Напередодні 24 лютого, річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну, заступник генерального секретаря Міжнародної Федерації журналістів Джеремі Дір, який координує екстрене реагування МФЖ/ЄФЖ на ситуацію в Україні, ділиться успіхами та проблемами року непохитної роботи з підтримки Національної спілки журналістів України та українських журналістів на місцях, а також терміновою потребою зібрати більше коштів у розпал війни, що триває.
– Чи можете ви описати реакцію філій МФЖ-ЄФЖ та журналістської спільноти в усьому світі, коли рік тому МФЖ-ЄФЖ започаткувала спеціальний Фонд безпеки для журналістів в Україні?
– Це було феноменально. Ми часто говоримо про міжнародну солідарність, але це була яскрава ілюстрація того, що це означає на практиці. Це були не лише зібрані гроші – найбільше, що ми коли-небудь зібрали під час будь-якого звернення, – а практична допомога, яку надали наші філії в Польщі, Греції, Литві та інших країнах. Надходили пожертви як від окремих осіб, так і від дочірніх компаній, засобів масової інформації та організацій підтримки ЗМІ. Інші партнери, включно з ЮНЕСКО, надали чудову підтримку.
– Чи можете ви пояснити роботу, яку МФЖ та ЄФЖ виконували разом зі своїми місцевими філіями, Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) та Незалежною медіа-профспілкою України (НМПУ), а також партнерськими організаціями, такими як ЮНЕСКО, щоб допомогти українським журналістам і працівникам ЗМІ після російського вторгнення в Україну?
– Завдяки зібраним коштам, зокрема через три великі проєкти, підтримані ЮНЕСКО, ми змогли створити мережу з 6 центрів солідарності журналістів, якими керує НСЖУ. Вони надають захисне обладнання, аптечки першої допомоги, консультації з техніки безпеки та навчання, забезпечують доступ до служб психологічної та юридичної підтримки, спеціальних служб підтримки для жінок-журналістів і незалежних білоруських журналістів, пропонують журналістам з окупованих регіонів або тим, чиї робочі місця були знищені, щоб вони могли продовжувати документувати наслідки війни. Ми також змогли надати низку гуманітарних грантів – як від нашого Фонду безпеки, так і за підтримки Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) та ЮНЕСКО.
– Чи можете ви детальніше розповісти, як витрачався Фонд безпеки журналістів МФЖ-ЄФЖ в Україні та чому необхідно продовжувати збирати кошти?
– Останні дані показують, що ми вже витратили сотні тисяч євро на підтримку Центрів солідарності журналістів, у тому числі близько 180 000 євро на постачання бронежилетів і шоломів.
Ми намагаємося задовольнити найнагальніші потреби наших українських філій на кожному етапі, але того, що ми можемо зробити, ніколи не вистачає в порівнянні з величезною потребою. Працюючи з іншими партнерами, ми змогли посилити вплив нашої діяльності, але оскільки війна вступає в нову фазу, існує нагальна потреба допомогти журналістам і ЗМІ, чиї офіси були закриті або зруйновані, тим, хто не має доходу, тим, хто перебуває на окупованих територіях і тим, хто отримав поранення або потребує юридичної та психологічної підтримки. Кожне зібране євро витрачається на задоволення цих життєво важливих потреб.
– Чи можете ви описати, як кошти в основному використовувалися рік тому під час спалаху російського насильства і як вони використовуються сьогодні в контексті війни, щоб проілюструвати, як могли змінитися потреби журналістів в Україні?
– На кожному етапі війни ми погоджували з нашими українськими філіями пріоритети, які змінювалися, коли війна переходила в різні фази. Відразу після вторгнення наша робота була зосереджена на постачанні захисних прес-жилетів і касок, а також аптечок першої допомоги. Ми допомогли розробити стратегії забезпечення евакуації журналістів з окупованих територій і надаємо термінові поради щодо безпеки та навчання. Ми також допомогли нашим двом афілійованим організаціям переїхати з Києва, щоб у разі масштабного бомбардування чи окупації вони могли продовжувати надавати підтримку своїм членам і створити гарячу лінію для тих, хто цього потребує.
На другому етапі ми розпочали створення Центрів солідарності журналістів у 3 регіонах, щоб допомогти наблизити підтримку до тих, хто її потребує. Ми збільшили кількість пропонованих тренінгів і почали надавати приміщення, куди журналісти, які перебувають у групі ризику або потребують підтримки, можуть звернутися за допомогою – юридичною чи психологічною, чи підтримкою спілки щодо питань акредитації чи інших професійних потреб.
Зараз ми розширили мережу до шести центрів солідарності, включаючи останній у прифронтовому місті Запоріжжя, які надають цілий спектр послуг від цілодобового доступу до психологічної підтримки до можливості доступу до засобів захисту та комп’ютерів, професійних камер, навчання у новому діапазоні питань, включаючи обізнаність і протоколи щодо наземних мін і ядерних загроз.
Також нам вдалося збільшити кількість стипендій журналістам, які вимушені виїхати з окупованих територій, які не мають роботи чи мають нагальні потреби. Ми сподіваємось, що зможемо налагодити зв’язок із ВПП та ЮНЕСКО, щоб надавати більше грантів у майбутньому.
– МФЖ опублікував рекомендації щодо медіабезпеки для журналістів, які висвітлюють збройний конфлікт в Україні, у відповідь на спалах насильства та кількість іноземних журналістів, які приїжджають до країни непідготовленими та неекіпірованими, щоб висвітлювати війну. Що має зробити/знати журналіст, який бажає висвітлювати конфлікт, перед поїздкою в Україну?
– На початку війни ми були шоковані кількістю людей, які подорожували непідготовленими – без належного захисного спорядження, без страхування, без підготовки. Це були не просто молоді фрілансери, які сподівалися зробити собі ім’я, але часто люди, які працювали на великі медіаорганізації.
Як мінімум, журналісти повинні пройти навчання, бути належним чином застраховані, мати належне захисне та комунікаційне обладнання та провести належну оцінку ризиків. Порада щодо безпеки медіа містить інші ключові питання щодо забезпечення цифрової безпеки, зберігання історій, захисту контактів і багато іншого. Роботодавці зобов’язані піклуватися про тих, кого вони наймають – будь то співробітники чи фрілансери – і дуже важливо, щоб вони поважали цей обов’язок.
– Які зараз пріоритети МФЖ для України?
Наш останній проєкт спрямований на допомогу у відновленні медіа у звільнених районах, щоб журналісти могли знову почати повідомляти про наслідки війни, допомогти документувати воєнні злочини та надати громадянам ключову інформацію.
Перш за все, ми продовжуватимемо прислухатися до потреб наших українських філій і продовжуватимемо проявляти максимальну солідарність і підтримуватимемо їх, доки вони не зможуть працювати в мирі та справедливості.
