В Європейському центрі солідарності (European Solidarity Center ECS) в польському Гданську відбулася конференція Європейської Федерації Журналістів «Вільні європейські медіа 2022». Участь у заході взяли 150 журналістів, представників журналістських організацій і прес-рад, а також науковців, політиків та громадських активістів.
Гданськ – це одне з найцікавіших місць у всій Польщі. Тут відбуваються конференції та важливі культурно-політичні події, тут знаходиться особистий кабінет Леха Валенси, тут музей та бібліотека, присвячені історії польської профспілки і руху громадянського опору Солідарність та інших опозиційних рухів Східної Європи. Центр Солідарності побудований біля воріт на Гданську судноверф, звідки почалося падіння комуністичного ладу. З даху будівлі відкривається вид на верф та частину Гданська. В 2007 році був проведений міжнародний конкурс на кращий проект. За задумом стіни будівлі виконані з листової сталі, що застосовується у суднобудуванні, нефарбованої і іржавої. Будівництво розпочалося у 2010 році і коштувало 229 мільйон злотих, з яких 113 мільйонів були надані Європейським Союзом. Церемонія відкриття відбулася в серпні 2014 року, в річницю підписання Гданської угоди. У церемонії взяли участь Лех Валенса, співзасновник Солідарності, згодом і президент Польщі, чинні президент Польщі Броніслав Коморовський і голова Солідарності Петро Дуда. Таким чином Європейський центр Солідарності є вузловим пунктом свободи на Європейському континенті, методичним центром завоювання та розвитку демократії.
В дні конференції в приміщеннях Центру панували блакитні і жовті кольори українського прапора, а на великих плазмах демонструвалися плакати «Ми підтримуємо Україну», учасники конференції мали жовто-блакитні стрічки та значки «We help Ukraine»з адресами відповідного польського сайту.
ЄФЖ сьогодні надає надзвичайно великого значення стану і проблемам розвитку європейських медіа, про що свідчить рівень учасників конференції. Відкрила її мер Гданська Олександра Дулькевич, на відкритті виступив віце-маршалок Поморського воєводства Польщі Вєслав Бичковський, участь у дискусії брали Голова Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи Патрік Пеннікс, Президент Європейського центру свободи преси та медіа (ECPMF) Янніс Коцифос. Активну участь в дискусії брала онлайн віце-президентка Комісії ЄС з цінностей та прозорості та відповідальна за Європейський закон про свободу медіа Вєра Йоурова (Věra Jourová), євродепутати та високі посадовці країн Європи. Вів конференцію президент Європейської федерації журналістів (EFJ) Могенс Б’єррегард. Найпершим завданням учасників конференції був аналіз поточної ситуації зі свободою медіа в Європі під час війни. Україну на конференції представляв секретар НСЖУ Микола Семена.
Європейський закон про свободу медіа має бути довершеним зразком
для законів інших країн
На початку року Європейська Комісія відкрила процес публічних консультацій щодо майбутнього закону Європейського Союзу про свободу медіа. Про цю знакову ініціативу, спрямовану на захист плюралізму і незалежності ЗМІ на внутрішньому ринку ЄС, оголосила Президент ЄС Урсула фон дер Ляєн у своїй офіційній доповіді про стан Європейського Союзу у 2021 році. Відкриті 10 січня публічні консультації мають на меті зібрати погляди, докази й дані від громадськості, зокрема журналістів, ЗМІ (як комерційних, так і суспільних ЗМІ), науковців, громадянського суспільства, державних органів, підприємств і всіх зацікавлених сторін, щоб допомогти Європейській Комісії сформувати нові правила функціонування внутрішнього медіаринку ЄС. Запропонована Комісією тематика наразі охоплює три основні сфери, що стосуються медіаринків. Перша тематична група зосереджена на питаннях прозорості й незалежності ЗМІ – наприклад, детальний аналіз транзакцій на медіаринку, прозорість медіавласності, вимірювання аудиторії. Друга – зосереджена на умовах здорового функціонування ЗМІ – наприклад, доступ громадськості до різноманіття поглядів, інновації на медіаринку ЄС. Третя – охоплює тематику справедливого розподілу державних ресурсів -наприклад, незалежність суспільних ЗМІ, прозорість і справедливий розподіл державної реклами.
