Ліна Кущ: «У центрі уваги Спілки залишається безпека журналістів»

Перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ на розширеному засіданні правління НСЖУ наголосила: досвід подолання важких торішніх викликів допоміг напрацювати головні пріоритети на 2025 рік.

– Серед них на першому місці – безпека медійників. Як тих, що працюють на передовій лінії бойових дій, так і журналістів з прифронтових територій, їм доводиться жити і працювати під обстрілами. 

Релокація стала життєво необхідною для редакцій з Покровська, Мирнограда, Великої Писарівки та інших міст.

Безпекові питання напряму стосуються і Центрів журналістської солідарності НСЖУ. Їхні координатори, скажімо, у Запоріжжі і Харкові змушені перебудовувати роботу: проводити заходи у форматі онлайн або працювати в укриттях, зважаючи на постійні обстріли. Така ж ситуація і в Сумах. Під час нещодавньої моєї поїздки в це місто спілкування з сумськими журналістами і проведення конференції відбувалося в укритті, аби забезпечити безперервність роботи і безпеку медійників.

На жаль, все більше надходить повідомлень, що житло журналістів чи офіси медіа постраждали від обстрілів. Важкі звістки про загибель чи поранення медійників. 

У нинішньому році Національна спілка журналістів України продовжуватиме приділяти увагу безпековим питанням в усіх значеннях, зокрема від енергетичної безпеки до енергетичної незалежності. Проводитимемо тренінги з домедичної допомоги, зустрічі з досвідченими журналістами, які працюють у зоні бойових дій, і можуть надати слушні поради стосовно безпеки медійників. 

НСЖУ разом із центрами журналістської солідарності провели підсумковий захід «Уроки 2024». Разом із журналістами-практиками обговорили широкий спектр проблем, виклики, які мають медійників у різних регіонах. Йшлося і про використання детекторів визначення дронів для журналістів, планування поїздок у зони підвищеного ризику, звучали практичні поради, які допоможуть у роботі. Постійно працюючи з новими викликами, перебуваємо і в постійному пошуку шляхів їхнього подолання.

У рамках мережі Центрів журналістської солідарності ми визначили правила при загостренні безпекової ситуації: заходи проводимо у безпечних місцях або у онлайн-форматі. Координатори та співкоординатори центрів, а також команда НСЖУ підтвердили сертифікати із надання домедичної допомоги. Можна констатувати, що кожен захід відбувається у супроводі учасника, який може професійно надати першу допомогу. І це реалії, у яких доводиться працювати. Деякі обласні організації працюють теж над безпековими питаннями. Лише один приклад з багатьох: Вінницька обласна організація провела тренінг на базі Вінницького військового шпиталю для місцевих журналістів з детальним розглядом теоретичних і практичних аспектів безпеки. 

Ключові пріоритети, які були і залишаються, – це захист свободи слова і солідарність із полоненими журналістами. Визначними подіями для журналістської спільноти стали звільнення Нарімана Джеляла і Максима Буткевича, яких незаконно утримували у російському полоні.

НСЖУ активізує адвокацію для звільнення медійників із полону, проводитимемо і надалі моніторинг порушення прав журналістів. Протягом минулого року організовувалися потужні заходи як в Україні, так і за кордоном. Будемо і надалі працювати у цьому напрямку.

Життєво важливим є відновлення українських медіа. НСЖУ активно допомагає локальним редакціям на прифронтових територіях, вдаючись до різних форм. Однією з них став приміром, створений нашою Спілкою фільм «На межі» про роботу редакції газети «Зоря» із Золочева, і редактора видання Василя Мирошника, який на власній машині доставляє газету читачам. Покази стрічки проходили і в Україні, і за кордоном. Фільм вражає мужністю українських журналістів. Коли я презентувала коротку версію фільму у Раді Європи, де були представники із понад 100 країн, то до мене звернулася голова спілки журналістів Естонії. Вона розповіла, що у їхній країні йде дискусія щодо підтримки друкованих медіа, є ряд експертів і політиків, які виступають проти надання допомоги газетам. І фільм «На межі» може стати для естонської аудиторії аргументом на користь друкованої преси. Це є дуже важливим в умовах викликів з боку недружньої країни, що межує з Естонією, і яка розв’язала збройну агресію на території України, говорила естонська колега.

Навчання та розвиток – важливий напрямок спілчанської роботи. По-перше, нові знання, підвищення кваліфікації потрібні журналістам, які мають досвід у професії. По-друге, це дає змогу залучати до Спілки молодих журналістів та студентів. Відтак, є великий запит на тренінги з написання грантових заявок, із фандрейзингу, проєктного менеджменту. Для задоволення запитів у рамках мережі Центрів журналістської солідарності щотижня Володимир Павлович Бобер готує добірку грантових можливостей, яка через Центри надсилається в усі обласні організації Спілки для використання. Хоча, потрібно визнати, у цьому питанні є недопрацювання, бо з деяких областей від журналістів надходять відгуки про те, що вони не отримують пропозицій.

Якщо говорити про підтримку молодих журналістів, то Спілка налагодила співпрацю з факультетами та кафедрами журналістики у різних областях. Успішним був проєкт з Донецьким національним університетом імені Василя Стуса, який зараз діє у Вінниці. Десять студентів університету пройшли тримісячне стажування у провідних українських медіа. Успішні приклади стажування надихають і молодих журналістів, і редакції, розкривають потенціал майбутньої співпраці.

Важливий нюанс: координатори Центрів журналістської солідарності тримають зв’язок із студентами, які виїхали із окупованих територій, фактично є постраждалими від збройної агресії, вони готують матеріали про пережите. Є обласні організації, які теж залучають студентів до активної роботи.

Завдяки партнерству з міжнародними організаціями розширюємо можливості членів Спілки. Доносимо правдиву інформацію про роботу українських журналістів у найскладніших умовах. Так, увага міжнародної спільноти до подій в Україні падає на тлі інших явищ, які відбуваються у світі. Але ми продовжуємо підтримувати інтерес, аби забезпечувати лінію міжнародної допомоги українським медійникам. Але тепер нам треба працювати втричі більше, аби отримати вдвічі менше.

Велике значення має організаційний розвиток Спілки, оновлення внутрішніх і зовнішніх каналів комунікацій, посилення зворотних зв’язків. Тож важливо спрощувати роботу регіональних осередків завдяки сучасним цифровим інструментам, включно з формою онлайн-вступу до Спілки нових членів. У обласних організацій є готовність впроваджувати нові інструменти для більш ефективної роботи. Я дякую всім за роботу, попри труднощі та виклики сьогодення.

Разом ми можемо багато. Маємо сили і натхнення, бажання для впровадження змін і подолання викликів.

Підготувала Людмила Мазнова.

Виступ на розширеному засіданні Правління НСЖУ, яке відбулося в онлайн-режимі 23 січня 2025 року за участю понад 50 спілчан із усіх регіонів України. Правління одностайно підтримало пріоритети НСЖУ на 2025 рік. Ключові напрямки: захист журналістів та свободи слова, системна допомога регіональним та місцевим медіа, солідарність з полоненими колегами, розвиток мережі Центрів журналістської солідарності, посилення міжнародної співпраці.