У Запоріжжі попрощались із загиблим 28-річним українським військовим Олегом Шемчуком
В цивільному житті чоловік працював журналістом-розслідувачем, але від початку повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до лав 53 ОМБр ЗСУ — служив кулеметником на Донецькому напрямку. 15 вересня 2022 року загинув внаслідок уламкових поранень кінцівок несумісних із життям під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку, поблизу селища Зайцеве, інформує «Суспільне. Запоріжжя».
Спогадами про українського військового та журналіста-розслідувача — поділились його рідні та близькі.
У довоєнному житті Олег працював журналістом в редакціях «Наші гроші» та «Запорізький центр розслідувань». Окрім цього грав на кількох музичних інструментах, любив фотографувати й писав книжки, розповіла матір загиблого Олена:
– Річ у тім, що дідусь в нас також журналіст. І, в принципі, йому завжди дуже легко давалось писати. Він легко пише… Мені здається, що він взагалі найдобріша людина серед усіх. Він чесний. Відповідальний. Дбайливо ставився до жінок. Дуже розумний.
Від початку повномасштабної війни Олег пішов до військкомату:
– 17 лютого йому поставили діагноз — зміщення диска і затискання нерва в спині, тому він місяць лежав вдома. Він тільки міг сидячи чи лежачи писати. Ходив в корсеті. А коли спина трошки відійшла, він 17 квітня зібрався і пішов добровольцем, — згадує матір військового.
Чоловік служив у 53 окремій механізованій бригаді ЗСУ. Воював на посаді кулеметника на Донеччині. Про військове життя Олег не розповідав ні родині, ні близьким, згадує друг загиблого Богдан Кутасевич:
– Ми про це здогадалися, коли він вже сказав: «Все, я завтра йду». Він сам вирішив. Він дуже хотів, його не брали, але все ж таки так сталося, що він пішов воювати.
Олег проявив себе мужньою людиною та обрав нелегкий шлях військового, зауважив кум загиблого Олександр Сторчило:
– Ми дуже багато маємо спільних історій. Дуже багато проводили часу разом. І не дарма ми обрали його хрещеним батьком нашої дитини.
15 вересня 2022 року військовий загинув на Бахмутському напрямку, внаслідок уламкових поранень. Поховати Олега рідним вдалось лише нині, бо тіло не могли забрати з поля бою, а згодом, проводили декілька довготривалих ДНК-експертиз.