Текст проєкту закону ЄС про свободу медіа має бути представлений Європейською Комісією у ІІІ кварталі 2022 року. Документ ґрунтуватиметься на переглянутій Директиві про аудіовізуальні медіапослуги, яка встановлює правила щодо незалежності органів медіарегулювання, сприяє прозорості медіавласності і визнає, що редакційні рішення повинні бути вільними від втручання. Ініціатива буде зосереджена на усуненні бар’єрів для створення та функціонування медіапослуг і буде спрямована на створення спільної основи для розвитку внутрішнього ринку в медіасекторі, з огляду на захист свободи медіа та плюралізму на цьому ринку. Текст закону відповідатиме зусиллям ЄС щодо сприяння демократичній участі, боротьби з дезінформацією і підтримки свободи й плюралізму ЗМІ, які зазначаються в Європейському плані дій щодо демократії; він доповнить нещодавно ухвалені Рекомендації щодо захисту, безпеки та розширення повноважень журналістів, проєкти законів ЄС про цифрові послуги і майбутню ініціативу щодо захисту журналістів та правозахисників від стратегічних позовів проти участі громадськості. Майбутній закон ЄС про свободу медіа також реалізовуватиметься поряд із заходами, пов’язаними із життєздатністю, стійкістю і цифровою трансформацією медіасектору, що їх вживатимуть в рамках Плану дій щодо медіа та аудіовізуальних засобів.
Віце-президентка ЄС з питань цінностей та прозорості Віра Йоурова сказала: «ЗМІ – це стовп демократії. Але сьогодні цей стовп тріскається, коли уряди і приватні групи намагаються чинити тиск на ЗМІ. Ось чому Комісія запропонує спільні правила й гарантії захисту незалежності і плюралізму ЗМІ. Журналісти повинні мати можливість виконувати свою роботу, інформувати громадян і притягувати владу до відповідальності без страху чи прихильності. Зараз ми проводимо широкі консультації, щоб підготувати найкращу пропозицію».
Про це дискутували представник Центру плюралізму та свободи ЗМІ з Флоренції П’єр Луїджі Парку (онлайн), директор News Media Europe Воут ван Війк, депутат Європарламенту з Румунії Рамона Стругаріу, голова медіа-групи ЄП Річард Бернлі (онлайн), Директор з правових питань та політики Янніс Коціфос.
Як відомо, український законопроект «Про медіа» викликав шалену кількість запеклих суперечок. Найбільше критики звучить щодо принципу формування Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, розширення її повноважень інтернет-сайти та ресурси, які надають аудіовізуальні послуги; можливості Нацради штрафувати і блокувати контент, а через суд і сайти; можливості блокувати ютуб чи інстаграм-канали та фейсбук-сторінки; реєстрації та сплати податків тими, хто заробляє на аудіовізуальному контенті в інтернеті; можливості політизувати Нацраду і перетворити регулятора у інструмент блокування критики влади і свободи слова; недостатність ефективних запобіжників поширення неправдивої інформації; нерівність умов захисту інтересів медіа і регулятора у системі судочинства. Зрозуміло, що під час війни українському парламенту не до закону про медіа, однак разом з тим, чи не варто поки відкласти існуючий законопроект і зачекати, доки Єврокомісія сформулює оптимальні, дійсно демократичні норми регулювання медіа, а потім запозичити їх для українського закону.
Саморегулювання ЗМІ як фактор посилення довіри аудиторій
Сьогодні в Європі медіааналітики приділяють велику увагу саме проблемі саморегуляції медіа, оскільки від того, як редакції в умовах свободи медіа побудують свої редакційні політики залежить і їх ефективність, і їх популярність. З цієї проблеми запальну дискусію провели керівник проекту ЮНЕСКО зі свободи вираження поглядів Аделін Гулін, генеральний секретар і омбудсмен Пітер Кнапен, науковці зі сфери медіа із Брюсселя Олександр Варзілек, Марі Фіренс. Вів дискусію генеральний секретар ЄФЖ Рікардо Гутьєррес.
