Унікальною постаттю, яскравою представницею «журналістики з людським обличчям» назвали відому черкаську тележурналістку Катерину Таран (1956–2019) учасники презентації її посмертної книжки «Поміж реалій та ілюзій».
Презентація, яку ініціювали однокурсники Катерини Таран спільно з Черкаською обласною організацією НСЖУ, відбулася 6 жовтня в Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького.
– Ми інколи говоримо про заангажованість частини вітчизняних медіа. Тож час актуалізує інтерес до постатей тих журналістів і журналісток, які своїм життям довели, що бачать журналістику іншою – такою, що базується на чітких джерелах, а не на домислах та конʼюнктурі, – наголосив перший проректор ЧНУ Василь Мойсієнко. – Саме такою журналісткою й була Катерина Таран.
На переконання однокурсника Катерини Пилипівни по Київському університету ім. Тараса Шевченка, доктора філологічних наук, професора Київського національного університету культури і мистецтв Миколи Тимошика, який виступив одним із упорядників книжки «Поміж реалій та ілюзій», постать Катерини Таран потребує більшого вшанування. Це спонукало групу колишніх однокурсників журналістки після її смерті виконати мрію колеги – підготувати і видати збірку її найкращих журналістських робіт, а також спогадів її близьких людей і друзів.
– Робота була непроста: багато текстів зберігалося на старих дискетах, які «залипали» і відмовлялися працювати. Частина робіт була у деяких варіантах, і було потрібно встановити, який був для авторки найбажанішим, – розповів Микола Тимошик.
Він наголосив, що Катерина Таран – це знакова постать у черкаській журналістиці, вона поклала початок обласної телестудії «Рось», викладала у Черкаському національному університеті. Але як журналістка Катерина Пилипівна завжди була незалежною і «кусючою», толерувала журналістику правди, а не журналістику влади й олігархів, через що часто потрапляла у немилість до керівництва.
– Катерина була яскравою представницею журналістики з людським обличчям – журналістики, яку дехто намагається перетворити на «масові комунікації», – сказав Микола Тимошик.
Інша однокурсниця Катерини Пилипівни – редакторка всеукраїнського тижневика «Слово Просвіти» Галина Дацюк – наголосила, що творити цікаву журналістику може тільки цікава постать. Саме такою постаттю, для якої робота завжди була на першому місці, й була Катерина Таран.
Колишній голова Держкомтелерадіо України, письменник Юрій Плаксюк, який також навчався разом із Катериною Таран, додав, що безкомпромісність Катерини Пилипівни робила її беззахисною, що, вочевидь, відбилося й на її здоровʼї. Але в професії вона завжди була щасливою. Високий професійний потенціал дозволив би Катерині Таран після навчання в Київському університеті ім. Тараса Шевченка залишитися в столиці, але вона вирішила їхати додому. Й Черкащина від цього дуже виграла.
Багаторічний посол України в країнах Балкан Віталій Москаленко, також однокурсник Катерини Таран, наголосив на важливості активної, наступальної, правдивої журналістики – саме такої, якою її бачила Катерина Пилипівна.
А рідний брат журналістки, телеоператор Олександр Таран, подякував усім, хто вшановує памʼять Катерини й доклав зусиль та коштів для видання її книжки.
Учасники презентації також висловили своє бачення сучасної журналістики, яка має не здійснювати маніпуляції зі свідомістю аудиторії, а нести глибокі й актуальні, питомо авторські сенси. Національну спілку журналістів України вони бачать не лише як творчу, а як професійну спілку працівників медіа.
– Мені запамʼяталися слова Катерини Таран: «Журналісти повинні відкривати владі очі на те, що вона не хоче бачити», – зазначила наприкінці зустрічі голова Черкаської обласної організації НСЖУ Тетяна Калиновська. – Журналістика – це не лише професія, це також захоплення, волонтерство, це інформаційний біль. Черкаські журналісти продовжують іти тим шляхом, яким ішла й Катерина Таран, й залишаються для влади незручними. Водночас, на Черкащині вшановують її памʼять: створено премію імені Катерини Таран, і її першими лауреатками є журналістки Людмила Джулай і Тетяна Балякіна.
Інформаційна служба НСЖУ
