Стоїть душа на долі перехресті.
Боїться ранок в день новий іти,
І туляться до України серця
Війною розтривожені сини.
Усе, що відчувала й переживала за рік війни Ганна Данилюк, знайшло відображення у збірці малої прози і поезій «Моя війна».
Презентація книжки заслуженої журналістки України відбулася в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка за підтримки Центрів журналістської солідарності. З лютого 2022 року Ганна Данилюк написала понад чотириста віршів. Це, говорить, допомогло їй «вивільнити емоції, однак злість нікуди не зникає».
– Перший тиждень я була, як у тумані, – згадує Ганна початок великої війни. – Потім хворіла три тижні. Сил і бажання жити не було. Ми дивилися телевізор і плакали. Але це такої злості мені дало й великої ненависті, від якої розпирає! Дочка мене питає, чого я не сплю і чи мені не зле. Зле мені, бо вже не можеш дивитись, як везуть і везуть наших хлопців. Вони гинуть від якогось дурного росіянина, якому бракує в голові.
Ганна Михайлівна також очолює обласний відділ агентства «Книга пам’яті України». Вона збирала, упорядковувала та видавала книги про тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої держави. Це, зокрема, «Герої стрілецького чину», «Українська дивізія «Галичина», двотомне видання «Жертви сталінського терору на Прикарпатті» (1939 – 1941 рр.), «Голод на Прикарпатті» (1946 – 1947 рр.), «Ятрить серця Чорнобиля полин», «Герої Революції Гідності», три доповнені видання про загиблих у російсько-українській війні «Горять свічки на серці України», три книги із п’ятитомного видання «Герої ОУН – УПА».
Презентацію відвідав професор, доктор філологічних наук Степан Хороб, з яким Ганна Данилюк розпочинала журналістську кар’єру. Він розповів, як вони готували добірки віршів.
– У нас був редактор, який закінчив вищу партійну школу, – пригадує Хороб. – Ми зробили добірку віршів Ігоря Солонинки, у нього прекрасна поезія. Аня підготувала вже все до друку. Тоді викликає мене цей редактор і питає, що це таке? Потім і Аню викликав. «Синь неба і скошена стерня» – було в одному з віршів. Редактор говорить, що це, не піде, мовляв, тут націоналістична кольористика. З тих ситуацій ми спокійно й виважено виходили, щоб продовжувати робити ту справу, яку робили, – сказав Степан Хороб.
Координаторка Центру журналістської солідарності, відповідальний секретар обласної спілки журналістів Вікторія Плахта пригадала історію, яка доводить: Ганна володіє не тільки письменницьким талантом, а й хорошим естетичним смаком.
– Якось із Ганною і ще декількома колегами були в Києві на Всеукраїнській виставці творчих здобутків у журналістиці. Ми побачили, як прикрасили свої локації інші області, й нам здалося, що нашій, хоч і мала багато якісних видань, чогось бракувало. Колега з «Урядового кур’єру» подарувала вишитий рушник, ми виклали його біля газет. Ганна каже: «Бідненько. Треба б іще щось». Тут же вона вибігла з Експоцентру і за якийсь час прибігає з величезним будяком, що зацвів, і ще якимсь зіллям. Де взяла? Зірвала на клумбі! А потім, хто б не проходив повз нас, то все хвалив, як гарно у нас оформлена виставка, – поділилася спогадом Вікторія Плахта.
Атмосфери презентації додали пісні на її вірші, які під гітару виконав хірург із Бурштина Володимир Наконечний, та чудове модерування заходу науковиці Марти Хороб.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Центр журналістської солідарності в Івано-Франківську