З початком широкомасштабного вторгнення Росії на територію України в лютому 2022 року в Криму значно посилися репресії проти активістів та журналістів. Так, кримський журналіст Дмитро Штибліков, якого у 2017 році за звинуваченням у підготовці диверсії засудили до 5 років позбавлення волі, мав вийти з ув’язнення у 2022 році. Але 29 квітня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до нового терміну ув’язнення – 19 років та 6 місяців колонії суворого режиму за новим звинуваченням у «державній зраді».
12 травня російський суд виніс вироки п’ятьом кримським татарам, їх строки за звинуваченнями у тероризмі та підготовці захоплення влади – від 12 до 14 років. Цей епізод переслідування кримських мусульман у справах «Хізб ут-Тахрір» розпочався ще у березні 2019 року, коли під час обшуків було затримано 25 кримських татар, які стали фігурантами наймасовішого подібного процесу в історії російської анексії Криму.
Як зазначає КримSOS, в особливій зоні ризику в Криму залишаються професійні та цивільні журналісти. Росія позбавила волі 13 кримських журналістів, і це число продовжує зростати. За тиждень до початку повномасштабної війни, 16 лютого, фрілансер проекту Крим.Реалії Владислав Єсипенко був засуджений підконтрольним Росії Сімферопольським районним судом до шести років позбавлення волі в колонії загального режиму. Ця справа починалася як черговий сюжет ФСБ про затримання «українського шпигуна» з «зізнанням» по телевізору, в результаті журналіста звинуватили у перевезенні та зберіганні вибухового пристрою. Явні нестиковки у матеріалах справи та стійка «втрата пам’яті» свідків звинувачення підконтрольного Росії суддю Ділявера Берберова не збентежили, і він затвердив обвинувальний вирок.
З початком широкомасштабної війни у Сімферопольському слідчому ізоляторі, де утримується і Владислав Єсипенко, з’явилися полонені з Херсонщини. Переповнений ізолятор «ущільнили» ще сильніше. «Поверх у жіночому корпусі, де знаходився Владислав, звільнили саме для військовополонених, а Владислава перевели на інший поверх. Камера сира, холодна, без захищеного туалету. Ця камера розрахована на два спальних місця, а розмістили там троє людей. Хтось із них спав спочатку на голій бетонній підлозі, бо навіть не одразу видали матрац», – розповіла журналістам сайту Крим. Реалії (проект Радіо Свобода) Катерина Єсипенко, дружина Владислава Єсипенка.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник каже, що сьогодні під особливою загрозою перебуває будь-який громадянин України, який потрапив до ув’язнення в Росії або на тимчасово окупованих територіях. «І без того було ставлення негативне до українців, але зараз триває реальна війна, коли росіяни вбивають українців, є садистське ставлення до українців. Це не просто ризик для життя, це ще ризик того, що вбивця залишиться безкарним за вбивство. Сьогоднішній рівень ненависті – це просто «зелене світло» на вбивство, а люди в місцях позбавлення волі беззахисні», – каже Скрипник.
Після того, як Росія закрила для власної цивільної авіації небо над Кримом, російські адвокати не можуть потрапити на півострів на судові засідання та побачення з підзахисними. На початку березня весь колектив консульства України у Ростові-на-Дону було евакуйовано з території Росії. Грошові перекази з материкової частини України до Росії та анексований Крим також тепер неможливі. «Владислав тримається, слід сказати, і морально, і фізично непогано. Незважаючи на те, що було погіршено умов утримання він попросив передати деякі ліки, але це стандартний перелік. Ми передали. Продукти теж передаємо по можливості», – розповідає Катерина Єсипенко.
Правозахисні організації на материковій частині України утримують Крим у фокусі уваги і в період широкомасштабної війни. Організація Крим SOS створила реєстр підконтрольних Росії суддів, які ухвалюють вироки з політичних мотивів. До реєстру внесено 42 особи. 37 із них – це ті, хто вже ухвалив вирок щодо громадянина України. Ще п’ятеро беруть участь у розгляді політично мотивованих справ. «Можна відзначити рекордсмена цього списку – суддю Сапронова Романа Вікторовича, який ухвалив вироки сумарно на 215 років позбавлення волі. Цього судді досі немає в жодному списку санкцій», – каже аналітик КримSOS Євген Ярошенко.
За російськими силовиками та суддями у Криму стежать не лише правозахисники, а й правоохоронці. прокуратура АР Крим, що працює на материковій частині України, веде кримінальні провадження за фактами незаконних обшуків, затримань та винесення політично мотивованих вироків.
Як свідчить аналітик правозахисної організації «Крим SOS» Євген Ярошенко, на сьогодні загальний термін вироків політв’язням у Криму збільшився до 1064 років та 2 місяців ув’язнення. «Ще п’ятьом кримським татарам було винесено обвинувальний вирок, їх засудили сумарно до 62 років. Відтепер сумарний термін ув’язнення жертв політичних переслідувань в окупованому Криму становить 1064 роки та 2 місяці», – розповів він. Йдеться про рішення судді Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону, який виніс вирок п’ятьом кримським татарам за нібито причетність до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Білял Аділов, Тофік Абдулгазієв, Владлен Абдулкадиров, Ізет Абдуллаєв та Меджит Абдурахманов сумарно отримали 62 роки позбавлення волі. Росія використовує своє законодавство для переслідування кримськотатарських громадських активістів, правозахисників та релігійних діячів, які висловлюють незгоду з діями окупантів у Криму. Найбільше людей окупанти засудили у так званих «справах Хізб ут-Тахрір» – 61 політв’язень отримав вирок до 19 років позбавлення волі, а 24 ще чекають на рішення суду.