У пошуках шляхів для виживання редакцій у нинішніх умовах варто звертати увагу на всі можливості, які є. Один з них – це грантові пропозиції
Особливо це актуально для незалежних локальних медіа, котрі відчувають брак ресурсів для своєї діяльності. Втім, одні з них уже успішно вписалися у грантовий медіапростір і трансформують свою діяльність до вимог сьогодення. А ось інші ж лише оцінюють свої можливості щодо отримання грантів, і багато хто зауважує, що їм не вистачає знань. Тож НСЖУ за запитами журналістів організувала вебінар «Грантова діяльність для локальних медіа», де тренером виступив головний редактор онлайн-медіа Інтент, член Спілки журналістів України Валерій Болган, який уже має чималий досвід роботи у цій царині.
Як зауважив перед початком заходу голова НСЖУ Сергій Томіленко, цей навчальний вебінар є продовженням серії вебінарів які організовує Національна спілка журналістів України за сприяння проєкту Посилення стійкості медіа в Україні. Цей проєкт реалізує в Україні швейцарська фундація Hirondelle та Міжнародний інститут регіональної преси та інформації.
– Наші партнери у межах проєкту продовжують програму потужної підтримки локальних медіа – це здебільшого прифронтові медіа, які трансформують свої процеси і забезпечують українцям стійкий доступ до верифікованої інформаці. Водночас ми пропонуємо ділитись знаннями з колегами для надання журналістам та редакторам нових знань, нових інструментів, аби посилити їхню ефективність. У нинішніх реаліях грантова або проектна діяльність стала досить актуальною, її надають немало міжнародних організацій. Саме міжнародна допомога дає можливість сотням українських медіа бути стійкими і продовжувати свою діяльність, а тисячам українських журналістів – залишатися в професії, а не залишати її, – підкреслив Сергій Томіленко.
Вебінар зібрав немалу аудиторію медійників. Валерій Болган поділився своїм досвідом роботи щодо грантової діяльності медіа. Він зауважив, однак, що гранти не є панацеєю для розв’язання усіх проблем функціонування конкретного медіа – тут потрібно багато і системно працювати. Адже проектна діяльність включає багато чинників. Тож редакціям варто оцінити свої сили і можливості, перед тим, як подаватися на гранти, визначити, у яких сферах конкретне медіа може зацікавити грантодавців.
– Передовсім ви маєте оцінити ваші ресурси. І тут йдеться не лише про гроші. Час, зв’язки, скіли, репутація, матеріальні ресурси редакції – ось ті чинники, які у вас мають бути добре поєднані, щоб бути цікавими тим, хто пропонує гранти. Адже, приміром, якщо ви навіть візьмете грант, а не матимете часу на його реалізацію – то, звісно, навряд чи вам вдасться якісно виконати роботу. Або якщо репутація ваша чи вашого медіа є такою, що не підпадає під цінності грантодавця – це теж не спрацює на вашу користь, – пояснив Валерій Болган.
Надаючи покрокову інструкцією пошуку грантових програм, спікер звернув увагу на такі моменти, які мають врахувати медійники:
- чітко визначаємо, для досягнення якої мети потрібні кошти (проблему, її актуальність, невідкладність вирішення і бюджет);
- шукаємо грантові конкурси, мета і завдання яких відповідають вашим (краще починати з не дуже значних за обсягом); це можуть бути: регіональні/місцеві грантові програми, гранти при Посольствах, спецпрограми «малих грантів», спільні й транскордонні програми, інституційні/державні гранти;
- готуємо грантову заявку з урахуванням вимог відповідного грантодавця: обов’язковою умовою успішного здобуття гранту є правильно підготовлений проєкт, який потрібно писати заздалегідь!
- надсилаємо заяву, контактуємо з представниками організації-донора, отримуємо кошти або інші ресурси.
Щодо того, які організації варто моніторити для подання на грант, Валерій Боглган зазначив, що тут багато залежить від сфери діяльності конкретного медіа – наскільки вона співпадає з пріоритетами певного фонду чи організації-грантодавця.
– Варто звернути увагу на організації, які системно працюють саме з Україною, – підкреслив Валерій Болган.
Учасники вебінару, які вже мають грантовий досвід, зауважували, що не варто опускати руки, якщо перша ваша грантова заявка не буде схвалена: треба пробувати ще і ще, бо буває, що лише, наприклад десята заявка зацікавить грантодавця і він обере саме її серед масиву подібних.
Валерій Болган підкреслив: для того, щоб після першого перший гранту, який медіа вдалося отримати, були й подальші позитивні кроки, потрібно успішно виконати роботу і не менш успішно відзвітувати, адже звітність – також важлива у грантовій роботі.
Про важливість грантових програм говорили і учасники вебінару, які ставили запитання спікеру та ділилися своїми думками.
– Якщо ми можемо своїми силами заробити гроші, то ми стаємо справді незалежними, насамперед від влади. Після цього тренінгу я ще раз переконалась, що треба шукати якийсь власний ресурс. Ви мене до цього підштовхнули, – зауважила журналістка з Миколаєва Олена Івашко, звернувши увагу на те, що до заходу приєдналось немало медійників з Миколаївщини.
За словами першої секретаря НСЖУ Ліни Кущ, якщо медіа орієнтується у ситуації і шукає гранти від зарубіжних донорів, то воно стає не лише незалежним від влади, а й конкурентним на медіаринку.
– Такі нюанси і деталі, про які ми сьогодні дізналися, можливо почути тільки від колег, які вже мають досвід у цій справі, – зауважила Ліна Кущ.
І звернула увагу на те, що в разі необхідності продовження навчальних заходів з теми грантів для медіа, можна звертатися до НСЖУ із заявками і запитаннями, ділитись пропозиціями. Також вона закликала користуватися інформаційними ресурсами НСЖУ – телеграм-каналом для оперативного інформування SPILKA News https://t.me/spilkanews та офіційним сайтом НСЖУ, де окрім поточної інформації та анонсів заходів можна знайти посилання на юридичну гарячу лінію НСЖУ та інші сервіси. Адже Спілка прагне зробити максимум для того, щоб підтримати медійників і медіа, допомогти їм вижити у нинішній непростий час та міцно закріпитися на медіаринку.
Інформаційна служба НСЖУ