Серед понад 30 українських медійників, котрі нині перебувають у російському полоні, – значна частина з Мелітополя: Євген Ільченко, Ірина Левченко, Анастасія Глуховська, Георгій Левченко, Владислав Гершон...
Їхні імена прозвучали під час заходу, який Центр журналістської солідарності НСЖУ в Запоріжжі – контрольованому Україною адміністративному центрі області, окупованої на 70%, – провів з нагоди Всесвітнього дня свободи преси. Ця акція солідарності – один із наймаштабніших в Україні заходів на підтримку полонених росією журналістів.
– На сьогодні в окупованому місті Мелітополь зафіксовано 341 випадок викрадення людей. Але цифра ця набагато більша, бо не про всі факти викрадення люди нам повідомляють. У когось немає можливостей навіть повідомити, оскільки у людей під час обшуків забирають телефони, планшети та всі засоби зв’язку, – наголосила фахівчиня служби з пошуку та звільнення викрадених мешканців Мелітополя та Мелітопольського району Наталія П. За даними служби «Викрадені мелітопольці», які цитує «РІА Південь», наразі з 341 затриманих 136 перебувають у неволі, про 59 абсолютно немає жодної інформації, де вони перебувають, 29 жителів Мелітополя перебувають під слідством або засуджені за «тероризм» чи «екстремізм».
Як зазначила мелітопольська журналістка Світлана Залізецька, стратегія інформаційної атаки окупантів на жителів окупованої частини Запорізької області була заздалегідь продуманою. Так, вони атакували проукраїнські сайти, серед яких і «РІА Мелітополь», де працювала Світлана. Виданню довелося перейти в соціальні мережі. Тим часом, окупанти заздалегідь, ще до повномасштабного вторгнення, створили в телеграмі близько сотні «сплячих» каналів для окупованої частини Запорізької області. Після початку повномасштабної агресії вони одразу «прокинулися».
– Перше, що зробили окупанти, ввійшовши в Мелітополь, – захопили телебачення і телевежі, – розповіла мелітопольська журналістка Світлана Залізецька. – Вони почали викликати журналістів на так звані співбесіди. У травні 2023 року захопили Ірину Левченко – літню хвору людину, яка вже не працювала в журналістиці. Але ворогу це не завадило захопити прямо на вулиці її та її чоловіка. Уже рік ми не знаємо їхньої долі. На жаль, прийшли і за моїми колегами по «РІА Мелітополь»… – зі сльозами на очах сказала Світлана.
Для неї історії затриманих колег – це історії з її життя. Усі затримані мелітопольські журналісти були її знайомими, а дехто – друзями…
20 серпня 2023 року вночі захопили адміністратора телеграм-каналу «РІА Мелітополь» Георгія Левченка. Його викрали; вкрали й телеграм-канал. Тільки через місяць окупанти показали на своїх ресурсах відео, на якому Георгій сидів у камері ізолятора тимчасового тримання, і його допитував якийсь російський «журналіст». Нещодавно стало відомо, що Георгія Левченка звинувачують у «тероризмі».
Згодом стало відомо, що того ж дня було захоплено в полон Анастасію Глуховську, яка працювала на сайті «РІА Мелітополь», але після початку повномасштабного вторгнення звільнилася.
– Де зараз перебуває Анастасія, ми теж не знаємо, – сказала Світлана Залізецька. – Хоча на російських телеграм-каналах демонструють затримання Анастасії, у відповідях на офіційні запити родичів фсб повідомляє, що «таку не затримували».
Думку Світлани продовжує її колега – журналіст маріупольського каналу ТВ7 В’ячеслав Твердохліб, який нині живе в Запоріжжі.
