойових дій на території громади не було. Утім, у друкові газети довелося зробити вимушену перерву, оскільки видавництво «Десна» в Чернігові не працювало.
«Ми постаралися відновитися на місцевому рівні, і з 17 березня друкуємося в прилуцькій друкарні», – говорить пані Євгенія.
Утім, по фінансовому становищі редакції війна дуже вдарила.
«Громада в нас невеличка, газета за передплатою мала тижневий наклад 2400 примірників. Обсяги реклами в нас завжди були невеликі, але ми це компенсували за рахунок того, що співпрацювали з місцевою територіальною громадою. Але тепер вона не може оплачувати своїх послуг із висвітлення діяльності місцевої влади. Поки що тримаємося. Але на тлі північних районів області, які найбільше постраждали від війни, не хотілося б скаржитись на життя», – каже редакторка.
Розповідає: чернігівські редактори діляться інформаціє про життя у спільному чаті. Всі розуміють, що інформаційна безпека – вкрай важлива. Але, на жаль, на місцевому рівні відчувається: коли людям дуже скрутно, їм не до газет.
«Хочу всім колегам побажати протриматись у цей складний період. Але хочеться, щоб і держава звернула увагу на регіональну пресу. Ці телемарафони на центральних каналах, звісно, добре. Але держава не помітить, як згинуть оці маленькі газети, навіть не на тих територіях, які були в активних бойових діях чи окупації, а тихенько загнуться на мирній території», – підсумовує Євгенія Зима.
