78% мешканців прифронтових територій найбільше цікавить безпекова ситуація саме у їхньому місті чи селі — а не загальнонаціональні новини. Про це свідчать результати дослідження НСЖУ «Інформаційні потреби мешканців прифронтових територій України», презентованого в Києві.

Головною інформаційною потребою для людей є локальна безпека — новини про те, що відбувається «на відстані простягнутої руки». Саме такі повідомлення вони вважають критичними для власної та колективної безпеки.

Співавтор дослідження, секретар НСЖУ Віталій Голубєв, наголошує: «78,6% опитаних назвали найбільш важливою темою безпекову ситуацію у своєму регіоні, а 58% хочуть, щоб таких новин було значно більше».

«Попит на інформацію про війну на загальнонаціональному та міжнародному рівнях уже переважно задоволений. А от локальних новин людям бракує, і саме тут критичною є роль місцевих медіа», — каже Голубєв.

58-річна працівниця органів місцевого самоврядування з Чернігівщини пояснює: «Для нас війна не десь там, а ось тут, на відстані простягнутої руки, і ми маємо бути готовими до будь-якого розвитку подій».

Соцмережі — найпоширеніше джерело новин, але довіра до них вибіркова

Понад 90% респондентів отримують новини зі соцмереж і месенджерів (91,9% — показник доступності). Але їхні відповіді показують: люди споживають багато інформації, проте дедалі частіше ставляться до неї з обережністю.

Багато хто перевіряє новини у кількох джерелах, звіряє з офіційними каналами та — особливо — з місцевими редакціями.

На цьому тлі друковані та локальні медіа зберігають високу довіру: третина респондентів зазначає, що найбільше довіряє саме місцевій пресі. Респонденти пояснюють: «У газеті текст не виправиш — тому відповідальність вища».

Місцеві газети й сайти стають “якорем довіри” у громадах, що живуть під постійними загрозами та в умовах нестабільного зв’язку.

Проблеми з інтернетом створюють інформаційну нерівність

Майже 20% опитаних (19,5%) кажуть, що в їхньому населеному пункті інтернет працює погано або майже не працює. Через перебої зі світлом та слабку інфраструктуру для багатьох телефон з мобільним інтернетом — єдиний канал зв’язку.

Автори називають це “вимушеною цифровізацією”: люди переходять в онлайн не з вибору, а з необхідності, і водночас залишаються вразливими до фейків.

Особливо страждають старші мешканці — вони не можуть швидко перевіряти інформацію або знаходити альтернативні джерела.

63% бачили дезінформацію — показник, що потребує особливої уваги

63% респондентів прямо кажуть, що стикалися з фейками та маніпуляціями. Ще 30,4% не можуть сказати напевно, чи бачили фейки — тобто відчувають непевність і розгубленість.

Автори наголошують: фейки найшвидше поширюються через соцмережі, месенджери та приватні «ланцюжки довіри» — коли сумнівні повідомлення пересилають родичі чи знайомі.

У регіонах, де зв’язок зникає по кілька разів на день, простір для дезінформації зростає.

Третина мешканців не розуміє, що їм повідомляє місцева влада

Дослідження також оцінило якість комунікації органів місцевого самоврядування. 27,5% респондентів вважають інформацію від влади достатньо доступною й зрозумілою, тоді як 32% оцінюють її як недостатньо доступну або взагалі недоступну й незрозумілу.

Серед очікуваних форматів покращення люди називають відкриті зустрічі та звіти (36,8%), публікацію звітів у традиційних медіа (28,2%), а також тексти й відео у соцмережах про роботу місцевих керівників (26,3%).

Локальні медіа — частина життєво важливої інфраструктури громади

Голова НСЖУ Сергій Томіленко підкреслює: «Коли вимикається світло і зникає зв’язок, місцева газета або сайт часто залишаються єдиним джерелом перевіреної інформації. Але редакції працюють на межі — під обстрілами, без ресурсів, у постійному виснаженні».

На його думку, підтримка місцевих медіа має стати невіддільною частиною програм відновлення прифронтових громад: «Люди не можуть залишатися сам на сам із чутками чи російською пропагандою. Інформаційна інфраструктура — редакції, друкарні, канали зв’язку — повинна відновлюватися так само, як житло й дороги».

Про дослідження

Опитування «Інформаційні потреби мешканців прифронтових територій України» проведено в межах проєкту НСЖУ «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією», що фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми співробітництва з метою розвитку та сприяння демократії. Авторами дослідження є експерти НСЖУ Віталій Голубєв, Ліна Кущ та Ірина Хроменко.

Дослідження базується на опитуванні 400 респондентів із прифронтових та деокупованих громад Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Опитування здійснювали журналісти 21 локального медіа шляхом офлайн- та онлайн-інтерв’ювання; участь була анонімною, відповіді використовувалися лише у знеособленому вигляді.

Автори підсумовують: безпека в локальному вимірі, довіра до місцевих медіа, подолання інформаційної нерівності та протидія дезінформації мають стати ключовими орієнтирами для державної політики, донорських програм і стратегій відновлення прифронтових регіонів.

Завантажити Дослідження

Інформаційна служба НСЖУ

Проєкт «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією» фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.