Переважна кількість редакторів газет не підтримують «Закон про медіа». Та розраховують на подальший діалог із розробниками і владою, – у НСЖУ відбулася Всеукраїнська он-лайн нарада з обговорення гучного законопроекту.
89% редакторів газет не підтримують закон “Про медіа”, – такі результати опитування 100 керівників друкованих ЗМІ навів голова НСЖУ Сергій Томіленко на початку заходу:
“Ключова позиція, яка була напрацьована за останні 2,5 роки – для друкованих ЗМІ недоцільне запровадження регулювання медіарегулятором, Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Законопроєкт “Про медіа” з редакторів друкованих ЗМІ підтримують лише 11%. Ці цифри і диктують нашу публічну позицію. Регулювання викликає занепокоєння”, – зазначив голова НСЖУ.
У намаганні змінити медіазаконодавство політики не працюють в належному
контакті з журналістами і редакторами. А посилення регулювання в сфері медіа
розглядається як загроза існуванню ЗМІ. До речі, Європейська федерація
журналістів та Комітет захисту журналістів (США) вже виступили проти ухвалення
законопроєкту в існуючому вигляді, вбачаючи наступ на свободу слова.
А відтак медійникам цілком зрозуміло – обговорення й узгодження деталей об’ємного законопроекту
на 311 сторінок, не просто потрібне, а кричуще необхідне.
«Ми розраховуємо на діалог із його розробниками, –
підкреслив Сергій Антонович у своєму виступі. – Щодо медіарегулятора, то ми
розраховуємо на підзвітність і на постійний контакт та надання інформації в
режимі співпраці».
Тим часом, Україна
може втратити статус кандидата в ЄС,
якщо не покаже позитивну динаміку у статусі вимог у медіасфері. Таку думку в
ході наради висловив Олександр Бурмагін, один із розробників законопроєкту
“Про медіа”, член Нацради.
За словами пана Бурмагіна, прийняття “Закону про медіа” продиктоване
контекстом вступу України в ЄС і має жорсткі дедлайни: “До нового року це
законодавство має бути імплементоване”.
Він також підкреслив, що законопроект “Про медіа” перебуває під зовнішньою експертизою експертів Ради Європи, двічі перевірявся ними. А прийнятий законопроект пройде експертизу Єврокомісією.
Зазначимо, що в ході наради керівники українських газет зійшлися на думці, що у держави має бути пріорітетом не намагання регулювати і тотально контролювати медіасферу, а підтримка й захист ЗМІ – особливо у нинішні скрутні часи, враховуючи роль журналістики, зокрема, регіональної, в інформаційному просторі України під час війни.
«Зараз треба думати, хто буде наповнювати інформаційний простір, а не про те, хто кого буде регулювати”, – зазначив редактор видання “Обрії Ізюмщини”, секретар НСЖУ Костянтин Григоренко.
Він навів сумну
статистику – з 27 регіональних газет Харківщини фактично виходить лише 5:
«Після війни велика кількість газет просто закриються і регулювати просто не
буде кого».
«У проекті закону мене найбільше «здивувала» ст.99, де Національна рада отримує
повноваження забороняти видання друкованих медіа в разі грубих порушень. Не
рішення суду, а Нацрада!», – підкреслив Костянтин Григоренко.
До нового законодавства в сфері медіа треба підходити дуже ретельно й
обережно, сказала головна редакторка
„Запорізької правди” Наталія Зворигіна.
«Треба сьогодні говорити про
законодавчі документи про підтримку регіональних ЗМІ, особливо на тих
територіях, які були під окупацією. Зараз багато говорять про гуманітарну
допомогу, але державним мужам треба думати і про те, як надавати гуманітарну
допомогу в інформаційному просторі. І певні кошти – благодійні чи державні –
спрямовувати на підтримку видань”, – зазначила Наталія Зворигіна.
Вона додала, що на узбережжі Азовського моря в Запорізькій області до війни навіть не було україномовних телеканалів, мовила там росія. «А нам Донбас показав, що там, де немає україномовної преси – там немає й України”.
Спроби цензури вбачає у «Законі про медіа» Володимир Данилюк, головред „Волинської газети”, секретар НСЖУ.
«Розробники закону посилаються
на вимоги ЄС. Але я знаю досвід, як працюють ЗМІ в ЄС – там абсолютно інший
підхід і принцип функціонування медіа. Те, що пропонується в проекті „Про
медіа” – це спроба цензури. Виведіть із нього повністю друковану періодику.
Невже важко з кваліфікованими журналістами сісти на круглий стіл і обговорити
задля спільної перемоги?”.
Володимир Олексійович, нині мобілізований до ЗСУ, закликав чиновників звернути більше уваги на розвиток періодики в прикордонних регіонах:
“Значна частина українського прикордоння з Білоруссю взагалі не охоплена інтернетом. Немає телесигналу, не чутно українського радіо. Єдине, що туди доходить, це українська періодика.
Медіаексперт Сергій Чернявський заявив, що бачить небажання
спілкуватися з галуззю і протягти “по строкам”, прикриваючись вимогами
ЄС, законопроект “Про медіа”. Критикуючи зміни у медіасфері, він
назвав законопроект „погано прописаним” – навіть без базової термінології у
визначенні медіа.
На його думку, Національна рада має дбати більше про інші важливі для української журналістики речі.
«Бюджет Нацради – 170 млн. грн., підтримка медіа – нуль. Зробили спеціальне виключення для „Голосу України” й „Урядового кур’єра”, які отримують понад 20 млн. грн. з бюджету. Направте гроші у Фонд підтримки всіх газет. Ось цим має займатися Нацрада!”, – сказав Сергій Чернявський.
Медіаексперт також заявив, що в Україні немає електронного архіву друкованих ЗМІ і в бюджеті коштів на це не передбачено: „А це історія України, яка через окупацію частини територій стирається. Невже Нацраду не цікавить збереження історії України й оцифровка газет, а тільки регулювання ЗМІ?”.
Натомість очільниця юридичного управління Національної ради з питань ТБ і радіомовлення Ганна Літвіщенко підкреслила, що «Закон про медіа” – про регулювання і правила, а не про підтримку ЗМІ.
«Державна підтримка має бути цілеспрямованою програмою для суб’єктів, яким потрібна допомога. Але цей закон – не про фінансування таких суб’єктів”, – зауважила вона.
„Під час обговорення законопроекту я так і не почула, що саме в ньому вб’є медіа? Штрафи – це про порушення, не порушуйте – нема до вас претензій. Для мене цей законопроект– про рівність суб’єктів, здорову конкуренцію і захист від недобросовісних медіа”, – пояснила Ганна Літвіщенко.
Зрештою, підбиваючи підсумки Всеукраїнської наради перша секретар НСЖУ Ліна Кущ наголосила на необхідності подальшої дискусії навколо законопроекту “Про медіа”.
За її словами, існує два варіанти цього процесу – через Резолюцію НСЖУ, сформовану на основі зауважень і пропозицій редакторів, із продовженням діалогу із розробниками законопроекту, аби інтереси друкованих ЗМІ були враховані. І через обговорення на певних медійних майданчиках.
