Про значення медіаграмотності в контексті війни дізналися студенти Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника під час тренінгу, проведеного в Центрі журналістської солідарності в Івано-Франківську, проведеного асистенткою ЦЖС, журналісткою місцевого інтернет-видання «ГЛУЗD» Іриною Блаженко.
Вона розповіла студентам про небезпеку та види медіаманіпуляцій.
– У сучасному світі це необхідне знання, тому що відколи в житті кожного із нас з’являються соціальні мережі, телебачення, радіо й інші медіа, ми отримуємо більше інформації й, відповідно, збільшується загроза бути обманутим, – сказала Ірина.
Журналістка розповіла також, як в Україні працюють журналісти-фактчекери й чому з початку війни стало так багато шахрайських схем, які потрібно виявляти та розвінчувати. Зокрема, поділилися зі студентами тим, як журналісти її видання, за менторства громадської організації «Без брехні», спростовували на регіональному рівні вкиди та маніпуляції. До прикладу, журналісти виявили, як шахраї використовували реальну історію сім’ї, яка постраждала у Краматорську, щоб ініціювати фейковий збір на лікування. Такі оголошення траплялись у багатьох спільнотах та з різними реквізитами збору, хоч використовували однакову історію. Провівши моніторинг, журналісти виявили, що родина вже кілька місяців лікувалася за кордоном, а реальний збір закрили на початку літа.
– Також мені запам’ятався вкид, який був у телеграмі. Акаунт, без значка варифікації, з офіційним логотипом СБУ, поширював інформацію про те, що слід пройти перевірку на їхньому сайті. Посилання, яке вело на сайт, було схожим на посилання структури, але не вело онлайнресурс Служби. Таким чином зловмисники намагалися здобути доступ до сторінок користувачів, – розповіла медійниця.
Майбутнім журналістам цінними були практичні ситуації, які проілюстрували необхідність такої навички як медіаграмотність. Студентка Тетяна Фученко зазначила, що багато аспектів про медіаманіпуляції стали новими і важливими для роботи в майбутньому.
– Зустріч з Іриною Блаженко була в теплій, дружній атмосфері. Їй вдалося донести до нас розуміння того, навіщо взагалі потрібна медіаграмотність звичайним людям, а тим паче нам, журналістам. Ми змогли дізнатися щось нове, або ж іще раз звернути увагу на те, що ми вже знали. Також Ірина на власному досвіді розповіла про нелегкий шлях, який потрібно подолати кожному журналісту, перш аніж він стане справжнім професіоналом, – зауважила студентка-першокурсниця Тетяна.
Своїми враженнями про тренінг поділилась і старшокурсниця Ольга Бабенко:
– Для мене важливо здобувати неформальну освіту і такі заходи – чудова нагода дізнатися більше. Ірина Блаженко на особистих прикладах показала, як займається фактчекінгом, та пояснила основні його принципи. Така інформація буде корисна особисто мені в подальшій роботі з інформацією та новинами. Тішить, що кафедра журналістики і Центр журналістської солідарності сприяють всебічному розвитку як своїх студентів, так і випускників.
Спікерка дала рекомендації студентам, які допомагатимуть їм бути більш медіаграмотними:
1. Свідомо формувати інформаційний простір із публічних осіб, яким можна довіряти, офіційних структур та якісних медіаресурсів.
2. Використовувати правило трьох джерел, яким мають керуватися журналісти при побудові матеріалу.
3. Перевіряти джерело, оскільки це можуть бути сумнівної експертності люди або ж сфабриковані сторінки офіційних структур.
4. Стежити за емоційним станом. Журналістка говорить: «Якщо інформація викликає у нас надмірне захоплення або ж агресію, то це в більшості випадків є проявом маніпуляції».
Й окремо для журналістів, щоб перевірити достеменно підозрілу інформацію:
1. Якщо виникають сумніви щодо зображень, то можна скористатися пошуковиком за зображенням. Там є опція «знайти оригінальне зображення».
2. Відсутність перевірки матеріалу це не лише прояв недбалості, а й непрофесійності. Публікувати тільки перевірені дані, підкріплені джерелами та експертами.
3. Перевіряти надані коментарі, чи збігаються вони із реальною ситуацією.
4. Залучати експерта, який може оцінити дотримання стандартів, а також оцінити ризики та резонанс матеріалів.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Центр журналістської солідарності в Івано-Франківську