Всі вони підкреслювали, що в умовах свободи медіа саме від успішного саморегулювання, визначення своєї місії редакціями ЗМІ, залежить головне – довіра аудиторії до слів і позиції журналіста. Саме на проблемах довіри зупинилися в дискусії, яку провела Голова наглядової ради Європейського центру свободи преси та медіа Люсі Сікорова. В ній взяли участь медіа-експерти Леон Віллемс, Барбара Тріонфі, Марк Грубер, президент Спілки журналістів Данії Тіне Йохансен та інші учасники конференції.
Ситуація в Польщі
В кінці минулого року Єврокомісія була стурбована ухваленням законопроєкту про медіа в Польщі. Європейська комісія заявила, що оновлений польський закон про радіомовлення становить серйозну небезпеку для свободи та плюралізму ЗМІ в країні. Закон, який несподівано пройшов через парламент у п’ятницю, посилить правила щодо іноземної власності на засоби масової інформації. Зокрема він торкнеться можливості роботи новинного каналу TVN24, що належить американській медіакомпанії Discovery Inc. «Ми з занепокоєнням стежимо за останніми подіями», – заявив на пресконференції у Брюсселі представник Європейської комісії. На його думку, польська влада атакувала медіа та поставила під загрозу відносини з США. В цілому ж, за його словами, комісія очікує, що держави-члени ЄС в інтересах держав Європи забезпечити, аби їхня політика та закони не підривали їхні зобов’язання щодо гарантій вільного, незалежного та різноманітного сектору медіа.
І ця конференція ЄФЖ, можливо, саме тому і проведена в Польщі, щоб привернути увагу європейських країн до важливості та необхідності саме свободи в діяльності медіа. В дискусії «Польща, хто контролює ЗМІ?», яку провів колишній журналіст TVP Гжегож Навроцький, взяли участь президент Асоціації польських журналістів (SDP) Кшиштоф Сковронський, Вацлав Стетка з університету Лафборо, Йоанна Шиманська з організації «Article 19».
Ситуація говорить про те, що польські журналісти уміють захищатися. Правління TVN Grupa Discovery назвало голосування в парламенті з приводу закону «безпрецедентною атакою на вільні медіа» і заявило, що компанія «налаштована захистити свої інвестиції в Польщі». Європейська комісія заявила, що уважно стежитиме за розвитком подій у Польщі, оскільки закон може призвести до примусових змін у структурі власності медіакомпаній. «Голосування чинить додатковий тиск на сектор ЗМІ в Польщі… Це може призвести до обмеження свободи ЗМІ в Польщі, де медіаландшафт уже страждає від зростання політизації». Материнська компанія Discovery опублікувала окрему заяву, в якій стверджує, що голосування у парламенті «повинне насторожити будь-який бізнес, що інвестує в Польщу», і закликала президента Анджея Дуду накласти вето на закон. Критики законопроєкту говорять, що він має на меті змусити замовкнути критичний до уряду телеканал TVN24. Однак, представники влади стверджують, що законопроєкт спрямований на те, щоб зупинити вплив на польські ЗМІ таких країн як Росія чи Китай.
Війна в Україні
На конференції також відбулася закрита дискусія з приводу того, як Росія в ході війни в Україні тепер, та в ході окупації Криму і Донбасу чинить злочини проти конкретних журналістів, проти свободи медіа загалом та взагалі проти права свого народу на правдиву та об’єктивну інформацію. Прізвища учасників дискусії не називаються з причин їх безпеки. Були представлені журналісти та медіаексперти з Молдови, України, Росії. В центрі уваги дискусії була роль ЗМІ та журналістів під час війни, боротьба з дезінформацією та пропагандою, журналістика та ЗМІ в регіоні України та колишніх республіках Радянського Союзу.