– За влучним виразом голови НСЖУ Сергія Томіленка, наша, журналістів, «провина» – лише в тому, що ми виконуємо свою роботу. Ми не військові, не політики, ми журналісти! Але по нас усе одно приходять, – сказав В’ячеслав. – Мій рідний Маріуполь навесні 2022 року був повністю заблокований, зв’язку не було. Для того, щоб відправити одну фотографію в фейсбуці, було потрібно 30-40 хвилин. Журналісти, які працювали до останнього і врешті опинилися в полоні, – це люди, вірні своїй професії. Журналістика – це не про гроші, а про покликання. Можна піти з журналістики, але вона з тебе не піде!..
Реагуючи на заклики Національної спілки журналістів України, міжнародна спільнота вимагає негайного звільнення українських медійників.
«Журналістів Георгія Левченка та Анатасію Глуховську російські окупаційні сили майже вісім місяців утримували без зв’язку з зовнішнім світом просто за те, що вони журналісти, – коментує, посилаючись на інформацію НСЖУ, Гульноза Саїд – координаторка програм американського Комітету захисту журналістів у Європі та Центральній Азії. – Російська влада має негайно звільнити їх, зняти з них усі звинувачення та припинити незаконне переслідування громадян України на окупованих територіях».
Європейська федерація журналістів також наполягає на дотриманні принципу свободи слова і прав людини щодо працівників медіа. «Вимагаємо негайного звільнення журналістів, ув’язнених лише за те, що вони виконували свою роботу!» – наголошує президентка ЄФЖ Майя Север.
Під час заходу солідарності в Запоріжжі 35 медійників регіональних видань, журналісти-переселенці і студенти факультету журналістики схвалили і підписали лист-звернення на підтримку полонених колег, адресуючи його Національній спілці журналістів України, Європейської федерації журналістів, міжнародним інституціям і українській владі, із закликом міцніше консолідувати зусилля, щоб посилити тиск на росію з метою звільнення наших незаконно захоплених колег.
Лист-звернення підписали також спікери заходу Михайло Волков – представник Уповноваженого Верховної ради України з питань прав людини в Запорізькій області, Олена Орєшкіна – регіональна координаторка представництва Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин в Запорізькій області, Антоніна Шостак – очільниця ГПО «Егіда-Запоріжжя», яка здійснює пошук зниклих безвісти й полонених та Наталія П. – фахівчиня служби з пошуку та звільнення викрадених мешканців Мелітополя та Мелітопольського району.
«Ми заявляємо, що будемо всіма можливими способами наближати момент, коли зможемо привітати на свободі наших колег, які є заручниками кремля і серед яких страждають у неволі й наші запорізькі колеги… Журналісти – це та гідна професія, яку в усьому світі мають підтримувати, а не карати за неї. Ми рішуче підтримуємо своїх колег, захищаючи свободу слова і право людей на отримання інформації. Під час війни журналістика як ніколи важлива. Журналісти документують воєнні злочини, і ми всі спільно наближаємо момент справедливості, покарання того великого зла, яке (ми віримо, що тимчасово) сьогодні розперезалося. Ми з вами, дорогі колеги, ми вас пам’ятаємо, ми боремося за ваше звільнення і віримо в перемогу!» – йдеться, зокрема, у листі-зверненні запорізьких журналістів.
Серед захоплених окупаційним режимом у заручники в Мелітополі – журналісти:
– Ільченко Євген, адміністратор телеграм-каналу «Милый тополь», затриманий 10 липня 2022 року;
– Левченко Ірина, ветеран журналістики, затримана разом із чоловіком 11 травня 2023 року;
– Левченко Георгій, адміністратор телеграм-каналу «РІА Мелітополь», затриманий 20 серпня 2023 року;
– Глуховська Анастасія, до повномасштабного вторгнення журналістка сайту «РІА Мелітополь», затримана 20 серпня 2023 року;
– Гершон Владислав, адміністратор чату «Мелітополь – це Україна», затриманий 20 серпня 2023 року.
* * *
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Валентина Бистрова, ЦЖС у Запоріжжі
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