В дискусії відзначалося, що Росія при окупації територій вбачає головним завданням замість об’єктивного інформування населення поширення дезінформації про мету і методи своїх дій, про злочини та вбивства. Відзначалося, що лише під час війни в Україні вже вбито 4 журналістів, ще 3 журналісти загинули в лавах ЗСУ, 35 журналістів тяжко постраждали – були поранені, контужені, пограбовані, побиті тощо.
Відзначалося, що в один момент, тисячі українських журналістів стали – військовими журналістами, які опинилися прямо на передовій. Деякі журналісти працюють у перервах між тим, як вимушені сидіти у бомбосховищах. Інформують людей через соціальні мережі, веб-сайт. Звісно, про друкований формат мови йти не може, оскільки у зруйнованих окупантами регіонах друкарні та пошта не працюють. У таких областях, як Донецька, Харківська, Чернігівська та Сумська зараз ситуація на межі гуманітарної катастрофи. Відбуваються постійні бомбардування об’єктів цивільної інфраструктури, як правило відсутнє електропостачання, Інтернет, мобільний зв’язок. Надзвичайно небезпечною є ситуація у тимчасово окупованих регіонах, зокрема Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонські області. Російські військові 6 годин тримали у заручниках журналістів із Бердянська, намагалися змусити їх співпрацювати. Після героїчної відмови наших колег – вони захопили будівлю, де відбувається керування ТВ та радіо ефіром і за короткий час переналаштували мовлення на російський лад. У Генічеську (Херсонська обл.) медіа почали масово припиняти роботу – продовжувати діяльність просто небезпечно для життя. В Херсонській області 12 березня зник відомий місцевий журналіст Олег Батурин. Гаряча лінія Національної спілки журналістів України працює цілодобово, організувала постійну допомогу журналістам.
Медіаграмотність, свобода та безпека ЗМІ, діалог заради демократії
Цю дискусію відкрила євродепутат з Польщі Магдалена Адамович, доповідь зробив керівник Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи Патрік Пеннікс. Мова йшла про те, що для ефективного інформування суспільства, свобода медіа повинна доповнюватись медаграмотністю аудиторій, які повинні при вибірковому інформуванні мають відрізняти об’єктивну інформацію від дезінформації та фейків. Як це забезпечити, як виховати грамотну аудиторію – про це дискутували медіаексперти Майя Мазуркевич, Анна Кірєєва з Росії, директор Балтійського центру передового медіа Гунта Слога, професор, доктор наук, технологій, інновацій та підприємництва з Школи бізнесу Університету Джорджа Вашингтона Еліас Караянніс (онлайн), старший радник і член правління Північного центру журналістів Лейф Льонсманн, представник секретаріату Керівного комітету Ради Європи з питань ЗМІ та інформаційного суспільства Урска Умек. Президент Хорватської спілки журналістів Майя Север вела дискусію у підгрупі про роль медіа в суспільному діалозі заради демократії, де взяли участь керівник відділу глобального реагування, міжнародної підтримки ЗМІ (IMS) Гульнара Ахундова та інші учасники дискусії, серед яких журналісти з Росії, імені яких не називаються з міркування безпеки.
Загалом конференція ЄФЖ в Гданську показала спроможність європейського співтовариства протистояти воєнним загрозам на континенті, розуміння ролі медіа як інструменту становлення та розвитку демократії, здатність мобілізуватися для протистояння з запеклим ворогом демократії в формі путінської дезінформації та військової агресії, що вже сформувалася як фашистська течія під фальшивим прапором «боротьби з нацизмом». Загалом Європейська Федерація Журналістів серед нинішніх головних завдань для континенту проводить мобілізацію прогресивних сил Європи для надання необхідної допомоги Україні та журналістам України в їх боротьбі з російською агресією. На конференції розроблені та обговорені основні і теоретичні, і практичні напрямки такої підтримки.
